27. Гуртова торгівля

Гуртова торгівля – це будь-яка діяльність з продажу партій товарів та послуг тим, хто її купує для подальшого перепродажу або професійного використання.Гуртовими продавцями називають підприємства, що займаються здебільшого діяльністю, пов*язаною з гуртовою торгівлею. Вони виконують такі функції:Збут і його стимулювання.-Формування товарного асортименту.-Складування.-Транспортування.-Фінансування.-Прийняття ризику.-Надання інформації про ринок.-Послуги з управління і консультування.

3 основні організаційні форми гуртової торгівлі:1) Через гуртові підрозділи фірм-виробників збуту і філії, відділи збуту.2) Через незалежних гуртових посередників.

Незалежними називаються посередники, які перебирають на себе право власності на товар і, відповідно, ризик його подальшої реалізації. До них належать:- дистриб*ютори;- гуртовики, які торгують за готівку і без доставки продукції;- гуртовики-комівояжери- гуртовики-організатори- гуртовики-консигнанти- виробничі кооперативи- гуртовики, які приймають замовлення поштою чи через інтернет3) Через залежних гуртових посередників, які, на відміну від попередніх, не перебирають на себе право власності на товар. До них належать:-брокери- агенти виробника- збутові агенти- агенти із закупівель тощо.

Гуртовий посередник приймає в своїй діяльності рішення стосовно:1.Вибору цільового ринку за такими ознаками:- розмір- вид- міра зацікавленості в послузі2) Стосовно товарного асортиментуТоварний асортимент може бути: - змішаний (гуртовики працюють з кількома асортиментними групами товарів)- спеціалізований (коли гуртовики займаються однією чи 2-ма групами товару у разі значної глибини асортименту)-вузькоспеціалізовані (коли гуртовики працюють лише з частиною асортиментної групи товарів, забезпечуючи їх значну глибину)3) Стосовно цін гуртовики можуть змінювати ціну, змінюючи тим самим свій прибуток, керуючись бажанням завоювати клієнтів.

4) Рішення стосовно методів просування (рідко використ. рекламу., піар, частіше – стимулювання збуту та персональний продаж)5) Стосовно місця розташування підпр. (гуртові підпр. часто розташов. В регіонах з низькою орендною платою, з низькими податками тощо)

28. Суть маркетингової політики комунікацій

Маркетингова політика комунікації передбачає розробку низки заходів, які фірма використовуватиме для переконування чи нагадування споживачам про свою продукцію.Програма маркетингових комунікацій називається комплексом просування, що є сукупністю реклами, особистого продажу, заходів із стимулювання збуту, зв*язків з громадськістю, які використовуються компанією для досягнення рекламних та маркетингових цілей.Заходи забезпечення ефективного процесу маркетингових комунікацій:Визначення цільової аудиторії та її характеристика.Окреслення цілей комунікації (тобто визначення ефекту, який компанія розраховує досягти своїм зверненням).Розробка ефективного звернення, яке повинно привернути увагу, втримати інтерес, викликати бажання і підштовхувати до дії.Вибір засобів впливу (реклама, пропаганда, стимулювання збуту, особистий продаж).Забезпечення зворотного зв*язку з цільовим ринком.

Для кожної фірми важливим є складання загального бюджету просування. Основними підходами до його розрахунку є:Відповідно до поставленої мети і завдань фірми (бюджет просування за цим методом встановлюється на рівні витрат, пов*язаних з реалізацією завдань фірми).Метод розрахунку бюджету рекламної кампанії (компанія виділяє на просування товару таку суму, яку вона, на її думку, може собі дозволити)Метод розрахунку бюджету від суми продажу (передбачає розрахунок бюджету у певному процентному відношенні від поточної чи очікуваної виручки або як певний відсоток від ціни товару)Метод конкурентного паритету (сума витрат на просування товарів дорівнює витратам на просування конкурентів)