127. Особливості тактики проведення групового обшуку.

Груповий обшук — це кілька одночасних обшуків, що здійснюються по одній справі у різних

осіб, в різних місцях (тактична операція). Проведення групового обшуку має певну специфіку, а

саме:

1) одночасно працюють кілька слідчо-оперативних груп;

2) реально існує кілька об’єктів обшуку;

3) має місце єдине керівництво у проведенні обшуку кількох об’єктів;

4) існує єдність часу початку обшуку на всіх об’єктах;

5) запропоновано єдиний план проведення обшуку;

6) визначені засоби зв’язку між учасниками обшуку і порядок обміну інформацією між ними.

У процесі групового обшуку можуть бути складені різні схеми, зокрема схеми злочинних зв’язків,

службової взаємодії, родинних зв’язків підозрюваних осіб.

128. Тактика проведення виїмки.

Новела-9. Щодо тимчасового доступу до речей і документів  1. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється  уже не за постановою слідчого, а на підставі ухвали слідчого судді, суду.  2. Право на звернення  до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів має  уже не тільки сторона обвинувачення, а й сторона захисту. 3. Слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку  тільки у  разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів. Проведення обшуку і виїмки без винесення відповідної ухвали повністю виключається, на відміну від норм попереднього КПК,  які передбачали чотири підстави для проведення обшуку і виїмки без постанови слідчого.

Виїмка — це самостійна слідча дія, яка проводиться при необхідності вилучення лише певних

предметів і документів, коли точно відомо, де і в кого вони знаходяться. Виїмка проводиться за

вмотивованою постановою слідчого. Проведення виїмки не потребує санкції прокурора. Винятком

є виїмка документів, що становлять державну таємницю. У цих випадках виїмка проводиться з

санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної

установи. Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за

вмотивованою постановою судді (ст. 178 КПК).

Виїмка здійснюється щодо предметів і документів, які знаходяться у віданні установ, організацій

та підприємств. У деяких випадках виникає необхідність у виїмці й в окремих громадян. Виїмка, як правило, проводиться у дений час, за винятком випадків, коли ця дія є невідкладною.

Невідкладною є виїмка, якщо мають місце підстави вважати, що предмети або документи можуть

бути знищені або переховані.

При виїмці повинна бути забезпечена присутність особи, у володінні якої знаходяться предмети,

що підлягають вилученню, або повнолітніх членів її сім’ї. У разі відсутності цих осіб виїмка може

здійснюватись у присутності представника житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради

народних депутатів. Виїмку в установах і на підприємствах бажано проводити у присутності

особи, у веденні якої знаходяться предмети чи документи.

У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також у приміщеннях, де

проживають члени дипломатичних представництв та їхні сім’ї, які користуються правом

дипломатичної недоторканності, виїмка може проводитись тільки за згодою дипломатичного

представника.

Виїмка проводиться у присутності двох понятих. Про проведення виїмки складається протокол,

копія якого вручається особі, в якої проведено виїмку, чи повнолітнім членам її сім’ї або

представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів.

Виїмка може бути здійснена у примусовому порядку. Згідно зі ст. 183 КПК у разі відмови

виконати вимоги слідчого виїмка проводиться у примусовому порядку.