
- •1.Предмет, мета, методи та завдання «Історії економіки та економічної думки».
- •2.Періодизація економічної історії.Наукова періодизація та виділення основних віх еволюції учень.
- •6.Економічна думка країн Стародавнього Сходу.
- •7.Розвиток господарства Стародавньої Греції.
- •9. Основні економічні ідеї мислителів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •10.Античні міста-держави Північного Причорноморя
- •11. Розвиток феодальної економіки в Західній Європі у період раннього середньовіччя. Франська держава.
- •12.Західноєвропейська економічна думка у Західній Європі 5-15ст.
- •14.Розвиток сільського господарства, ремесла та торгівлі в Західній Європі.
- •15.Господарство українських земель періоду роздробленості та монголо-татарського поневолення(12-середини14ст).
- •17. Великі географічні відкриття їх соціально-економічні наслідки:
- •19. Особливості мануфактурного періоду у розвитку промисловості у країнах Західної Європи:
- •21. Загальна характеристика школи фізіократів.
- •22. Економічні погляди Петті та Буагільбера.
- •23. Економічні погляди Смітта:
- •26. Зародж.Сист.Нац. Політичної ек-ї в Нім. В перш.Пол.19 ст. Ф.Ліст.
- •27.Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії
- •28. Марксистська політична економія
- •30. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •31. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •33.Два напрямки розвитку (революційний та еволюційний) сільського господарства сша, Японії та Європейських країн
- •34.Розвиток економіки сша наприкінці 19-на поч.20 ст.
- •35.Передумови, основні етапи та наслідки промислового перевороту в Україні.
- •36.Еволюція сільського господарства, економічні та соціальні наслідки аграрних реформ 1848-1861рр.
- •37. Столипінська аграрна реформа та її значення
- •38.Передумови виникнення української кооперації , види та найважливіші напрями її діяльності.
- •39. Українська економічна думка кінця 19-поч.20 ст.
- •40. Економічний розвиток Англії та Франції у кін.19-на поч. 20 ст. Перехід від вільної конкуренції до монополій.
- •42. Подолання економічних наслідків 1 Світової війни і стабілізація господарств країн Зах Європи та сша
- •43. Народне господарство України під час першої світової війни.
- •44. «Воєнний комунізм» та НеП
- •45. Індустріалізація та колективізація в Україні
- •46. Економічне становище західноукраїнських земель 20-х, 30-х р. 20 ст.
- •47. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: передумови та особливості.
- •48. Кейнсіанська революція в економічній теорії.
- •49. Економіка європейських країн в роки другої світової війни (Німеччина, Франція, Англія)
- •51.Господарство України у роки другої світової війни та післявоєнної відбудови.
- •52.Міжнародна економічна інтеграція у Європі у 50-90-ті роки XX ст.
- •54. Економічна політика у роки «перебудови»
- •55.Економічні концепції монетаристів. М. Фрідмен.
- •56. «Рейганоміка» і «тетчеризм»: сутність та результати втілення у життя
- •57. Розвиток теорій неоінституціоналізму. Теорія прав власності та трансакційних витрат
- •58.Неокласичний синтез : витоки та основні постулати.
- •59.Неолібералізм, його еволюція та основні теорії.
- •60. Еволюція кейнсіанства. Неокейнсіанство
- •61. Неокласичне відродження . Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •62.Економічний розвиток нових індустріальних країн
- •63. Економічні погляди представників сучасного монетаризму.
- •64.Соціально-інституціальний напрям у сучасній економічній думці.
- •65. Посткейнсіанство, його особливості та течії.
- •66. Економічний розвиток України у 90-х роках XX - на початку XXI ст.
- •67. Українська економічна думка у 90-х роках XX - на початку XXI ст.
- •69. Вплив глобалізації на розвиток національних економік у сучасний період.
- •70. Вплив екологічних проблем на розвиток світової економіки.
9. Основні економічні ідеї мислителів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
В античній літературі економічну думку стародавнього світу виражено в найрозвиненішому вигляді. Джерелами, які дають уявлення про економічну думку античності, є законодавство держав, публічні виступи і твори філософів, істориків, політичних діячів, поетів та ін. Висловлювання античних авторів з економічних проблем, хоч і не є ще цілісною системою поглядів, проте це вже серйозна спроба теоретично осмислити та науково узагальнити характерні для цієї доби економічні процеси та явища.
1. Економічна думка Стародавньої Греції Основні ідеї мислителів Стародавньої Греції з економічних питань не тільки дивують своєю надзвичайною глибиною та оригінальністю. Вони лягли в основу всієї економічної науки. Економічна Думка періоду раннього рабовласництва (X — VI ст. до н.е.), що знайшла відображення в грецькому епосі (поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея», Гесіода «Роботи і дні»), законах міст-держав (так звані закони Лікурга), економічній політиці (реформи Солона, Пісістрата), свідчить про перехідний характер суспільних відносин від родового ладу до рабовласницького. Якщо перші прояви економічної думки стародавніх греків зв'язані з ідеалізацією общинного ладу, натурального господарства, звеличуванням землеробства, то згодом усе більша увага приділяється питанням землеволодіння, приватної власності, рабства, становища селянства, розвитку ремесла, торгівлі, грошового обігу.Пізніше у добу загострення суперечностей і початку кризи рабовласницького суспільства (IV ст. до н.е.) економічна думка Стародавньої Греції сягає розквіту. Основні ідеї давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона та Арістотеля увійшли до скарбниці економічної спадщини людства.Свої економічні погляди Ксенофонт виклав у багатьох творах, головним з яких є «Домострой». Також, першою відомою в історії працею,присвяченою винятково економічній тематиці,яка так і називається «Економіка»,тото вчення про домашнє господарство.У ній розповідаються проблеми організації праці,торгівлі,розподіл праці,взяємозвязок між рівнем спеціалізації й обсягом ринку.Економічна думка Стародавньої Греції досягла своєї вершини у творах Аристотеля-найвидатнішого мислителя давнини. Основні економічні праці – “Політика“ і “Нікомахова етика”. А. створює проект “кращої держави”. Провідною галуззю економіки Арістотель називав землеробство. Основа виробництва – рабство. Арістотель розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживних вартостей і багатство як накопичення грошей. А.розрізняв економіку і хремастику. Під економікою він розумів мистецтво надбання благ. Хремастикою Аристотель називав мистецтво наживати багатство і робити гроші.Безперечною заслугою Арістотеля є аналіз зародження і розвитку торгівлі. Вихідним пунктом була мінова торгівля, тобто безпосередньо обмін продукту на продукт.З його численних праць, що охоплюють найрізноманітніші галузі знань слід назвати «Політику» і «Нікомахову етику», в яких містяться міркування з економічних питань. Арістотель досліджував більш широке коло теоретико-економічних проблем, ніж Ксенофонт і Платон, і виявив більшу глибину й оригінальність.Платон ( 428/427- 348/347 до н.е.). Основні твори- «Держава» та «Закони», присвячені проблемам держави. Поділ праці у Платона є основним принципом побудови держави та її природною основою.Платон поділяв все вільне населення в ідеальній державі на три стани: філософів; воїнів; та стан землеробів, ремісників і торговців. Раби розглядаються платоном як знаряддя праці. Категорія вартості у його теорії відсутня. Гроші, на його думку, потрібні для обміну і тому мають виконувати функції засобу обігу та міри вартості. Платон був противником продажу товарів у кредит, гостро засуджував лихварство. 2.Економічна думка Стародавнього Риму суттєво відрізнялася від поглядів довньогрецьких учених унаслідок більш розвиненого рабовласницького виробництва,яке набрало найжорстокіших форм.Трактат «Землеробство», написаний Марком Порцієм Катоном Старшим (234 — 149 до н.е.), узагальнює досвід і містить практичні рекомендації щодо ведення натурального рабовласницького господарства з певною ринковою орієнтацією. Катон, як і його грецькі попередники, уважав землеробство за найпочесніше й найшляхет-ніше заняття, дохід від якого «є найчистішим, найповнішим і зовсім не породжує заздрощів». Пізніше аграрні проблеми досліджували такі представники економічної думки Стародавнього Риму, як Марк Теренцій Варрон (116 — 27 до н.е.) і Луцій Юній Модерат Колумелла (І ст. н. е.). У трактаті Варрона «Про сільське господарство» знайшло відображення зростання товарності рабовласницьких господарств та їх перетворення на господарства напівнатурального-напівтоварного типу. Називаючи дві цілі, досягнення яких мають прагнути землевласники — користь і задоволення, Варрон на перше місце ставить користь, тобто отримування доходу.