Найбільші угоди з проектного фінансування в Україні

Проект	Автомагістраль Київ — Одеса	Злітно-посадкова смуга в аеропорту «Бориспіль»
Позичальник	Укравтодор	Міністерство транспорту
Інвестор	Deutsch Bank AG	Японський банк рекон- струкції та міжнародного співробітництва, уряд Японії
Гарант	Кабмін України в особі Мінфіну	Мінфін України
Сума	480 млн дол.	Близько 200 млн дол.
Термін завершення проекту	До 2011 р.	До 2006 р.
Юридичний радник	«Магістр & Партнери»	«Baker & McKenzie» — консультант японської сторони

Істотного значення для розвитку проектного фінансування в Україні набуває вивчення можливостей адаптації досвіду світової практики до вітчизняних умов, аналіз різних схем проектного фінансування, що використовуються у розвинутих країнах, та можливостей їх застосування в Україні.

З урахуванням важливості координації інвестиційної діяльнос­ті в Україні доцільно створити Центр проектного фінансування, який би сприяв залученню фінансових ресурсів, у тому числі зов­нішнього фінансування, і забезпеченню реалізації інвестиційних проектів, які мають пріоритетний для національної економіки характер. Завданнями такого Центру мають бути:

• проведення моніторингу реалізації портфеля проектів, які здійснюються за рахунок позик міжнародних фінансових організацій; підготовка оглядових та узагальнюючих матеріалів за порт­фелем проектів; виконання заходів, що підвищують ефективність реалізації діючих проектів;

• виконання ролі представника уряду в спільних гарантійних операціях з міжнародними організаціями.

• здійснення моніторингу та фінансування передпроектних до­сліджень, включених у програму запозичень; підготовка для уряду та ключових міністерств оглядових матеріалів міжнародних організацій, що перебувають на стадії пропозицій; розроблення техніко-економічних обґрунтувань, проектно-пошукових робіт з проектів;

• сприяння підвищенню ефективності роботи структурних під­розділів міністерств, які беруть безпосередню участь у процесі формування програми зовнішніх запозичень України;

• здійснення інформаційної, консультаційної та методологічної підтримки підприємств з метою забезпечення їх активної учас­ті в національних та міжнародних конкурсах на постачання товарів, робіт та послуг; сприяння розвитку системи конкурсної закупівлі товарів, робіт та послуг на державному, регіональному та муніципальному рівнях.

Тема 2. Передшвестиційні дослідження

1. Поняття інвестиційного проекту, його основні ознаки та класифікація.

2. Учасники інвестиційного проекту.

3. Життєвий цикл проекту, його стадії, фази, етапи та середовище.

2.1. Поняття інвестиційного проекту, його основні ознаки та класифікація

Інвестиції у виробництво і у ринки збуту забезпечують підвищення конкурентоспроможності підприємства, створюючи умови для підвищення якості продукції, мінімізації витрат, збільшення обсягів продажу. Підприємства за допомогою інвестицій вирішують тактичні і головним чином стратегічні завдання. Ієрархія цілей інвестування відповідає стратегічним та/або тактичним цілям під­приємства на ринку. До таких цілей на практиці можна віднести:

• підвищення вартості підприємства;

• збільшення прибутку у довгостроковому періоді за рахунок збільшення обсягу продажу, мінімізації витрат та ін.;

• покращання іміджу підприємства;

• підвищення конкурентних позицій на ринку (збільшення час- тки, освоєння нових ринків тощо);

• санація підприємства та ін.

Після 1991 року у вітчизняній науці і практиці почали відбуватися деякі зміни в тлумаченні, а відповідно і в розумінні визначення понять “проекти”, “інвестиційний проект”. Здебільшого ці змі­ни привносили спеціалісти, далекі від інвестиційної діяльності, від інвестиційно-виробничого ком­плексу, внаслідок некомпетентного перекладу з іншомовних джерел, хоча створення проекту заводу, підприємства, електростанції тощо не відрізняється від аналогічного в Німеччині, США чи інших країнах. Так само подібний і весь комплекс робіт організаційного, технічного, фінансово-економіч­ного спрямування тощо. Передусім, після виникнення ідеї ведуть пошукові роботи, організовують відведення земельної ділянки, розробляють проектно-кошторисну документацію, а в разі необхідно­сті здійснюють і науково-дослідні роботи, організовують кошти і грошові потоки, проводять експер­тизи, аналізи та ін. Відмінності полягають лише в методах, інструментарію і в здатності організувати кошти, враховуючи теперішній економічний стан країни.

Деколи в перекладній літературі поняття “план”, “програма” і “проект” ототожнюють, що не за­вжди однозначне за суттю.

Головними ознаками проекту є:

1. Кількісні і якісні параметри оцінки діяльності після його завер­шення, кількісна і якісна спрямованість.

2. Дія проекту в межах відповідного періоду часу (початок будівництва — кінець), тобто життєвий цикл.

3. Вартість і ефективність.

4. Існування в певному зовнішньому середовищі (ресурсні обмеження, необхідність дотримання певних нормативно-правових актів і параметрів).

У сучасній практиці розвитку світової економіки відбуваються швидкоплинні зміни технології і випуску різноманітної продукції, товарів і видів послуг.

Існує величезна різноманітність проек­тів, їх можна класифікувати за різними критеріями і ознаками:

• за типом проекту - технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані;

• за видом проекту - інвестиційні, інноваційні, освітні, комбіновані:

• за тривалістю здійснення проекту - короткострокові (до 3 років), середньострокові (3—5 років), довгострокові (понад 5 років);

• за масштабом проекту - дрібні (малі), середні, великі, дуже великі. Цей показник окреслюється де­коли і величинами вартості проектів (до 100 000 грошових одиниць, до 3-5 млн., понад 10 млн., по­над 100 млн.). Іноді цей тип класифікується як міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіональ­ні та регіональні, міжгалузеві та галузеві, корпоративні, відомчі і проекти одного підприємства;

• за складністю - прості, складні та дуже складні;

• за класом проекту - окремий проект різних типів, видів та масштабів; мультипроект - комплексний проект, що складається з переліку монопроектів; мегапроект - цільові проекти розвитку регіонів, галузей та інших новоутворень, які включають до свого складу перелік моно- і мультипроектів. Мега- та мультипроекти зазвичай відносять до складних або дуже складних проектів.

• за функціональною ознакою проекти можна класифікувати на проекти виробничого і невироб­ничого призначення.

• проекти можуть бути новостворюваними, може відбуватися реконструкція, розширення та мо­дернізація.

• залежно від мети проекту: - комерційні та некомерційні - одержати прибуток або соціальний ефект;

• економічні - спрямовані на приватизацію підприємств та ін.

Класифікація проектів може бути й іншою, більш градуйованою, більш деталізованою.

Інвестиційний проект - це документ, який містить систему взаємопов’язаних у часі й просторі та узгоджених із ресурсами заходів і дій, спрямованих на розвиток економіки підприємства. При ство­ренні виробничих потужностей розроблення інвестиційних проектів для всіх форм і видів підприєм­ництва – обов’язкове.

Інвестиційний проект - це і форма планування та реалізації інвестицій. Він є складовою частиною інвестиційної діяльності, інвестиційних програм, усієї системи господарюван­ня.

Мета розроблення інвестиційного проекту полягає в тому, щоб дати керівництву підприємства (фірми) чи організації якнайповнішу картину становища підприємства.

В інвестиційному проекті розглядаються науково-технічні, технологічні, організаційні, фінансові, соціологічні, екологічні та інші аспекти діяльності.

Інвестиційний проект повинен дати відповідь на такі питання:

1. Яких фінансових витрат вимагає реалізація цього проекту?

1. Яка його ефективність?

2. В який термін окупляться витрати?

Ретельно розроблений інвестиційний проект повинен дати відповіді на цілий перелік інших різ­номанітних питань:

1. Чи піддається запропонована ідея (проект) практичній реалізації?

2. Яку організаційну підготовку треба виконати для створення цього виробництва?

3. Яким чином залучити інвестиції?

4. Що в даному виробництві є привабливим для потенційних інвесторів?

5. Чи має дана продукція перевагу над конкурентами (чи є вона конкурентоспроможною)?

6. Що вона (продукція) дає підприємцю і що дає інвесторові?

8. Яка збутова ефективність продукції?

9. Чи достатній ринок збуту?

10. Яка забезпеченість матеріальними, сировинними і людськими ресурсами?