14.Розвиток сільського господарства, ремесла та торгівлі в Західній Європі.

Найбільшими урбанізованими зонами Західної Європи стали місцевості, де спостерігався стійкий прогрес сільського господарства або завершувалися чи перетиналися великі торговельні шляхи.Цех- об’єднання ремісників певної професії з метою захисту своїх інтересів. Функції цехів: 1)Захист економічних інтересів ремісників2).Встановлення контролю над виробництвом і збутом певних ремісничих виробів.3)Регулювали відносини майстрів із підмайстрами й учнями.4)Створення бойових одиниць у випадку війни Цехи в Зх. Європі виникли майже одночасно з містами: в Італії в 10 ст.,у Франції - наприкінці 11-на поч. 12ст.,в Англії і Німеччині - у 13ст. У 14ст. в Парижі було 350,у Лондоні-60, у Кельні -50 цехів. Їхні права і привілеї закріплювались відповідними документами-пожалуваннями,постановами міських властей, статутами. Цехи як організації самостійних дрібних майстрів допомагали їм захищати свої інтереси від феодалів,від конкуренції сільських ремісників і майстрів з інших міст,що становило небезпеку в умовах тодішнього вузького ринку і незначного попиту.У 11-15ст розвивалася внутрішня торгівля і зовнішня торгівля.Поступово складається внутрішній ринок.В 11-12ст. виникають в Франції, Англії, Італії ярмарки. Внутрішня торгівля носила натуральний характер.Для захисту від феодалів купці об’єднувалися в торговельні союзи.

15.Господарство українських земель періоду роздробленості та монголо-татарського поневолення(12-середини14ст).

16Економічна думка України доби середньовіччя.

Економічна думка в Україні періоду середньовіччя сягає своїм корінням історії Київської Русі та започаткування державності східних слов'ян. Літературним джерелам цієї доби притаманні енциклопедичність, просвітництво, поважне ставлення до предметів духовної та матеріальної культури, до людей, освічених у науках та ремеслах. Економічні ідеї мислителів Київської Русі містяться у державних документах, угодах, грамотах великих князів, записах норм світського та церковного права. Особливе місце серед пам'яток давньоруської літератури займають літописи, яким притаманна глибина та високий рівень систематизації інформації. На думку багатьох дослідників, давньоруські літописи с видатним явищем у суспільному житті не лише Київської Русі, але й усієї середньовічної Європи. Давньоруські писемні джерела відображають процес феодалізації країни, захоплення общинних земель князями та церквою. Літописи відображають не лише перелік історичних подій, фактів, але і дають уявлення про широке коло уявлень і понять середньовічного суспільства, зародження наукових знань. Важливе місце серед першоджерел, які уможливлюють дослідження розвитку економічних ідей на теренах Київської Русі, належить "Руській правді"— першому давньоруському зведенню законів. Це своєрідний кодекс феодального права, спрямований на регламентацію станових взаємин, майнових відносин, захист прав власності феодальної знаті на землю і залежних селян, отримання грошових і натуральних виплат тощо.Економічна думка в Україні раннього періоду Середньовіччя найбільш широко відображена в літературній пам´ятці періоду Київської Русі — "Руській правді" (XI ст.). У цьому першому кодексі законів прабатьківщини української держави міститься багатий матеріал, який свідчить про наявність ознак досить розвиненого ринкового господарства. Законом охоронялася приватна власність, визначалася міра покарання за зазіхання на неї. При спробі боржника втекти від свого кредитора останній міг перетворити його на свого довічного раба. Князі і бояри мали виключне й спадкоємне право на землю, позбавити якого їх не міг навіть великий князь."Руська правда" дає досить точне уявлення про систему грошових одиниць та їх функцію обігу і функцію нагромадження. На відміну від західноєвропейських держав раннього Середньовіччя, де лихварство вважалося гріховним, у Київській Русі воно законодавчо регулювалось. Кодекс законів затверджував порядок забезпечення майнових інтересів кредитора, їх охорону, умови, за яких вимога щодо повернення позички має юридичну силу, порядок стягнення боргів тощо. "Руська правда" по суті не обмежувала розмір процента. Регулювання здійснювалося лише стосовно процента за позичку на порівняно короткий строк (від місяця до року). Позиковий процент у Київській Русі був дуже високим.У багатогранному творі "Повість времєнних літ" (кін. XI — поч. XII СТ.), автором якого був чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, твердиться, що джерелом всякого багатства є праця. Визначаючи природним поділ праці в суспільстві на розумову і фізичну, автор підкреслює, що для добробуту держави ці види праці однаково важливі — і мудреця й ремісника. Суспільно значущими були всі види виробництва, які збагачують державу. Важливим, на думку автора твору, був і поділ праці у процесі виробництва, що удосконалює майстерність.