- •Документальне оформлення банківських операцій.
- •3.1.Готівкові банківські операції
- •3.2. Безготівкові банківські операції Нормативні документи, які регламентують проведення безготівкових розрахунків.
- •Перелік нормативних документів, які регулюють безготівкові розрахунки
- •Розрахункові документи на підставі яких здійснюються безготівкові розрахунки.
- •Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
- •Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень.
- •Розрахунки із застосуванням платіжних вимог.
- •Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.
- •Розрахунки із застосуванням акредитивів.
- •Розрахунки із застосуванням банківських платіжних карток.
- •Розрахунки із застосуванням інкасової форми розрахунків
- •Виписка банку та порядок її опрацювання.
- •Виписка банку за особовим рахунком 2600700260065/uah за 15.04.2008 дата попередньої виписки 14.04.2008
Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.
Розрахунковий чек — документ, що містить розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку-емітента (банку, що видає чек або чекову книжку), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю (отримувачу коштів за чеком) зазначену в чеку суму коштів. Чеки часто використовуються для розрахунків з юридичними і фізичними особами за отримані товари, виконані роботи, надані послуги з метою скорочення розрахунків готівкою. Розрахунки чеками можуть здійснюватись на підставі:
а) чекових книжок, зброшурованих по 10, 20, 25 аркушів та є бланками суворої звітності;
б) розрахункових чеків, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій.
Строк дії чекової книжки — 1 рік, а розрахункового чека три місяці.
Порядок розрахунків чеками такий:
1. Для отримання чекової книжки підприємство подає банку-емітенту заяву і вказує номер рахунку, з якого оплачуватимуться чеки. До заяви додається доручення на перерахування коштів на окремий банківський рахунок „Розрахунки чеками".
2. Банківський працівник перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність підписів та відбитку печатки зразкам, наведеним у картці, наявність коштів на рахунку; оформляє чекову книжку; ознайомлює уповноважену особу з порядком використання чеків і передає чекові книжки.
3. Після отримання товарів, послуг (виконання робіт) чекодавець оформляє чек:
• проставляє суму цифрами і прописом;
• вказує підставу для перерахування коштів;
• вказує найменування одержувача платежу.
4. При отриманні чекодержателем чека безпосередньо від чекотримача, перевіряється його дійсність (відповідність умовам Інструкції). Після цього формується реєстр чека (у трьох примірниках — якщо рахунки чекодавця і чекодержателя обслуговуються в одному банку, у чотирьох примірниках — якщо в різних установах банку) і разом з чеком передає в банк, що його обслуговує.
5. Банк чекодержателя передає чек разом з одним примірником реєстру до банку-емітента.
6. Банк-емітент при умові дійсності чека здійснює перерахунок коштів на рахунок чекодержателя.
Чек, що не підлягає оплаті з певних причин, повертається чекодержателю, який має право пред’явити претензію чекодавцю (платнику коштів).
Законодавством передбачається перелік реквізитів, які повинен містити чек і за відсутності яких цей розрахунковий документ вважається недійсним. Чек із чекової книжки пред’являється в банк чекодержателя протягом десяти днів від моменту виписки (день виписки не враховується).
Забороняється передавання розрахункового чека / чекової книжки його власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків розрахункового чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами.
Невикористані розрахункові чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання коштів чекового рахунку підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити ліміт у разі його використання.
У разі припинення клієнтом подальших розрахунків розрахунковими чеками до закінчення строку дії чекової книжки та наявності за нею невикористаного ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювалися кошти.
