2. Склад інвесторської кошторисної документації, порядок складання зведених кошторисних розрахунків.

Важливими інструментами проектної діяльності є такі документи, як кошторис, бюджет, план фінансування інвестиційного проекту. Тією чи іншою мірою ними користуються всі учасники реалі­зації інвестиційного проекту. Але перш за все вони потрібні замовникові цього проекту, банкові або іншій кредитуючій (фінансуючій) його структурі, іншим організаціям, які беруть участь у створенні інвестиційного проекту (генпідрядникові, постачальникам машин і механізмів, устаткування, іншим учасникам).

Названі документи починають складатися шс на передінвестииійній фазі проектного циклу. На інвестиційній вони набувають статусу офіційних, хоч можуть уточнятися і коректуватися протягом усього життєвого циклу інвестиційного проекту. Названі документи взаємопов'язані, але кожний із них має свій особливий статус і функції. У реальній дійсності, особливо серед практиків-початківців, деколи всі три терміни сприймаються як синоніми, що

нерідко призводить до непорозумінь і навіть до конфліктів.

Найважливішими функціями проектно-кошторисної документації (кошторисів) ІП є:

• визначення вартості (ціни) проекту;

• визначення потреби у фінансових ресурсах для реалізації ІП;

• підготовка розрахунків, на базі яких готуються інші важливі документи, здійснюються розраху­нки щодо проекту (бюджет проекту, план фінансування, прогноз грошових потоків тощо);

• визначення орієнтовних цін контрактів на закупівлі ресурсів, оплати робіт, послуг, укладення угод тощо:

• контроль за витратами на реалізацію ІП;

• погодження кошторису в складі проектної документації у відповідних інстанціях для за­твердження.

Визначення сумарної величини затрат на кошторис «Будівельно-монтажні і пусконалагоджу­вальні роботи» - найбільш складне і трудомістке завдання. Воно значно складніше, ніж оцінка вар­тості (затрат) на машини, устаткування, матеріали.

Як у практиці зарубіжних фірм, так і у вітчизняній вживається така розбивка будівельно-мон­тажних робіт (БМР) по групах:

• земляні роботи;

• бетонні роботи;

• цегляна і кам'яна кладка;

• роботи з металевими конструкціями;

• роботи з дерев'яними і пластмасовими конструкціями, виробами і деталями;

• тепло- і гідроізоляційні роботи;

• установка дверей, вікон і скляні роботи;

• оздоблювальні роботи;

• спеціальні роботи;

• устаткування і прокладка інженерних систем;

• монтаж ліфтів та іншого підіймального устаткування;

• механо-монтажні роботи;

• електромонтажні роботи;

• роботи зі слабострумними системами;

• установка меблів.

Складання кошторисів для БМР — робота складна і трудомістка, вимагає високої кваліфікації працівників.

При складанні кошторисів для БМР деколи застосовується більш простий і дешевий метод укрупнених показників. Але він вживається як приблизний, як експертний метод для початкової оцінки ситуації з наступним детальним розрахунком.

На проекти виробничого призначення половина і більше затрат припадає на машини, устатку­вання, матеріали; на інженерно-консультаційні послуги (ІКП) у межах 5-10% затрат від вартості проекту. Решта припадає на будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи.

Основним методом визначення сумарних затрат по розділу кошторису «Машини, устаткування, матеріали» є позиційний метод, що базується на визначенні ціни кожної «позиції» — закупівель товарів.

При складанні проектного кошторису на основі ринкових відносин найпростіше визначається категорія затрат на машини і устаткування, оскільки більшість із них є предметом широкої міжнаро­дної торгівлі і про них є достатньо обширна цінова інформація.

Винятком є унікальне устаткування, яке виготовляють на спеціальні замовлення з урахуванням конструктивних і технологічних особливостей інвестиційного проекту. Виробництво деяких варіантів машин і устаткування здійснюється в одиничному варіанті. У такому разі без залучення серйозних спеціалістів-експертів досить складно визначити навіть приблизну ціну такого устаткування.