- •Все шпоры кнеу на http://kneu.At.Ua
- •1.Предмет, методи і завдання курсу Регіональна економіка та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •Завдання:
- •2. Місце ре в системі наук.
- •3. Загальні закономірності рпс та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •4. Принципи рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •5. Основні фактори рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •6.Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- •7. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •7. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •8. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •10.Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •12. Основні завдання дреп.
- •12. Основні завдання дреп.
- •13. Механізм реалізації дреп України.
- •15. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •16. Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •17. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання.
- •18. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •19. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •20. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •21. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні.
- •22. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні.
- •23. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •24. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- •25. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •26. Інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •28. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •29. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •31. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •32. Нафтова і нафтопереробна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •33. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •34. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- •35. Металургійний комплекс України, його значення, структура, сировинна та паливна бази.
- •36. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка.
- •37. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри.
- •38.Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •39. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •40. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- •41. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- •43. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.
- •44 Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
- •45. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •46. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації.
- •47. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •48.Спеціалізація країн світу на виробництві продукції легкої промисловості.
- •52. Вугільна промисловість Донецького економічного району (ДонЕр), особливості розміщення та основні центри.
- •53. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •54. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •55. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •56. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •57. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •58. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •59. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •61. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •62. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •63. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
36. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка.
Передумови. В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найкрупніші бази чорної металургії — Донецький кам’яновугільний, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин.
Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енергетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку чорної металургії, і такої концентрації їх на порівняно невеликій території немає в жодній країні світу.
Регіональні особливості. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме:
історичними — будівництво заводу здійснювалося, виходячи з можливостей і технічного рівня того часу;
економічними — орієнтація заводу на старі, близько розташовані джерела палива і сировини;
екологічними — в крупних машинобудівних районах і центрах краще мати поруч завод тільки з виробництва сталі і прокату чи прокату із сталі, доставленої з віддалених заводів.
Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу. На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський.
Оцінка. Розвиток металургії в Україні в радянський період відзначався великими досягненнями. В результаті інтенсифікації металургійного процесу широкого розвитку набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах і в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної і безкоксової виплавки металу. І все ж таки при всьому цьому у будівництві заводів була допущена серйозна помилка. Більшість нових металургійних заводів України, як і в усьому Союзі, була зорієнтована на виплавку сталі в мартенівських печах, тоді як країни Західної Європи віддали перевагу технології більш ефективного конверторного виробництва сталі, яке забезпечує вищу її якість.
Незважаючи на кризовий стан, металургія України є основним постачальником валютних надходжень у державу.
В країни СНД експортується більша частина металопродукції України.
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ. Важливими проблемами чорної металургії України є необхідність технічного і технологічного переоснащення виробництва, поліпшення якості чорних металів, випуску нових видів сталі і прокату.
37. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри.
Сучасний стан. В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найкрупніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Такого поєднання матеріалів, необхідних для розвитку чорної металургії, і такої концентрації їх на порівняно невеликій території немає в жодній країні світу.
Розвиток металургії в Україні в радянський період відзначався великими досягненнями. В результаті інтенсифікації металургійного процесу широкого розвитку набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах і в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної і безкоксової виплавки металу. І все ж таки при всьому цьому у будівництві заводів була допущена серйозна помилка. Більшість нових металургійних заводів України, як і в усьому Союзі, була зорієнтована на виплавку сталі в мартенівських печах, тоді як країни Західної Європи віддали перевагу технології більш ефективного конверторного виробництва сталі, яке забезпечує вищу її якість.
Сучасний стан чорної металургії України характеризується небувалим кризовим спадом, який різко проявився з 1995 р. Незважаючи на кризовий стан, металургія України є основним постачальником валютних надходжень у державу.
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ. Важливими проблемами чорної металургії України є необхідність технічного і технологічного переоснащення виробництва, поліпшення якості чорних металів, випуску нових видів сталі і прокату.
Регіональні особливості. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме:
історичними — будівництво заводу здійснювалося, виходячи з можливостей і технічного рівня того часу;
економічними — орієнтація заводу на старі, близько розташовані джерела палива і сировини;
екологічними — в крупних машинобудівних районах і центрах краще мати поруч завод тільки з виробництва сталі і прокату чи прокату із сталі, доставленої з віддалених заводів.
Сучасне розміщення підприємств металургійного комплексу України формувалося як в дореволюційний, так і в радянський періоди. На розміщення металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їх до центрів і районів видобутку коксівного вугілля, а також до великого джерела водопостачання і потужної залізорудної бази.
Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу. На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський.
Основні центри.
Найбільшими металургійними комбінатами в Україні є "Криворіжсталь" (Кривий Ріг), "Азовсталь" (Маріуполь), "Запоріжсталь", Дніпровський (Дніпродзержинськ), комбінати в Алчевську, Макіївці. Великі металургійні заводи, що не мають повного металургійного циклу, розташовані в Донецьку, Єнакієвому, Дніпропетровську та інших містах. Виробництво феросплавів (сплавів заліза з іншими металами для отримання високоякісних сортів сталі) зосереджено в Запоріжжі, Нікополі, Стаханові, а труб — у Нікополі, Новомосковську, Дніпропетровську, Маріуполі, Макіївці, Харцизьку.