4.3. Інформація та и роль у формуванні стратегії ціноутворення кооперативу

Маркетингова стратегія ціноутворення кооперативу має спиратися на достовірну й оперативну інформацію. Це дає змогу швидко оцінити ситуацію на ринку за наявності чисельних продавців і значно меншої кількості покупців. Наприклад, для прогнозування ситуації на ринку зерновий кооператив має зібрати різноманітну інформацію: котирування цін на товарних біржах; пропозицію зерна на внутрішніх ринках країн-виробників; очікуваний урожай в основних країнах-виробниках; попит та очікувані замовлення від основних країн-імпортерів; ринок (запас, очікуваний урожай та попит) товарів-замінників.

Стосовно збору інформації і встановлення котирування цін варто розглянути досвід Франції. За ініціативою Міністерства сільського господарства Франції тут було створено службу, яка щоденно фіксувала на різному рівні курси цін на сільськогосподарську продукцію: на момент її виробництва, в оптовиків, споживачів. Ця служба має назву «служба ринкових цін». Її агенти щоденно рано-вранці опитують найбільшу можливу кількість виробників і торговців. Для кожного різновиду продукції визначають розмір, сорт та інші можливі параметри. Інтерв'юер встановлює котирування, яке визначається трьома показниками: мінімальний курс, максимальний курс та курс, який найчастіше встановлювався на цей вид продукції. Котирування, визначені таким чином, публікуються до 8.30 ранку. Щоденно вони інформують про ситуацію на ринку і водночас повідомляють про нові тенденції у встановленні ціни.

Виділяють такі стадії котирування:

• ціни у виробництві (за якими виробник продає продукцію транспортним організаціям);

• ціни транспортування (за якими транспортні організації або об'єднання виробників продають продукцію оптовикам чи торговим центрам);

• ціни споживання (за якими оптовики продають продукцію роздрібним торговим структурам);

• ціни імпорту (на кордонах).

Крім цієї інформації для одержання необхідних даних учасники ринкової торгівлі можуть використовувати:

• прейскуранти в місцевих і регіональних газетах;

• прейскуранти щоденного видання «Сільськогосподарські ринки», яке спеціалізується на розповсюдженні інформації про рівень цін і професійному огляді ситуації в різних галузях сільського господарства;

• інформацію банків комерційних даних (найпопулярнішим у цьому плані є агентство «Рейтер», яке в будь-який надає доступ до інформації про ціни на великих товарних біржах.

У сільському господарстві України питання запровадження системи цінового моніторингу та ринкового аналізу постало у 1996 р. відповідно до спільної угоди між Міністерством агропромислового комплексу України та Міністерством сільського господарства США згідно з Проектом створення системи оцінки вільного ринку України і системи ринкової інформації. Метою створення і функціонування систем є одержання, аналіз і розповсюдження оперативної інформації про ціни та обсяги реалізації сільськогосподарської продукції і продовольства, відстеження тенденції розвитку виробництва і споживання продукції в динаміці з характеристикою існуючої ситуації на ринку, складання звітів і прогнозів про ринок того чи іншого продукту.

На жаль, на шляху створення та функціонування системи цінового моніторингу виникла низка проблем. Основними з них є фінансове і кадрове забезпечення служби. Не було досягнуто мети стосовно забезпечення доступу до ринкової інформації виробників сировини, переробників, оптової та роздрібної торгівлі, кінцевих споживачів через відсутність оперативних видань ринкових звітів, прайс-листів. Щоб активізувати роботу щодо створення та розвитку в агропромисловому комплексі України цілісної системи збору, обробки, зберігання та поширення цінової інформації Міністерство аграрної політики України видало наказ від 23 травня 2000 р. № 72, яким затверджено Основні засади створення та розвитку системи цінового моніторингу.

Збором та аналізом інформації на рівні кооперативу має займатися аналітик з питань ринку. Крім вищенаведених джерел відповідну інформацію можна знайти в спеціальній літературі, періодичних виданнях, Інтернеті.

Питання для самоконтролю:

1. Якому типу маркетингу відповідає політика ціноутворення в кооперативах і чому?

2. Як встановлюється остаточна ціна на продукцію членів кооперативу? Чому вона дорівнює?

3. Від чого залежить правильне визначення попередньої ціни?

4. Як взаємопов'язана обрана стратегія кооперативу з визначенням надбавок і знижок до попередньої ціни?

5. В чому суть принципу диференціації цін?

6. Розкрийте суть цінової політики кооперативів, які займаються реалізацією продукції своїх членів.

7. Які основні чинники слід врахувати при визначенні ціни реалізації? Назвіть найважливіший з них для роботи сільськогосподарських коо­перативів.

8. Яку роль відіграє інформації для формування маркетингової стратегії ціноутворення кооперативу?

9. Розкажіть про досвід Франції стосовно збору інформації і встановлення котирування цін.

10. Які проблеми виникають на шляху створення та функціонування системи цінового моніторингу в Україні?

Лекція №5

СИСТЕМА РУХУ ТОВАРІВ У КООПЕРАТИВІ, МЕТОДИ ТА КАНАЛИ РОЗПОДІЛУ

(2 год.)

Мета: оволодіння знаннями системи руху товарів у кооперативі, методів та каналів розподілу.

У результаті вивчення теми студент повинен:

знати: сутність системи руху товарів та функці, типии каналів реалізації;

вміти: вибирати на практиці систему руху товарів та каналів реалізації для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

План:

5.1. Сутність, функції і типи каналіє розподілу

5.2. Збут сільськогосподарської продукції через кооператив

3. Кооперативний маркетинг в СШЛ

Література: [28, с. 251-268]