Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_IEED.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
148.28 Кб
Скачать

17. Великі географічні відкриття їх соціально-економічні наслідки:

Великі географічні відкриття (ВГВ) відіграли важливу роль у процесі розкладу феодального суспільства і відбулися в 2 етапи. Першими експедиціями, які поклали початок Великим географічним відкриттям були: експедиція португальців до Зеленого мису (1456 р.), експедиція Дааса до Мадагаскару (148 р.), подород Васко да Гами, який відкрив шлях від Європи до Індії (1497-1498рр.), 3 експедиції Х. Колумба (1493-1496; 1502-1504; 1519-1521рр.) і відкриття Колумбом Америки (1492 р.) та перша навколосвітня подорож Магеллана (1519-1521 рр.). 1 етап ВГВ - Іспано-Португальський (кін. XV - поч. XVI ст.) - характеризується поділом світу між Іспанією та Португалією (1497 р.); з Африканського континенту вивозили золотий пісок, прянощі, слонову кістку, рабів.

2 етап ВГВ - Голландський, Російський, Англійський, Французький (сер. XVI - сер. XVII) - Було відкрито землі Північної і Південної Америки, Австралію, Північну Азію. Збільшилася кількість грошей (золота) в результат відбулася інфляція - революція цін.

Наслідки

- Революція цін - здешевлення дорогоцінних металів, зростання ціни.

- Комунальні революції - боротьба за міське самоуправління.

- Розпад феодального ладу та зародження капіталістичного.

- Перехід від натурального господарства до товарного.

- Розвиток і розширення товарообігу.

- Розвиток міжнародної торгівлі світового ринку.

- Формування колоніальної системи.

- Завезення нових с/г продуктів.

- Відбулося майнове і соц. розшарування.

- Первісне нагромадження капіталу.

- Формування економічної концепції - меркатнилізму.

- Нові відносини в аграрному секторі - фермерство.

- Зміна торгівельних шляхів.

- мануфактурне виробництво.

18. Зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи у ХVI ст., значення буржуазних революцій XVI-XVIII ст.Розвиток феодального суспільства пов'язаний з розвитком товарного господарства, посиленням майнової та соціальної диференціації, нагромадженням капіталу, розвитком розширеного відтворення. Протягом 16-18 ст. Європейська цивілізація перейшла від феодального до індустріального суспільства. Сутність перехідної епохи полягала в розкладі феодального господарства і появі основних ознак індустріального суспільства, яке внаслідок промислового перевороту в Англії і Французької буржуазної революції (1789-1794рр.) перетворилося на панівний клас. Перехідний період характеризується значними досягненнями в галузі науки і техніки, посиленням між- і внутрішньогалузевим поділом праці, розвитком ремесла. Удосконалилися водяні млини, які застосовувалися у всіх галузях виробництва. Істотні зрушення відбулися у текстильній промисловості. Самопрядка замінила веретено, горизонтальні й стрічкові ткацькі верстати – примітивні вертикальні. З’явилися в’язальні машини, примітивні токарні, свердлильні, шліфувальні, гвинторізні верстати, механічні молоти тощо. Технічний прогрес охопив гірниче і металургійне виробництво. Розвивалося доменне виробництво для добування заліза. В Європі почали виготовляти папір. Розвивалося книгодрукування за допомогою друкованого набору, використовувалися годинникові механізми з маятником. Були сконструйовані телескоп, мікроскоп, термометр, барометр, гідрометр. Відбулися агрокультурні зміни: перехід до травосіяння та багатопілля, широке застосування добрив, багаторазова оранка, порайонна спеціалізація сільського господарства, підвищення продуктивності праці. Таким чином, всі ці технічні передумови підготували перехід від дрібного до великого виробництва. Генезис індустріальної цивілізації пов’язана з розвитком мануфактурного виробництва, тому господарство XVI - XVIIIст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існували два типи мануфактур – розсіяна (децентралізована) і централізована. Передумови індустріалізації сільського господарства формувалися у трьох напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності. Відбулися значні зрушення у сфері обігу і розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, розвивався міжнародний поділ праці, формували ся національні, європейські й світові ринки товарів і грошей. Панівну роль тут відігравали Голландія і Англія. Сталися радикальні зміни в організації світової торгівлі. З’явилися монопольні торгові компанії, вдосконалювалися товарні біржі. Зародилася страхова справа. Доходи розподілялися через зарплату, прибуток і ренту. Значну роль у процесі генезису індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566 – 1609 рр.), Англії (1640 -1660 рр.), Франції (1789 – 1794 рр.). Створилися монопольні торгові компанії – Левантійська, Віргінські, Гвінейська, Вест-Індійська, Ост-Індійська, Російська.

Отже визначальним моментом господарського розвитку країн Західної Європи була підприємницька перебудова на ринкових засадах, формування індустріального укладу. Але на кінець XVIII ст. нові відносини перемогли частково. В Іспанії, Італії, Португалії запанувала феодальна реакція, економіка характеризувалася занепадом і відносним застоєм.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]