4. Форми організації бухгалтерського обліку

Варто звернути увагу, що підприємство самостійно вибирає форму обліку, виходячи з конкретних умов його роботи, ґрунтуючись на діючих загальних або галузевих формах і дотримуючись єдиних методологічних правил (норм) обліку.

Організація обліку на підприємстві.

Для виконання своєї ролі й завдань бухгалтерський облік на підприємстві повинен бути відповідним чином організований.

Організація обліку – це струнка, планомірна система його побудови, що забезпечує збір, обробку, накопичення й узагальнення інформації з метою складання фінансової звітності про діяльність підприємства для прийняття управлінських рішень.

Організація обліку має наступні завдання:

1) забезпечити методологічно правильне відображення активів, капіталу й зобов'язань підприємства, господарських операцій, а також результатів діяльності підприємства:

2) упорядкувати обліковий процес, тому що сутність усякої організації - це наведення порядку;

3) додати йому планомірність і цілеспрямованість;

4) забезпечити ефективність обліку на основі його комп'ютеризації, впровадження прогресивних форм і методів обліку.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе власник або вповноважений орган (керівник, що здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів) (ст. 8 п. 2,3 Закони України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»).

Керівник зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами (службами), працівниками підприємства, що мають відношення до обліку, правомірних вимог головного бухгалтера в частині порядку оформлення й подання документів. Документи є основою обліку.

Безпосереднє відбиття на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій здійснює обліковий апарат. Чисельність облікового апарата, його розміщення, структура, юридичні права, визначають організаційну систему (форму) обліку.

Залежно від розміщення облікового апарата розрізняють дві основні системи організації обліку: децентралізовану і централізовану.

Децентралізована система організації обліку створюється на підприємствах із територіально й організаційно відокремленими підрозділами, і передбачає створення облікового апарату у складі цих підрозділів. За такої організації обліку в структурних підрозділах оформлюють первинні документи, опрацьовують їх, ведуть синтетичний і аналітичний облік, складають баланс та інші форми фінансової і статистичної звітності. Звітність подається як до бухгалтерії головного так і на вимогу місцевих фінансових та статистичних органів. Функції бухгалтерії головного підприємства за децентралізованого обліку обмежуються перевіркою і зведенням показників звітності цих підрозділів.

Бухгалтерія підприємства - це самостійний структурний підрозділ, відділ в апарату керування. Бухгалтерію очолює головний бухгалтер, що підкоряється безпосередньо керівникові підприємства. Функції головного бухгалтера визначені в ст. 8.7 Закону. У випадку відсутності в штаті головного бухгалтера керівник (власник) може сам вести бухгалтерський облік або призначати контролера, якому надається право другого підпису на первинних документах. Децентралізована система обліку була переважною до 1964 року.

При централізованій системі організації обліку обліковий апарат зосереджений в органах керування. У цьому випадку створюється централізована бухгалтерія (ЦБ), що здійснює поточний облік діяльності підвідомчих підприємств. Централізація обліку проводилася з 1965 року по дев'яності роки. Централізовані бухгалтерії були при торгах, орсах, трестах, а в магазинах, їдальнях, на складах облікового апарата або взагалі не було, або були контролери, що складаються в штаті ЦБ.

При централізації обліку відбувається концентрація й централізація облікового апарата в одному місці, з'являється можливість поділу праці, створюються передумови для ефективного використання сучасної комп'ютерної техніки. Централізовані бухгалтерії були найбільш раціональною системою організації облікового апарата в умовах державної форми власності, галузевої системи керування й наявності торговельних і інших об'єднань, керувань. У ЦБ по функціональній ознаці створюються відділи (групи, сектори), у результаті чого з'являється можливість поділу праці працівників обліку, їхньої спеціалізації.

На організаційну побудову бухгалтерії й відповідно її чисельність, структуру впливає ряд факторів:

1) обсяг і специфіка діяльності підприємства, а, отже, і обсяг його обліково-економічної інформації й інформаційних зв'язків;

2) організаційна структура самого підприємства, наявність філій, і структурних підрозділів, їхнє розміщення, віддаленість та ін.;

3) чисельність працюючих і, зокрема, кількість матеріально відповідальних осіб;

4) рівень комп'ютеризації й використання сучасних інформаційних технологій.

З огляду на ці й інші фактори, підприємство у відповідності зі статтею 8.4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» самостійно встановлює організаційну форму бухгалтерської роботи.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку Законом України «Про бухгалтерський облік» передбачені наступні форми організації обліку:

• введення в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

• користування послугами фахівця з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець;

• ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку й складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства (крім підприємств, звітність яких повинна оприлюднитися).

Наказ про облікову політику на підприємстві, як правило, повинен мати таку структуру:

- загальні положення

- організація роботи облікового апарату

- методика бухгалтерського обліку

- порядок ведення податкового обліку

- організаційно-технічні аспекти обліку

В загальних положеннях відповідно до ст. 8 п. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” мова йде про відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення господарчих операцій в первинних документах, збереження обробленої інформації в облікових регістрах і формах звітності на протязі встановленого законодавством строку. Таку відповідальність несе, як правило, власник або вповноважена особа, що здійснює керівництво підприємством.

В другому розділі обговорюються питання про структуру бухгалтерії і облікового апарату, форму організації обліку, які посади займають робітники бухгалтерії під керівництвом головного бухгалтера. В цьому підрозділі мова йде про посадові інструкції, обов’язки, права, відповідальність членів колективу облікового апарату; у якої формі приймаються первинні і зведені документи бухгалтерами, які використовуються графіки прийому документів в які строки систематизується інформація і складаються форми звітності, хто і як організує контроль якості інформації, зберігання майна, забезпечує перевірку обліку у філіях і т. ін.

В третьому підрозділі наказу йде мова про різні первинні документи, облікові регістри, форми бухгалтерського обліку, порядок проведення інвентаризації і облік її результатів. В цьому підрозділі говориться про робочий план бухгалтерських рахунків, принципи будування синтетичних і аналітичних рахунків. Встановлюється кількість порядків аналітичних субрахунків, розробляється і затверджується методика обліку доходів, витрат і фінансових результатів в умовах застосування різних організаційних форм, приймається метод визначення собівартості товарно-матеріальних цінностей, що призначені до реалізації і т. ін.

Порядок ведення податкового обліку передбачає методику накопичення даних про валові доходи і витрати, непрямі податки і зміну лишків товарно-матеріальних цінностей, що необхідні для обчислювання оподаткованого прибутку, принципи визначення відстрочених податкових зобов’язань і активів, відповідальних за виписку і обробку податкових накладних і інших документів і т. ін.

В підрозділі з організаційно-технічних аспектів обліку мова йде про застосування умов праці за допомогою ПК, про пакет прикладних програм, комплексну або локальну автоматизацію облікових робіт, алгоритмізацію бухгалтерських задач, технологію їх виконання за допомогою ПК, види вхідної і вихідної інформації, про комп’ютерний зв’язок між структурними відділами з бухгалтерією.