119. Поняття, види та принципи слідчого огляду.

Слідчий огляд – це передбачена ст. КПК України слідча дія, яка полягає у безпосередньому

сприйнятті, дослідженні й фіксації слідчим об’єктів з метою виявлення слідів злочину та інших

речових доказів, з’ясування обставин розслідуваної події.

Об’єктами слідчого огляду можуть бути:

- 1)будь-які фрагменти матеріального середовища;2)речові об’єкти;3)матеріально

фіксовані сліди,4)тіло живої людини.

Існує декілька класифікацій видів слідчого огляду.

1. За об’єктом огляду с/огляд поділяється на:

а/ огляд місця події;б/ зовнішній огляд трупа поза місцем події;

в/ огляд предметів, транспортних засобів;г/ огляд документів та поштово-телеграфної

кореспонденції;

д/ огляд тварин та їх трупів;е/ огляд ділянок місцевості і приміщень поза місцем події;

є/ огляд тіла живих осіб /освідування/.

2. За часом виконання або за послідовністю виконання с/о поділяється на :

а/ першочерговий /первинний/,б/ повторний.

3. За об’ємом виконання:

а/ основний;б/ додатковий.

4. За факультативним /необов’язковим/ суб’єктивним складом :

а/ огляд із залученням свідка;б/ із підозрюваним /обвинуваченим/;

в/ з потерпілим;г/ із залученням спеціаліста;

д/ із прокурором, адвокатом підозрюваного /обвинуваченого/ тощо.

5. У залежності від стадії на якій проводиться слідчий огляд:

а/ огляд на стадії порушення к/справи;б/ огляд під час провадження дізнання;

в/ власне слідчий огляд;д/ огляд на стадії судового слідства.

6. За способом виконання безпосередньо робочої стадії огляду:

а/ ексцентричний або концентричний огляд;б/ суцільний або вибірковий;

в/ фронтальний, за ділянками, човником /човниковий спосіб огляду/.Ще можна поділяти: за видом фіксації результатів та перебігу огляду: а) огляд з

вертально-графічним способом; б) графічний у поєднанні з наглядно-образним; в)вербально-

графічний, у поєднанні з предметним способом тощо (інші поєднання); за обумовленістю

виконання: а)невідкладний та б)плановий/; за суб’єктами виконання : а)слідчо-оперативною

групою, б)слідчим/, та ін.

Принципи:

1. принцип єдності /спільності/ керівництва оглядом, так звана единоначальність у

проведенні огляду.

2. Своєчасність /або невідкладність/.

3. Об’єктивність /неупередженість/.

4. Повнота огляду.

5. Планомірність /системність/.

6. Цілеспрямованість.

7. Задоволення потреби у використанні н-т-засобів, методів і допомоги спеціалістів, та

допомоги громадськості.

8. Безпечність проведення с/огляду.

9. Залучення до огляду співробітників оперативних підрозділів і використання

інформації, отриманої оперативним шляхом.

10. Дотримання криміналістичних правил поводження з оглядуваними об’єктами.

120. Стадії огляду місця події. Завдання, що вирішуються на кожній

із них.

Розрізняють три етапи огляду місця події:

1. підготовчий етап;

2. робочий /дослідницький/ етап;

3. заключний /завершальний/ етап.

Підготовчий етап охоплює дві стадії:

1. підготовка слідчого до виїзду на місце події;

2. дії слідчого на місці події до початку робочого етапу.

Після закінчення підготовчого етапу розпочинається власне огляд місця події – його

робочий (дослідницький) етап, котрий свою чергу складається з двох стадій:

а) загальний огляд (статична стадія);

б)детальний огляд (динамічна стадія).

Статична стадія складається:

1. ознайомчо-орієнтаційна підстадія;

2. статично-оглядова підстадія (статичної стадії робочого етапу).

Завдання огляду місця події можуть бути:

1. вивчення й фіксація обстановки місця події з метою з’ясування характеру і мехаізму

події;

2. виявлення та вилучення слідів злочину, які у подальшому можуть слугувати

речовими доказами у справі;

3. з’ясування ознак, що характеризують осіб, учасників вчинення злочину /їх кількість,

наближений вік, фізичні дані, наявність у них певних звичок, навиків, психічних

відхилень, а також обізнаності їх про життєвий устрій, розпорядок роботи

потерпілому тощо/;

4. фіксація особливостей, притаманних потерпілому чи іншим об’єктам посягання;

5. встановлення обставин, що відображають об’єктивну сторону злочину: час і спосіб

його вчинення, дії злочинця на місці події, наслідки злочину, наявність зв’язків між

діями злочинця та його наслідками;

6. виявлення ознак, що вказують а мотиви та цілі вчиненого злочину;