Порушення сечовипускання

Порушення сечовипускання - одна з характерних клінічних ознак патології нирок і сечовивідних шляхів. Вказівка на порушення сечовипускання може свідчити про захворювання нирок, сечоводів, сечового міхура, уретри. Оцінюється зв'язок порушень сечовипускання з больовим синдромом у животі, попереку або сечівнику. Важливо з'ясувати характер печіння в сечівнику, колір сечі, наявність осаду, гематурії. Поява у сечі крові при травмах живота, попереку і таза свідчить про ушкодження нирок або сечового міхура.

У жінок необхідно з'ясувати відомості про менструальний цикл, уточнити дату останньої менструації, її тривалість і перебіг. Порушення циклу і його тривалості, кількість виділень крові свідчать або про дисгормональні розлади, або про хронічне запалення геніталій. Іноді позачергові рясь місячні можуть приховувати позаматкову вагітність. Такі ж зміни характерні для лейоміоматичної зміни матки. Поява або загострення болю в нижніх відділах живота під час менструацій, на відміну від апендициту, характерні для запалення придатків матки. Збільшене виділення білей із піхви також може вказувати на запалення придатків.

Загальна слабкість

Важливі дані можна одержати при аналізі скарг загального характеру, основною з яких є загальна слабкість.

Загальна слабкість є частою скаргою при різних захворюваннях органів грудної і черевної порожнини, гострих гнійних запальних захворюваннях.

Загальна слабкість з'являється одночасно з появою інших симптомів або через певний час у динаміці захворювання.

Ступінь виразності загальної слабкості: помірний - коли хворий виконує звичайне фізичне навантаження; виражений - коли хворий не може виконувати фізичну роботу, ходити; надзвичайно різкий - хворий не може себе обслуговувати.

Походження загальної слабкості - хворий пов'язує її з безсонням, тривожним станом, виникненням нудоти, блювання, болем у будь-якій ділянці, проносом, спрагою, тривалим закрепом, запамороченням, головним болем, хиткістю ходи, зниженням сили в кінцівках та ін., що може навести на думку про причину її виникнення.

Загальна слабкість супроводжується - запамороченням, непритомним станом, відчуттям страху, "мерехтінням мушок" перед очима, нудотою, синюшністю, блідістю або гіперемією шкірних покривів, потовиділенням, задишкою, тахікардією, підвищенням або зниженням AT, порушенням серцевого ритму, дизуричними і диспепсичними розладами, неможливістю стояти, зниженням працездатності.

Зменшення або купірування загальної слабкості - перебуванням у горизонтальному положенні, прийомом солодкого чаю, кави, жарознижуючих, протиблювальних, аналептиків, внаслідок психотерапевтичних впливів.

Запаморочення

Запаморочення, порушення терморегуляції, відчуття жару, мерзлякуватості, ознобу є

скаргами загального характеру. З'ясовується час їх виникнення, виразність, циклічність або сталість цих відчуттів. Зв'язок цих відчуттів з іншими проявами, фізичними навантаженнями, ходьбою, кашлем, задишкою, характером і локалізацією больового синдрому.

Інтенсивність - слабка, виражена, сильна.

Зв'язок зі зміною положення тіла - лежачи, стоячи, при ходьбі, підйомі на висоту, нахилах, при закритті очей, після їжі, натще.

Супроводжується - підвищенням або зниженням AT, тахікардією або брадикардією, ністагмом, хиткістю ходи, нудотою, блюванням.

Поєднується з ознаками анемії.