Тема 6. Проектно-кошторисна документація

1. Порядок розроблення проектно-кошторисної документації в Україні. Стадії проектування.

2. Склад техніко-економічного розрахунку.

3. Розробка робочого проекту.

4. Складання робочої документації.

6.5. Визначення вартості проектних робіт.

1. Порядок розроблення проектно-кошторисної документації в Україні. Стадії проектування.

При складанні проектно-кошторисної документації застосовують:

• ресурсні елементні кошторисні норми України:

• вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм;

• ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;

• поточні ціни на матеріали, вироби і конструкції;

• поточні ціни машино-годин:

• поточна вартість людино-години відповідного розряду робіт;

• поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва:

• правила визначення загальновиробничих та адміністративних витрат.

Розробка проектної документації на будівництво об'єктів здійснюється на основі затверджених (схвалених) Обґрунтувань інвестицій у будівництво підприємств, будинків і споруд. Проектною документацією деталізуються прийняті в обґрунтуваннях рішення й уточнюються основні техніко-економічні показники. Проектна документація, як правило, включає ТЕО (проект) будівництва і робочу документацію.

Для технічно й екологічно складних об'єктів і при особливих природних умовах будівництва за рішенням замовника (інвестора) або висновку державної експертизи одночасно з розробкою робочої Документації і здійсненням будівництва можуть виконуватися додаткові детальні розробки проектних рішень за окремими об'єктами, розділами, питаннями.

Для об'єктів, що будуються за проектами масового і повторного застосування, а також інших технічно нескладних об'єктів, на основі обґрунтування інвестицій у будівництво може розроблятися робочий проект (затверджувана частина і робоча документація).

Основним документом, що регулює правові та фінансові взаємовідносини, взаємні зобов'язання і відповідальність сторін, є угода (контракт), що укладається замовником з залучуваними ним для розробки проектної документації проектними, проектно-будівельними організаціями, іншими юридичними і фізичними особами. Невід'ємною частиною договору (контракту) повинно бути завдання на проектування.

Розробка проектної документації здійснюється при наявності рішення про попереднє узгодження місця розташування об'єкта, на основі затверджених обґрунтувань інвестицій у будівництво або інших передпроектних матеріалів, договору і завдання на проектування.

Найважливішими інструментами проектної діяльності є такі документи, як кошторис, бюджет, план фінансування інвестиційного проекту.

У тій чи іншій мірі ними користуються всі учасники реалізації інвестиційного проекту, але, в першу чергу, вони необхідні замовнику цього проекту, банку чи іншій структурі, що кредитує (фінансує) проект, а також компаніям і організаціям, які беруть участь у роботах за проектом (підрядчикам, постачальникам машин, устаткування й інших товарів, консультантам).

Зазначені документи починають складатися на передінвестиційній фазі проектного циклу; на інвестиційній фазі вони здобувають статус офіційних; це, однак, не виключає можливість їхнього кількаразового уточнення і коректування. Згадані документи є взаємозалежними, однак кожний з них має свій особливий статус і специфічні функції. Слід зазначити, що часом усі три терміни (кошторис, бюджет, план фінансування інвестиційного проекту) сприймаються як синоніми, у свою чергу це іноді призводить до чималої плутанини, а недостатню серйозний і професійний підхід до складання й оцінки відповідних документів -до конфліктів і навіть судових розглядів.

Кошторисна документація. Кошторисна документація готується насамперед, замовником проекту; однак, з огляду на складність цієї роботи, вона, як правило, виконується на контрактній (договірної) основі спеціалізованими організаціями: інженерно-консультативними фірмами або проектними інститутами. Кошториси можуть готуватися також організаціями, що беруть участь у реалізації проектів: підрядними компаніями, постачальниками устаткування та ін. У цих випадках мова йде, зазвичай, про локальні кошториси, які стосуються тільки окремих компонентів проекту: такі кошториси входять до складу пропозицій фірм На участь у створенні об'єкта інвестиційної діяльності. Лише в деяких випадках (коли з'являється конкурс на контракт, пов'язаний з будівництвом об'єкта "під ключ") конкурсні пропозиції містять не локальний, а повний кошторис проекту.

Розробка кошторису проекту за технічним завданням замовника проекту узгоджується з підготовкою проектної документації. По суті, кошторис є важливою і невід'ємною її частиною (звідси часто уживаний термін "проектно-кошторисна документація"). Оскільки підготовка проектної (а також передпроектної) документації регламентується відповідними нормативними актами, насамперед державними будівельними нормами (ДБН), то ці акти є також визначальними при підготовці кошторисів (процедури підготовки, узгодження і затвердження, склад, показники і т.д.).

Державні будівельні норми (Д.1.1.-1-2000) було прийнято у 2000 році. Вони регламентують порядок визначення вартості будівництва, враховуючи оптові ціни на промислову продукцію, тарифи на транспортування вантажів, тарифні ставки на оплату праці тощо. ДБН встановлюють єдині правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції і технічного переозброєння підприємств, будівель і споруд усіх галузей економіки України для всіх учасників інвестиційного процесу незалежно від форм власності і відомчої належності. ДБН є обов'язковими для інвестицій, які фінансуються за рахунок державного бюджету, державного кредиту для державних підприємств і бюджетів усіх рівнів, а також при визначенні базисної кошторисної вартості для будівель, які фінансуються інвесторами недержавних форм власності.

ДБН орієнтовані, насамперед, на підготовку кошторисів за інвести­ційними проектами, у рамках яких передбачається проводити значні будівельно-монтажні роботи ("будівельні" проекти). Разом з тим існує велика кількість інших ("небудівельних") інвестиційних проектів (наприклад, закупівля устаткування і пусконалагоджувальні роботи в рамках програми реконструкції існуючого виробництва).

Функції кошторису проекту. Найважливішими функціями кошторису проекту є наступні:

• оцінка вартості (ціни) об'єкта інвестиційної діяльності:

• визначення потреби у фінансових ресурсах для реалізації проекту;

• підготовка розрахунків, на базі яких готуються інші важливі документи і робляться розрахунки за проектом (бюджет проекту, план фінансування, оцінка амортизаційних відрахувань, прогноз грошових потоків і т.д.);

• визначення орієнтованих цін контрактів на закупівлю товарів, робіт і послуг (для організації торгів, ведення переговорів та ін);

• контроль за витратами на реалізацію проекту;

• узгодження кошторису в складі проектної документації у відповідних інстанціях і його схвалення (затвердження).

Виходячи з того, яка функція кошторису є найбільш значимою для замовника проекту, можна уже визначити її склад.

Якщо, наприклад, кошторис необхідний для визначення вартості створюваного об'єкта інвестування, то цей документ повинен відображати усі витрати капітального характеру - як у натуральній, так і в грошовій формах, за винятком тих капітальних витрат, що не збільшують вартості об'єкта інвестування; у цьому разі витрати некапітального характеру (на поповнення оборотних коштів) з кош­торису виключаються.

У разі, коли головною метою складання кошторису є визначення фінансових потреб замовника проекту, до розрахунку приймаються, по-перше, капітальні витрати в грошовій формі, по-друге, витрати на поповнення оборотного капіталу на інвестиційній фазі проектного циклу.

У ситуації, коли замовнику проекту необхідно мати цінові орієнтири для організації закупівель товарів, робіт і послуг у рамках проекту, у кошторисі (у відповідних його розділах) повинні знайти своє відображення очікувані витрати постачальників, підрядчиків, консультантів у всіх формах - грошовій, матеріальній і у вигляді витрат нематеріальних ресурсів, а також очікуваний їхній середній приріст. У разі, якщо в якійсь частині проект передбачається реалізовувати госпо­дарським способом, до кошторисних розрахунків включаються тільки відповідні витрати трудових, матеріальних, технічних і інших ресурсів, виражені в грошових одиницях, але без додавання середнього приросту. Нарешті, кошторис може використовуватися як один з вихідних елементів (таблиць) для розрахунку грошових потоків за проектом і відповідно для визначення фінансової (комерційної) ефективності проекту. У цьому випадку припустимо розглядати кошторис як сукупність капітальних витрат на усіх фазах проектного циклу. Однак такий документ досить складний і громіздкий, він включає різночасні витрати, які треба приводити до єдиної часової бази методом дисконтування. Слід зазначити, що навіть у звичайному випадку, коли кошторис складається як документ, що відображає витрати тільки на інвестиційній фазі, ці витрати теж є різночасними. З огляду на те, що за деякими проектами (наприклад, в галузі енергетики, видобутку корис­них копалин, економічної інфраструктури й ін.) тривалість інвестиційної фази може досягати п'яти і більше років, різночасність витрат у рамках кошторису стає суттєвою. Однак у кошторисі як офіційному документі за проектом дисконтування не проводиться. Цифри, які містяться в ньому, можуть піддаватися дисконтуванню в подальшому, коли вони будуть використовуватися для розрахунку грошових потоків у рамках усієї проектної діяльності.

Усе вищесказане дозволяє зробити висновок, що кошторис проекту з самого початку може (а іноді просто повинен) готуватися в декількох модифікаціях або форматах - для зовнішнього користування (як складова частина офіційної проектної документації у відповідності з ДБН для узгодження і затвердження в необхідних інстанціях) і для внутрішніх потреб (визначених набором задач, які формулюються замовником проекту).

З формальної точки зору, кошторис (як офіційний документ) розробляється одночасно з проектною документацією. Однак попередня розробка проекту кошторису (яка в цьому випадку може називатися по-різному: "розрахунок інвестиційних витрат", "план інвестиційних витрат" і т.д.) з'являється набагато раніше — при підготовці передпроектних документів, і, насамперед, техніко-економічного обґрунтування (попереднього й остаточного) і/або бізнес-плану.