Матеріали для самоконтролю: Питання

1. Живильні середовища. Вимоги до них

2. Що таке досліджуваний матеріал?

3. Метод лабораторної діагностики, який вивчає фізіологію мікроорганізмів

4. В чому полягає культуральний метод діагностики? Його характеристика

5. Фази розвитку культури мікроорганізмів на живильному середовищі

6. Умови культивування посівів

7. Характер росту мікроорганізмів на рідких і щільних живильних середовищах

8. За якими основними властивостями ідентифікуємо чисту культуру мікроорганізмів?

Тестові завдання

1. Утвір, який спостерігається при рості мікроорганізмів на щільному живильному середовищі:

А. Поверхнева плівка

В. Пластівці

С. Колонія

D. Осад

Е. Помутніння

2. Метод лабораторної діагностики, який вивчає фізіологію мікроорганізмів:

А. Біологічний

В. Мікроскопічний

С. Культуральний

D. Серологічний

Е. Біохімічний

3. Для ідентифікації збудника вивчають його цукролітичні властивості.

Яке середовище застосовують з цією метою?

А. М'ясо – пептонний агар

В. М'ясо – пептонний бульйон

С. Жовчний бульйон

D. Строкатий ряд Гісса

Е. Сироватковий агар

4. Щільний досліджуваний матеріал на живильне середовище сіють:

А. Бактеріологічною петлею

В. Пастерівською піпеткою

С. Ватною кулькою

D. Градуйованою піпеткою

Е. Методом «газону»

5. У лабораторних умовах, з метою виділення збудника із досліджуваного матеріалу, найчастіше використовують культуральне (мікробіологічне) дослідження із всебічним визначенням біохімічної активності мікроорганізму. Це має значення для:

А. Їх проникнення у макроорганізм

В. Росту та розмноження

С. Ідентифікації

D. Пристосування у довкіллі

Е. Обмінних процесів у клітині

6. Переваги культурального методу лабораторної діагностики:

А. Дороговартісний

В. Орієнтовний

С. Тривалий в часі

D. Складний

Е. Достовірний

7. Для ідентифікації збудника за його антигенною структурою у лабораторних умовах використовують:

А. Біологічну пробу

В. Мікроскопічний метод

С. Реакцію аглютинації на склі

D. Виділення чистої культури

Е. Розгорнуту реакцію аглютинації

Задачі

1. На щільному живильному середовищі ряд мікроорганізмів росте у вигляді колоній з рівним краєм, гладкою поверхнею.

Як називається такий вид колоній?

2. Деякі мікроорганізми (збудник чуми, сибірської виразки тощо) при культивуванні на живильних середовищах ростуть колоніями з фестончатим краєм, нерівною поверхнею.

Що це за вид колоній?

3. У мікробіологічній лабораторії необхідно визначити певний вид мікроорганізмів за їх ферментативною активністю.

Який тип середовищ необхідно використати?

Наведіть приклади.

4. При посіві досліджуваного матеріалу на рідке живильне середовище через 24 год. на поверхні з’явилась ніжна блакитна плівка.

Вкажіть хід дальшого дослідження для визначення виду збудника.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)

Тема: Мікрофлора організму людини

Актуальність теми

Організм людини населяють: понад 500 видів бактерій, біля 50 видів вірусів та більше 20 видів найпростіших. Їх кількісний та видовий склад залежить від віку, статі, клімату, режиму харчування, стану довкілля, індивідуальних санітарно-гігієнічних навичок.

Органи та системи, які безпосередньо не контактують із навколишнім середовищем, практично стерильні. Останнім часом доведено, що тканини людського організму заселені вірусами, здатними до персистенції. Особливу роль у змінах нормального складу мікрофлори відіграють антибіотики, хіміотерапевтичні та імунологічні препарати, які спричиняють розвиток стійких варіантів мікроорганізмів.

Отже, молодшому медичному спеціалісту необхідно знати якісний і кількісний склад мікрофлори організму людини для раціональної хіміо- та антибіотикотерапії, пропаганди санітарно-гігієнічних навичок.