Матеріали для самоконтролю: Питання

1. Які хімічні елементи входять до складу мікробної клітини?

2. На які групи поділяють мікроорганізми за типом живлення?

3. Які продукти утворюють мікроби в процесі життєдіяльності?

4. Які вимоги до живильних середовищ?

5. Ферментні системи мікробної клітини.

6. Характеристика ендотоксину

7. Характеристика екзотоксину

8. Типи дихання мікроорганізмів

Задачі

1. У мікробіологічній лабораторії приготували живильне середовище для вирощування мікроорганізмів, що містить 30% води, органічні і мінеральні речовини. При посіві досліджуваного матеріалу ріст мікроорганізмів не спостерігався.

У чому причина?

2. Хліб, спирт, вино, пиво і вітамінні препарати - все це широко відомі продукти життєдіяльності дріжджів.

У чому секрет мікроорганізмів?

3. У лабораторії виділений збудник, що викликав шигельоз.

До якої групи мікроорганізмів за типом живлення він

відноситься?

4. У процесі життєдіяльності бактерії та гриби утворюють спори.

Поясніть сутність і призначення цих елементів.

5. «..Море світилось спалахами. Явище було подібне до того, що ніби велика риба рухалась через рідину, яка світиться..» Так писав Ч.Дарвін у своїй книзі «Щоденник пошуків по природній історії і геології».

Яку властивість мікроорганізмів він описував?

6. У мікробіологічній лабораторії необхідно визначити певний вид мікроорганізмів за їх біохімічними властивостями.

Який тип середовищ використовують з цією метою?

7. Під час перев’язування гнійної рани було відмічено, що бинт має синювато-зелений колір і запах суничного мила.

Якою властивістю мікроорганізмів це можна пояснити?

8. Для культивування мікроорганізмів у лабораторних умовах використовують живильні середовища.

Перелічіть основні вимоги до них.

Тестові завдання

1. Колоїдний стан цитоплазми забезпечує:

А. Вуглеводи

В. Білки

С. Ліпіди

D. Вільна вода

Е. Мінеральні речовини

2. Отруйні речовини, які мікроорганізми утворюють в процесі

життєдіяльності:

А. Екзоферменти

В. Ендоферменти

С. Токсини

D. Пігменти

Е. Ароматичні речовини

3. Загальнотоксичний синдром, яким характеризуються інфекційні захворювання, зумовлений дією на макроорганізм:

А. Екзотоксину

В. Ферментів інвазії

С. Ендотоксину

D. Продуктів розпаду білків

Е. Адаптивних ферментів

4. Збільшення розмірів і маси мікробної клітини:

А. Розмноження

В. Ріст

С. Живлення

D. Дихання

Е. Культивування

5. Здатність мікробів до самовідтворення:

А. Дихання

В. Живлення

С. Розмноження

D. Синтез білка

Е. Відмирання

6. Природне живильне середовище:

А. М’ясо-пептонний бульйон

В. М’ясо-пептонний агар

С. Кров’яний агар

D. Середовище Ендо

Е. Кров’яно-телуритовий агар

7. Роль ДНК у мікробній клітині:

А. Носій спадковості

В. Пластичний матеріал

С. Розчинник

D. Забезпечує колоїдний стан цитоплазми

Е. Створює осмотичний тиск

8. Середовища, придатні для культивування багатьох видів мікроорганізмів:

А. Елективні

В. Транспортні

С. Універсальні

D. Диференціально-діагностичні

Е. Спеціальні

9. Які речовини забезпечують пристосування мікроорганізмів до умов довкілля?

А. Пігменти

В. Аромати

С. Токсини

D. Конститутивні ферменти

Е. Ферменти адаптації

10. Тип живлення мікроорганізмів, які викликають інфекційні захворювання:

А. Паразити

В. Сапрофіти

С. Аероби

D. Анаероби

Е. Аутотрофи

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)

Тема: Культуральний метод діагностики

Актуальність теми:

Для вивчення фізіології мікроорганізмів у лабораторних умовах застосовують культуральний (мікробіологічний) метод діагностики. З цією метою необхідно правильно підібрати поживні середовища, за всіма правилами виконати посів і створити належні умови для культивування: оптимальну температуру, відсутність освітлення, вологість, аерацію або відсутність повітря (кисню), витримати певний термін культивування. Вирощування мікроорганізмів на поживних середовищах є універсальним підходом до їх вивчення.

Знання даної теми необхідні молодшому медичному спеціалісту з позицій більш глибокого розуміння різноманітних функцій мікроорганізмів, вивчення їх у лабораторних умовах для виділення виду збудника з метою встановлення етіологічного діагнозу.