Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мет рек. для ПСРС Сестр. справа 2012. Облогіна.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання

Вказівки до завдання

Початковий рівень знань-умінь

1. Вкажіть:

2. Вивчіть:

3. Випишіть:

4. Опишіть:

1.1. Вхідні ворота інфекції

2.1. Умови розвитку

холерного вібріона у шлунково-кишковому тракті

3.1. Особливості ураження тонкого кишківника холерним вібріоном

4.1. Основні клінічні прояви в залежності від періоду захворювання

4.2. Ознаки ексікозу.

4.3. Характер випорожнень та блювотних мас

Морфологія мікроорганізмів

(звивисті форми)

Будова бактерійної клітини (засоби руху)

Фізіологія мікроорганізмів

Вчення про інфекцію.

Індивідуальні завдання

1. Представити у мультимедійній презентації будову тонкого кишківника. основні клінічні ознаки холери.

Матеріали для самоконтролю:

Питання

1. Механізм передачі інфекції при холері

2. Основні клінічні прояви холери

3. Можливі ускладнення данного захворювання

4. Характер випорожнень та блювотних мас

Тестові завдання

1. Вхідні ворота інфекції при холері:

А. Шкірні покриви

В. Порожнина рота

С. Дихальні шляхи

D. Ранева поверхня

Е. Слизова статевих органів

2. Який чинник згубно впливає на холерні вібріони у шлунку?

А. Лужне середовище

В. Пепсин

С. Хлористоводнева кислота

D. Епітелій слизової оболонки

Е. Трипсин

3. Середовище, яке сприяє розмноженню вібріонів:

А. Кисле

В. Що містить ферменти

С. З наявністю вітамінів

D. Слабо-лужне

Е. Лужне з наявністю пептону

4. Характер випорожнень при холері:

А. Часті, рідкі, мізерні

В. У вигляді «рисового відвару»

С. Часті, рідкі, об’ємні, калового характеру

D. З домішками слизу

Е. Містять прожилки крові

5. Що служить досліджуваним матеріалом при холері?

А. Сеча

В. Мокротиння

С. Гній

D. Випорожнення

Е. Кров

6. Холерний вібріон має форму:

А. Кулясту

В. Спіралі

С. Коми

D. Овоїда

Е. Нитчасту

7. Блювання та пронос при холері спричиняє:

А. Токсикоз

В. Ексікоз

С. Анемію

D. Гнійне запалення

Е. Утворення виразок у кишківнику

8. Середовище, на яке здійснюється первинний посів досліджуваного матеріалу при підозрі на холеру:

А. МПБ

В. Жовчний бульйон

С. МПА

D. 1% пептонна вода

Е. Кров’яний агар

9. Колонізація слизової оболонки тонкого кишківника холерним вібріоном відбувається внаслідок дії:

А. Ферментів адгезії

В. Екзотоксинів

С. Ендотоксинів

D. Ферментів агресії

Е. Ексфоліативних ферментів

.19. Основний фактор вірулентності холерного вібріона, що зумовлює зневоднення:

А. Ендотоксин

В. Фактор адгезії

С. Холероген

D. Фактор колонізації

Е. Ферменти агресії

Задачі

1. В інфекційній лікарні знаходиться пацієнт з проблемами: блювання «фонтаном», частий рідкий стілець. При дослідженні блювотних мас виділена культура мікроорганізмів, яка на 1% пептонній воді через 8 год. дала голубувату плівку і позитивну реакцію з О-сироваткою

Яка орієнтовна відповідь щодо збудника захворювання??

2. При первинному посіві води на 1% пептонну воду через 6 год. на поверхні з’явилась голубувата плівка.

Який хід дальшого дослідження?

3. Пацієнт. поступив у клініку інфекційних хвороб з підозрою на холеру.

Який матеріал необхідно взяти на мікробіологічне дослідження і на які живильні середовища зробити первинний посів?

4. І.І.Мечніков, проводячи самодослід, випив культуру холерного вібріона, щоб довести ентеральний шлях зараження. Захворювання не виникло.

Чим можна пояснити дану ситуацію?

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)

Тема: Специфічна профілактика і терапія дифтерії

Актуальність теми:

З початку 90-х років минулого століття в Україні почалась епідемія дифтерії, яка до того охопила 15 країн Європи. Особливістю даної епідемії є те , що хворіє переважно доросле населення, а також переважають важкі форми захворювання. Внаслідок розповсюдження у природі f.gravis, хворіють, в основному. не щеплені і, навіть, щеплені особи.

Основу заходів, спрямованих на попередження захворюваності, складає планова вакцинація дифтерійним анатоксином (Рамон, 1923), який входить до складу комбінованих вакцин. Оскільки патогенез уражень зумовлений дією токсину, то основу специфічної терапії складає протидифтерійна антитоксична сироватка.

Тому, знання специфічної профілактики та терапії дифтерії для медичних сестер мають велике значення в ситуації, яка склалась.