- •Тема: Міжетнічні відносини та конфлікти. План:
- •1. Суть і чинники міжетнічних відносин.
- •2. Типологія міжетнічних відносин і контактів.
- •3. Природа і причини міжетнічних конфліктів та їх врегулювання.
- •1.2. Рівень та динаміка ксенофобії в Україні
- •1.2.1. Загальний рівень окремих етнофобій та загальної ксенофобії за результатами дослідження “Міжетнічні стосунки в Україні”.
- •1.Таблиця 14.
- •1.Розподіли значень шкали Богардуса.
- •Мал. 1. Порівняння часток респондентів, що обрали крайній пункт шкали Богардуса та підтримку окремих дій, які обмежують представників відповідних етнічних груп
- •Оцінка розповсюдженості різних сторін етнічних упереджень щодо окремих етнічних груп.
- •Мал. 2. Оцінка поширеності різних вимірів окремих етнофобій
- •Мал. 3. Розподіл респондентів за категоріями етногомогенної орієнтації. Мал. 4. Розподіл респондентів за категоріями загальної етнічної дистанційованості.
- •2.Таблиця 16. Оцінка рівня образ, принижень та насильства на національній основі протягом року до дослідження.
- •2.2.2. Побудова дискримінантних моделей ксенофобії та окремих етнофобій.
- •3.2.3. Ретроспективна оцінка динаміки ксенофобії та окремих етнофобій з використанням дискримінантних моделей.
- •Мал. 7. Динаміка поширеності схильностей до упередженої поведінки стосовно американців.
- •Мал. 8. Динаміка поширеності окремих сторін етнічних упереджень стосовно євреїв.
- •Мал. 9. Динаміка частки населення з переважно антисемітськими переконаннями.
- •Мал. 10. Динаміка поширеності схильностей до упередженої поведінки стосовно ромів.
- •Мал. 11. Динаміка поширення схильностей до упередженої поведінки стосовно руських.
1.2. Рівень та динаміка ксенофобії в Україні
1.2.1. Загальний рівень окремих етнофобій та загальної ксенофобії за результатами дослідження “Міжетнічні стосунки в Україні”.
Оцінюючи рівень поширення окремих етнофобій та ксенофобії ми будемо робити акцент на етнофобіях, розповсюдженість яких, на наш погляд, є тривожною. Природно, що у суспільстві можна знайти упередження стосовно будь-якої етнічної групи. Але нас, цікавлять передусім ті з них, ступінь поширення яких може створити соціальні проблеми в масштабах суспільства, а не ті, підтримка яких ледве-ледве набирає кілька відсотків.
Почнемо оцінку рівня етнофобій з інтерпретації даних власне шкали Богардуса. Таким чином ми зможемо оцінити ставлення стосовно усіх 19 етнічних груп, але дуже приблизно. Враховуючи висновки, до яких ми прийшли щодо валідності шкали Богардуса для вивчення етнофобій, за її допомогою ми можемо лише виділити групи, етнічні упередження стосовно яких поширені з великою ймовірністю. Основним змістом упереджень, стосовно яких ми можемо вести мову, є схильності уникати контактів з представниками цих етнічних груп, підтримувати дискримінацію та відчувати негативні загальні почуття стосовно них.
Необхідно одразу з’ясувати, яку саме соціальну дистанцію слід вважати такою, що може свідчити про виражену етнофобію. Очевидно, що навіть якщо людина не бажає допускати когось іншого як члена своєї родини чи близького друга просто внаслідок групової приналежності цього іншого, то це вже свідчить про наявність певних упереджень, тому є спокуса говорити про етнофобію, починаючи з соціальної дистанції більшої за 1 чи хоча б 2. Але, на нашу думку, так робити недоцільно. По-перше, ми бачимо своє завдання передусім у визначенні поширеності суспільно небезпечного рівня етнофобій та загальної ксенофобії. По-друге, як з’ясувалося, шкала соціальної дистанції лише неповною мірою відображує етнофобії, і відображує не тільки їх.
Тому, говорячи про етнічну дистанційованість, має сенс вести мову про етнофобії передусім якщо значення соціальної дистанції перевищує 6. Щодо значень соціальної дистанції, які знаходяться між 5 та 6, то треба бути обережними в їхній інтерпретації. Як показують розподіли відповідей на запитання по шкалі Богардуса, дуже велика частина респондентів обирає варіант соціальної дистанції “допустив би ... як відвідувачів України” для більшості етнічних груп, а для щонайменше половини з них етнічних груп цей варіант відповіді є модальним, набираючи 40% та більше. Очевидно, що таке обмеження представників інших етнічних груп вже може розцінюватися як форма дискримінації. Та як ми з’ясували при встановленні меж валідності шкали Богардуса, персональне небажання допускати представників інших етнічних груп як громадян чи навіть як гостей країни не завжди свідчить про готовність підтримати конкретні обмежувальні заходи, якщо б вони мали місце. Тобто, кількість тих, хто підтримав би офіційне ненадання громадянства не улюбленим етнічним групам, скоріше за все була б нижчою, ніж тих, обрав би пункт 6 по шкалі соціальної дистанції. Тому ми почнемо з аналізу лише частоти, з якою обирають крайній пункт по шкалі соціальної дистанції.
За таких умов, аналізуючи розподіли різних рівнів етнічної дистанції за результатами дослідження 2008 року “Міжетнічні відносини в Україні” (див. табл. 14), можна припустити існування виражених етнофобій стосовно небагатьох етнічних груп. Передусім, це роми. Частка більше, ніж 10% тих, хто обрав крайній з можливих варіантів соціальної дистанції, виявлена також щодо осіб африканського походження, китайців, інших осіб азійської раси та осіб кавказьких національностей.
Середні соціальні дистанції теж свідчать, що варто говорити про поширеність в гіршому випадку окремих етнофобій. Середнє значення етнічної дистанції перевищує 5 лише для вже названих нами етнічних груп: осіб африканського походження, китайців, інших осіб азійської раси, осіб кавказьких національностей та ромів.