Мал. 1. Порівняння часток респондентів, що обрали крайній пункт шкали Богардуса та підтримку окремих дій, які обмежують представників відповідних етнічних груп

Перейдемо до більш докладного розгляду ставлень до чотирьох етнічних груп – американців, євреїв, руських та ромів, для вимірювання яких у нас є низка додаткових показників. Мова йде про показники схильностей до упередженої поведінки, загальних почуттів, та, стосовно євреїв, переважно антисемітських переконань. Вони наведені на малюнку 2, та у табл. 15. На малюнку ми навели для порівняння також частку респондентів, яка обрала пункт “не пускав би в Україну” шкали Богардуса стосовно відповідної етнічної групи. Спочатку скажемо про загальні спостереження. Потім перейдемо до опису конкретних етнофобій.

Таблиця 15.

Оцінка розповсюдженості різних сторін етнічних упереджень щодо окремих етнічних груп.

	щодо американців	щодо євреїв	щодо руських	щодо ромів
Підтримка інституційної дискримінації...	22,3%	17,7%	9,4%	28,9%
Схильність уникати безпосередніх контактів...	6,9%	9,3%	3,8%	39,7%
Підтримка ворожої поведінки...	2,2%	2,5%	1,2%	4,9%
Переважно антисемітські переконання	-	36%	-	-

Мал. 2. Оцінка поширеності різних вимірів окремих етнофобій

Перше, на що хочемо звернути увагу – принципова різниця у ставленнях до руських та трьох інших етнічних груп; щодо руських показники етнічної упередженості набагато нижчі. Це може слугувати черговим підтвердженням того факту, що у масовій свідомості існує велика відстань між “своїми” східними слов’янами та рештою етнічних груп. Інша закономірність – серед виявлених нами трьох типів упередженої поведінки найбільш поширеною виявляється підтримка інституційної дискримінації. Винятком є роми, але щодо них підтримка інституційної дискримінації взагалі є найвищою. Водночас дуже невисокими виявилися схильності до ворожої поведінки, тобто, образ та фізичного насильства, особливо у порівнянні з рештою поведінкових схильностей. Навіть для ромів цей показник дорівнює приблизно 5%. Поширеність негативних загальних почуттів стосовно етнічної групи, які можна вважати приблизним аналогом афективного компонента етнофобії, виявилася порівняною з поширеністю схильностей до упередженої поведінки, передусім зі схильностями уникати безпосередніх контактів. Нарешті, підтримка сьомого пункту шкали соціальної дистанції досить погано пов’язана з усіма показниками етнофобій. Причому вона нижча більшості з них. Це може пояснюватися тим, що зв’язок між упередженнями та соціальною дистанцією є досить складним. Крім того, ми вже вказували, що серед тих, хто підтримує 6 пункт шкали Богардуса також, скоріше за все, є частка людей з вираженою упередженістю.

Можна висунути гіпотезу, що більшості етнофобій в Україні притаманні виокремлені нами закономірності. Зрозуміло, що її підтвердження або спростування вимагає додаткових розвідок.

Перейдемо до описів окремих етнофобій. Щодо американців виявилася досить поширеною схильність підтримки інституційної дискримінації, її виявила більш ніж одна п’ята частина усіх респондентів. Можливо, з цим пов’язана незвично висока частка респондентів, які не бажали б надавати американцям візу на в’їзд до України. Також порівняно розповсюдженими виявилися в тій чи іншій мірі негативні почуття стосовно американців (13%). Іншими словами, основні риси антиамериканських ставлень на Україні – емоційне почуття “нелюбові” до них та небажання того, щоб вони займали у житті нашого суспільства те ж саме місце, що і його члени.

Картина анти-єврейської етнофобії виглядає схожою на американську. Також досить поширеною, хоч і меншою є схильність підтримувати інституційну дискримінацію (17,7%), нижчою є поширеність негативних почуттів (6,9%). Схильності уникати безпосередніх контактів та вести себе вороже поширені приблизно так само, не дуже сильно. Водночас дуже високим показник, специфічний щодо євреїв. Переконання, які можна схарактеризувати як переважно антисемітські, розповсюджені серед більш ніж третини респондентів. Іншими словами, ця етнофобія в українському суспільстві характеризується передусім розповсюдженістю стереотипів стосовно євреїв. Проте залишається відкритим питання про те, наскільки саме ці стереотипи впливають на інші компоненти етнофобії. Їхній низький рівень, та виявлений нами вище слабкий зв’язок їх та антисемітських переконань не дають підстав стверджувати, що наявність таких переконань сильно впливає на поведінку щодо євреїв.

Аналіз показників стосовно американців та євреїв показує порівняно широку поширеність окремих виявів відповідних етнофобій. При цьому підтримка пунктів 7 відповідних шкал соціальних дистанцій є суттєво меншою, а пунктів 6 – істотно більшою, ніж поширеність принаймні схильностей підтримувати інституційну дискримінацію. Оскільки більшість етнічних груп мають аналогічні розподіли шкал соціальних дистанцій, то цілком ймовірно, що окремі вияви етнофобій, пов’язаних передусім з дискримінацією, поширені щодо багатьох етнічних груп. Такими етнічними групами, крім вже згаданих як об’єкти етнофобій, можуть бути грузини, канадці, кримські татари, німці, румуни, таджики, французи. Поки що це лише гіпотеза, але цю гіпотез необхідно обов’язково перевірити.

Русофобія, як можна бачити, практично не поширена в усіх своїх виявах. Хіба що відмітимо, що схильність до підтримки інституційної дискримінації виявляють майже 10% респондентів. Проте в цілому, на наш погляд, вести мову про розповсюдження цієї етнофобії в українському суспільстві не варто.

Як і можна було очікувати, дуже поширеними виявилися майже усі компоненти упереджень щодо ромів, які ми змогли виміряти. Схильності до підтримки інституційної дискримінації виявила майже третина респондентів. Схильна уникати безпосередніх контактів навіть ще більша частина респондентів (39,7%) – що не спостерігалося стосовно інших етнічних груп. Так само поширеними виявилися негативні загальні почуття стосовно ромів. Водночас зазначимо, що підтримка ворожої поведінки усе одно залишається низькою.

Вважаємо за необхідне висловити пару думок стосовно ставлень до євреїв та ромів, до яких ми прийшли у процесі дослідження. У ставленнях до євреїв ми звернули увагу на цікавий парадокс: не самий високий рівень етнічної упередженості стосовно євреїв (за виключенням хіба що антисемітських переконань та підтримки інституційної дискримінації) поєднується зі стабільним порівняно сильним зв’язком з анти-єврейськими упередженнями відповідних показників. Це теж має стати предметом окремого дослідження. Поки що ми можемо висунути гіпотезу, що хоч рівень різного роду поведінкових схильностей, спрямованих проти євреїв, є порівняно невисоким, ці схильності пов’язані з юдофобією сильніше, ніж інші етнофобії з відповідними їм поведінковими схильностями.

Що стосується ромів, то наші дані, дані попередніх українських досліджень, на які ми неодноразово посилалися, а також життєвий досвід приводять нас до висновку, що дотепер роми були етнічною групою, упередження стосовно якої поширені в нашому суспільстві найбільше. Тому на даний момент етнофобію стосовно ромів можна вважати емпіричною “стелею”, яка показує межовий рівень поширеності етнофобій у суспільстві, а, отже і окремих її вимірів, зокрема, схильностей до упередженої поведінки.

Тепер спробуємо встановити поширеність загальної етнічної ксенофобії. Для цього проаналізуємо розподіли індексу етногомогенної орієнтації, інтегрального індексу національної дистанційованості, факторного індексу східнослов’янської дистанційованості та ІКЕГ.

Вже згідно з індексом етногомогенної орієнтації (див. мал. 3) кожен третій респондент має ксенофобські настрої. При цьому кількість осіб з сильно вираженою орієнтацією на етнічну гомогенність складає приблизно десятину. Така само частина респондентів має загальні етнічні упередження, які виражаються у прагненні повністю ізолюватися від більшості етнічних груп, відповідно до ІІНД (див. мал. 4). Респонденти, які мають персональну орієнтацію на громадянську ізольованість складають майже половину від усіх опитаних. Але ми вже писали вище про обережність, яка потрібна в при цього значення ІІНД. Тому можна сміливо вважати, що частка респондентів з явними виявами ксенофобії є істотно меншою, ніж 60%.

Водночас звернемо увагу, що долі осіб з орієнтацією проти етнічної гомогенності та осіб з персональною орієнтацією на відкритість або відокремленість є дуже близькими (40,4% та 42,4%).