3.6. Методи переливання компонентів та препаратів крові

Непрямий метод переливання:

• основний метод гемотрансфузії, який відрізняється простотою виконання і нескладним технічним оснащенням;

• дає можливість використання досить великої кількості попередньо заготовленої донорської крові;

• виключається можливість інфікування донора і негативний психологічний ефект присутності донора при операції гемотрансфузії.

A) Шляхи введення крові:

• внутрішньовенний: найпоширеніший метод переливання крові і її компонентів (ери- троцитарної, тромбоцитарної, лейкоцитарної маси, свіжозамороженої плазми);

• при використанні центральних вен і їх катетеризації, дозволяє змінювати об'єм і швидкість переливання залежно від динаміки клінічної картини;

• для переливання використовується одноразова система з фільтром, до якої безпосередньо приєднується флакон або полімерний контейнер із трансфузійним середовищем;

• внутрішньоартеріальний, внутрішньоаортальний і внутрішньокістковий. Б) Способи гемотрансфузії:

• краплинний (використовується найчастіше);

• струминний;

• краплинно-струминний.

B) Техніка внутрішньовенного переливання крові:

а) шкіра в ділянці венопункції обробляється антисептиком;

б) на 7-15 см вище від місця пункції на кінцівку накладається джгут;

в) шкіру над веною або збоку від неї проколюють голкою і проводять голку під шкірою на 1 см;

г) проколюють стінку вени і вводять голку в її просвіт (з голки з'являється венозна кров);

д) знімають джгут і до голки приєднують підготовлену систему для переливання; є) голку фіксують лейкопластиром і регулюють необхідну швидкість переливання.

Прямий метод переливання крові:

• метод переливання крові від донора хворому без стадії стабілізації або консервації крові;

• шлях введення тільки внутрішньовенний;

• технологія застосування цього методу не передбачає використання фільтрів під час пере­ ливання;

• метод істотно підвищує ризик попадання в кров'яне русло реципієнта дрібних тромбів, які обов'язково виникають у системі для переливання, що загрожує розвитком тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії;

• особливо загрозливим ускладненням цього методу є передача інфекції від донора до реципієнта і навпаки, можливість зараження донора;

• дані обставини роблять необхідним суворо обмежувати показання до методу прямого переливання крові, розглядати його як вимушений лікувальний захід в екстремальній ситуації при розвитку раптової масивної крововтрати і відсутності в арсеналі лікаря достатньої кількості еритроцитарної маси, свіжозамороженої плазми.

3. Обмінно-замінне переливання крові - це часткове видалення крові реципієнта з одночасним заміщенням її адекватним або підвищеним об'ємом сумісної донорської крові.

• Основна мета цієї операції - видалення разом із кров'ю різних отрут продуктів розпаду, гемолізу та антитіл (при гемолітичній хворобі немовлят) при отруєннях, ендогенних інтоксикаціях, тяжки: токсикозах, гострій нирковій недостатності.

• Обмінно-замінне переливання крові з успіхом замінено виконанням інтенсивного лікувального плазмоферезу і плазмосорбції з ексфузією плазми і заміною її реологічними плазмозамінни- ками або свіжозамороженою донорською плазмою.

4. Зворотне переливання крові (реінфузія, ретрансфузія, реплантація).

A) Визначення: Реінфузія крові є різновидом аутогемотрансфузії і спрямована на повернення в судинне русло пацієнта відмитих еритроцитів, отриманих із крові хворого, що вилилась серозні порожнини при травмі, операції або патологічній внутрішній кровотечі.