Особливості словотвору у професійному мовленні Правопис префіксів та суфіксів Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні

Правопис афіксів у практиці професійною спілкування залежить від їхнього значення й визначення способу словотвору.

До афіксального словотворення належать префіксальний, суфіксальний, постфіксальний і похідні від них способи.

Префіксальний. За допомогою цього способу утворюються слова однієї частини мови: бігти – прибігти, йти – зайти.

Суфіксальний. За допомогою суфіксів утворюються, як правило, слова різних частин мови: місто – міський, держава – державний, поле – польовий (але: трактор – тракторист; білий – біленький, білесенький, білісінький).

Постфіксальний. Цим способом утворюються нові дієслова з додаванням до них постфікса -ся: купати – купатися, бороти – боротися, додавати – додаватися.

До похідних афіксальних способів словотворення належать префіксально-суфіксальний (стіл – настільний) і префіксально-постфіксальним (читати – зачитатися).

Таким чином, афіксами називають префікси, суфікси й постфікси. Деякі з них відрізняються від уживаних у російській мови своєю вимовою і правописом, що й було відмічено при аналізі префіксів без-, раз-, від-, через-, написання яких не залежить від наступних звуків (безоглядний – безчестя, розбити – розпитати, відокремити – відчинити, черезмірний – черезсмужжя), префікса з-, який перед [к, п, т;ф, х] переходить у варіант с- (зчистити, але спитати) і суфіксів -ськ-, -зьк-, -цьк-, які вимовляються м'яко (київський, козацький, запорізький).

У практиці ділового мовлення труднощі виникають також при вживанні префіксів пре-, при-, прі-, не- і суфіксів дієприслівників. Проте у більшості випадків правопис названих афіксів залежить від значень.

Префікс при- має значення "наближення, приєднання, неповноти дії" (присісти, прибити), префікс пре- вживається у значенні "дуже" (преосвященство, премудрий), а префікс прі- пишеться у словах: прірва, прізвище, прізвисько.

Префікс не- треба відрізняти від однозвучної заперечної частки. Не зі словами пишеться разом, якщо це префікс і йдеться про констатацію факту, і окремо, якщо це заперечна частка. Наприклад, у слові незараховано, у словосполученнях непоширене речення, неширока річка, непровітрена кімната – це префікси, а в реченнях Річка не широка, а вузька, Це не червона верба, Ніхто не бореться або Кімната не провітрена (така, яку не провітрили) – це заперечні частки.

Таким чином, не пишеться разом:

а) зі словами, які без не- не вживаються (неозорий, ненависть);

б) якщо слова з не- можна замінити синонімами (неголосно – тихо, неспеціаліст – дилетант, незнайомий – чужий);

в) у складі префікса недо-, що означає неповноту дії (недопечений, недоїдати).

3. Суфікси дієприслівників -учи, -ючи, -ачи, -ячи, що означають додаткову дію, треба відрізняти від однозвучних дієприкметників із закінченням -і, що фіксують ознаку предмета. Наприклад: Перевіряючи діяльність підприємства, перевіряючі органи дійшли позитивного висновку (дійшли "коли?" перевіряючи – дієприслівник, що виражає обставину способу дії; органи "які?" перевіряючі – дієприкметник, що у реченні виконує роль означення).