2. Мета і функції бухгалтерського обліку

Мета бухгалтерського обліку – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й рух грошових коштів підприємства (ст. 3 Закону).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, ведеться безперервно від дня організації підприємства до його ліквідації (ст.8 Закону).

Бухгалтерський облік виконує 2 завдання і функції:

• інформаційне, яке полягає в наданні необхідної інформації зовнішнім і внутрішнім користувачам;

• контрольне, виконується для того, щоб інформація була достовірною. За допомогою бухгалтерського обліку здійснюється контроль за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Види бухгалтерського обліку, які організовуються на підприємстві:

1. залежно від ступеня деталізації облікових даних:

• синтетичний – загальний, котрий ведеться на основі плану рахунків;

• аналітичний – конкретний, детальний, ведеться по найменуванням, видам, особам, підприємствам, виходячи з потреб і специфіки діяльності підприємства;

2. залежно від функціонального призначення:

• фінансовий;

• управлінський;

3. залежно від призначення інформації, її користувачів:

• балансовий (бухгалтерський);

• податковий – ведеться поза системою рахунків;

Бухгалтерський облік є основним джерелом інформації, як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів.

Бухгалтерський облік є основою управління, тому що на основі інформації, що він містить, приймаються управлінські рішення. Тому бухгалтерський облік взаємопов'язаний з різними органами управління:

- по вертикалі (органи управління, статистичні й податкові органи);

- по горизонталі (тобто усередині підприємства: з керівництвом, різними службами апарата управління).

Різниця між управлінським і фінансовим обліком

Фінансовий облік	Управлінський облік
1. Користувачі інформації
зовнішні користувачі (податкові, органи статистики, контрагенти)	внутрішні користувачі (для прийняття управлінських рішень; керівництво підприємства)
2. Рівень стандартизації
жорстко регламентований стандартами обліку	менш тверді вимоги, головне, щоб відображав достовірну інформацію
3. Використання подвійного запису
є обов'язковим	не обов'язково
4. Ступінь відкритості
інформація про фінансовий облік відображається у фінансовій звітності підприємства, що публікується	дані управлінського обліку використовуються тільки для внутрішнього користування і є строго конфіденційними

3. Нормативно-правове забезпечення бкхгалтерського обліку.

Нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку становлять:

1. Укази Президента;

2. Закони України;

3. Постанови Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України;

4. Накази, інструкції, листи Міністерства фінансів України, Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України й інших міністерств і відомств.

До основних нормативних актів ставляться:

1. Господарський кодекс України, затверджений Постановою Верховної Ради України від 16.01.2003 р. № 436;

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХХIV, що визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності в Україні;

3. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку - введені з 2000 р., розроблені на основі міжнародних бухгалтерських стандартів (МБС), які існують із 1973 р. У цей час Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку перейменовані в Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФО). Національних стандартів бухгалтерського обліку -30.

Стандарти бухгалтерського обліку – сукупність прийомів і процедур, організації й методології бухгалтерського обліку й звітності.

4. План рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій. В Україні 3 плани рахунків:

- план рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

- для банків;

- для бюджетних установ.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ґрунтуються на таких основних принципах:

1. обачність – принцип, що передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

2. повне висвітлення – принцип, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

3. автономність – принцип, який означає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

4. послідовність – принцип постійного (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики;

5. безперервність – принцип, який передбачає, що оцінку активів та зобов'язань підприємства здійснюють, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

6. нарахування та відповідність доходів і витрат – принцип, який означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів;

7. превалювання змісту над формою – принцип, коли операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

8. історична (фактична) собівартість – принцип, відповідно до якого пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання;

9. єдиний грошовий вимірник – принцип вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці;

10. періодичність – принцип, що означає можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Розглянуті десять принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності є важливою складовою методології бухгалтерського обліку і базою для створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів. На основі принципів побудовані національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.