2. Збут сільськогосподарської продукції через кооператив

Існування посередників між сільськогосподарськими виробниками та агропромисловими підприємствами, а також між агропромисловими підприємствами та споживачами є економічно виправданим, оскільки посередники є важливим елементом ринкової економічної системи. Саме таким посередником може виступати збутовий або переробний кооперативи. Переваги такого виду каналу розподілу:

• кооперативи згруповують продукцію сільськогосподарських виробників, сприяють модернізації виробництва та інтеграції сільського господарства в агропромисловому секторі;

• завдяки кооперативам сільськогосподарські виробники можуть простежити, що відбувається з продукцією з моменту виходу з виробництва до моменту споживання, мати інформацію стосовно різних посередників і вимоги, що ставляться до продукції переробниками або торговими структурами;

• завдяки кооперації функції переробки та збуту забезпечуються також у регіонах з несприятливими або складними природними умовами, від яких відмовилися приватні підприємства тощо.

У сільському господарстві кооперація відіграє різну роль залежно від країни. Вона дуже розвинена в Данії, Ізраїлі, Голландії, Франції, проте посідає незначне місце у Великій Британії. За даними Національної федерації сільськогосподарської кооперації, кооперативи у Франції зі своїми дочірніми підприємствами некооперативної форми контролюють 50 % товарообігу переробної промисловості. Комерційні відносини у збутовому або переробному кооперативі Франції складаються так:

1. член кооперативу має сплатити пайові внески, тобто для того щоб мати право продавати свою продукцію через кооператив, він повинен мати в ньому паї, пропорційні до обсягів продукції, яку він продає через кооператив. У разі реалізації продукції рослинництва кількість паїв часто розраховують пропорційно площі виробництва цієї продукції: зернових, цукрових буряків тощо. Для молочної продукції паї розраховують пропорційно обсягам молока, зданого в кооператив для продажу. Для яловичини — пропорційно числу голів зданих бичків, корів тощо. Проте найчастіше кількість паїв, що член має внести до кооперативу, розраховують пропорційно сумі товарообігу між членом і кооперативом.

Приклад. Збутовий тваринницький кооператив у Франції Щорічно кооператив утримує з члена 1 % суми продажу в рахунок пайового фонду. Це робиться доти, поки загальна сума внесених паїв не становитиме 5 % товарообігу, реалізованого між членом і кооперативом за рік, що передував поточному (або 16 тис. франків з господарства);

2. ціна, що сплачується члену кооперативу та її складові: коли сільськогосподарський товаровиробник вирішує, що він продавати саме свою продукцію через кооператив зазвичай він лише приблизно знає остаточну ціну, що має отримати. У кооперативі стосунки будуються на довірі. Ціна, яка сплачується члену, включає:

задаток, що включає більшу частину суми, яку отримує виробник, він виплачується не відразу (термін виплати коливається від 15 до 30 днів);

додаток до ціни — невелика частина остаточної суми, її визначають після того, як продукція членів буде продана або перероблена; у цей час кооператив вже знає, яку маржу він отримав на продукції, і визначає суму додатку:

кооперативні виплати наприкінці фінансового року, що розподіляються після того, як усі бухгалтерські рахунки закриті; як правило, це дуже обмежені суми.

Приклад розрахунку середньої ціни, що сплачується члену за 1 л молока, яке реалізується через молочний кооператив:

Член кооперативу бере зобов'язання здавати в кооператив певні обсяги продукції і має дотримуватись своїх зобов'язань. На практиці це буває досить рідко, що призводить до проблем у комерційній діяльності кооперативу, зокрема, значно .ускладнює процес планування обсягів збуту. Кооператив не має права приймати продукцію виробників, які знаходяться за межами радіусу його дії, або продукцію, яка не відповідає предмету його діяльності, встановленому у Статуті. Кооперативи можуть закуповувати продукцію в осіб - нечленів у межах 20 % товарообігу. Також нечлени не вносять паїв, ціна, яка їм виплачується, є остаточною і дозволяється закупівля за межами радіусу дії.

Порівняльний аналіз з економічного погляду між продажем продукції комерційним структурам та кооперативу показує, що на вибір сільськогосподарського виробника крім рівня ціни впливають такі критерії: термін оплати, надійність каналу збуту, технологічна допомога, необхідність підписання зобов'язання щодо участі в діяльності кооперативу, реклама продукції виробників, прозорість ринку, бажання мати два конкуруючі канали збуту і збільшення своєї економічної сили.