2. Склад техніко-економічного розрахунку.

Є різні підходи по підготовці техніко-економічних обґрунтувань інвестицій у проекти або по розробці бізнес-планів використовується поняття "фінансове планування" і "фінансовий план". Скрізь підкреслюється, що цс найважливіший розділ відповідних доку­ментів (ТЕО чи бізнес-плану), що складається на основі всіх попередніх оцінок і розрахунків. Однак межі цього розділу у відповідних роботах не ;і\ же чітко окреслені, тому його складу різних авторів певною мірою варіює. Найчастіше основними елементами цього розділу все-таки називаються:

1. планований звіт про проектні прибутки і збитки;

2. планований баланс за проектом;

3. план грошових потоків (саsh-flow).

При цьому найбільш важливим елементом розділу для оцінки комерційної життєздатності

проекту є план грошових потоків. Цей документ, у свою чергу, складається з трьох розділів:

• грошові потоки від виробничої діяльності;

• грошові потоки від інвестиційної діяльності;

• грошові потоки від фінансової діяльності.

План грошових потоків дозволяє досить наочно "висвітити" вузькі фінансові місця в ході реалізації проекту, дефіцит фінансових ресурсів на окремих етапах робіт. Відповідний дефіцит повинен бути ліквідований шляхом зал учення додаткових ресурсів із усіх доступних джерел. Практика показує, що в переважній більшості випадків дефіцит виникає лише на інвестиційній фазі; відповідно потреба в залучених ресурсах нерідко може бути визначена без побудови складних прогнозів проектних грошових потоків за такою формулою:

ПР = 3-ВР,

де ПР -сума необхідних залучених ресурсів;

С - кошторисна вартість проекту, що визначається як сума фінансових витрат на інвестиційній фазі проектного циклу;

ВР - прогнозовані внутрішні ресурси підприємства за період, що відповідає інвестиційній фазі.

Фактично кошторис проекту може бути використаний як основа для складання дуже простого, але важливого документа - плану фінансування проекту (не плутати з "фінансовим планом" як складовою частиною ТЕО або бізнес-плану). План фінансування проекту - не що інше, як кошторис проекту в розрізі основних джерел фінансування робіт з реалізації проекту на інвестиційній фазі.

Основними розділами плану фінансування є:

1) внутрішні ресурси підприємства (насамперед, у вигляді прибутку й амортизаційних відрахувань);

2)залучені ресурси.

Другий розділ може включати такі позиції, як:

• банківські кредити;

• інші позикові засоби;

• бюджетне цільове фінансування;

• інвестиції у вигляді паїв у статутний капітал і коштів від продажу акцій;

• гранти, субсидії материнських холдингових структур і ін.

При розробці плану фінансування необхідно враховувати специфіку того чи іншого джерела фінансування - не тільки з погляду фінансових умов (зворотність, безповоротність; якщо зворотність, то на які терміни і під який відсоток і яке забезпечення і т.д.), але також з точки зору умов цільового використання засобів.

Зважаючи на це, при поглибленій розробці плану фінансування в ньому варто вказувати не тільки загальні цифри фінансування по лінії кожного джерела, але конкретизувати (хоча б у вигляді укрупнених позицій), на які закупівлі передбачається використовувати кошти кожного джерела (машини, устаткування, матеріали, будівельні, монтажні і пусконалагоджувальні роботи, консультування, навчання і т.д.).

Конкретизація плану фінансування часто доцільна і за параметром часу. Нерідко виникає необхідність визначити конкретно, у який момент необхідне одержання тієї чи іншої суми засобів з відповідного джерела (особливо якщо реалізація проекту розтягується на кілька років). План фінансування проекту в часовому розрізі являє собою бюджет проекту у розрізі окремих джерел фінансування.

План фінансування (на відміну від "фінансового плану") з'являється наприкінці перед проектної фази: (абстрактні дефіцити ресурсів, розраховані на основі прогнозу грошових потоків, вже повинні закриватися конкретними джерелами - без цього інвестиційна фаза проекту початися не може). За своїм статусом "фінансовий план" - не більш, ніж прогноз, складений ініціатором проекту або його консультантом. На відміну від нього план фінансування народжується на основі переговорів (хоча б попередніх) між ініціатором проекту і потенційними учасниками фінансування і досягнення деяких домовленостей і видачі визначених зобов'язань (хоча б моральних, що мають форму листів, рішень, протоколів). Утому випадку, якщо до реалізації проекту планується залучити декілька учасників фінансу­вання, план фінансування формується вході переговорів. Нарешті, після прийняття учасниками фінансування повноцінних рішень (наприклад, рішення акціонерних зборів підприємства) і підписання відповідних юридичних договорів (договорів кредитування, угод про інвестування і т.д.) план фінансування стає одним з найважливіших офіційних документів, що визначають реалізацію проекту.

Безумовно, у ході реалізації проекту можуть вини кати обставини, що впливають на умови

фінансування проекту і потребують коректування плану фінансування. У порівнянні з кошторисом і бюджетом проект)' план фінансування є, мабуть, найбільш "жорстким"документом,тому що для внесення тих чи інших виправлень до плану фінансування замовнику необхідно провести консультації! переговори з учасниками фінансування, а нерідко підписати виправлення, зміни і/або доповнення до раніше підписаних договорів і угод.

У тому випадку, коли під фінансування проекту створюється спеціальний банківський консорціум чи синдикат, план фінансування набуває особливо великого значення; він розробляється, насамперед, при участі банку-організатора синдикованого кредиту (кредитної лінії). Основна роль у контролі за виконанням плану фінансування належить уже не замовнику проекту (проектній компанії), а банківському консорціуму (синдикату), у рамках якого таку функцію звичайно здійснює банк-менеджер. Жорсткість контролю за планом фінансування проекту особливо підсилюється втому випадку, якщо він ревізується на умовах проектного фінансування (ПФ): будь-яке відхилення від плану таїть загрозу для проекту, а значить, і для учасників фінансування (оскільки П Ф належать до розряду високоризикованого фінансування).

Аналіз основних методологічних і методичних питань змісту, функцій, процедур підготовки і затвердження кошторису, бюджету, плану фінансування в рамках проектної діяльності показує їх тісний взаємозв'язок і взаємозалежність, а також дозволяє зробити висновок, що вони є, по суті, "каркасом" усієї фінансово-проектної документації. Безумовно, створення такого "каркаса" у рамках будь-якого проекту вимагає високої кваліфікації відповідних фахівців, а також подальшого удосконалювання нормативної і методичної бази в цій сфері.