- •1.Предмет, мета, методи та завдання «Історії економіки та економічної думки».
- •2.Періодизація економічної історії.Наукова періодизація та виділення основних віх еволюції учень.
- •6.Економічна думка країн Стародавнього Сходу.
- •7.Розвиток господарства Стародавньої Греції.
- •9. Основні економічні ідеї мислителів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •10.Античні міста-держави Північного Причорноморя
- •11. Розвиток феодальної економіки в Західній Європі у період раннього середньовіччя. Франська держава.
- •12.Західноєвропейська економічна думка у Західній Європі 5-15ст.
- •14.Розвиток сільського господарства, ремесла та торгівлі в Західній Європі.
- •15.Господарство українських земель періоду роздробленості та монголо-татарського поневолення(12-середини14ст).
- •17. Великі географічні відкриття їх соціально-економічні наслідки:
- •19. Особливості мануфактурного періоду у розвитку промисловості у країнах Західної Європи:
- •21. Загальна характеристика школи фізіократів.
- •22. Економічні погляди Петті та Буагільбера.
- •23. Економічні погляди Смітта:
- •26. Зародж.Сист.Нац. Політичної ек-ї в Нім. В перш.Пол.19 ст. Ф.Ліст.
- •27.Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії
- •28. Марксистська політична економія
- •30. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •31. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •33.Два напрямки розвитку (революційний та еволюційний) сільського господарства сша, Японії та Європейських країн
- •34.Розвиток економіки сша наприкінці 19-на поч.20 ст.
- •35.Передумови, основні етапи та наслідки промислового перевороту в Україні.
- •36.Еволюція сільського господарства, економічні та соціальні наслідки аграрних реформ 1848-1861рр.
- •37. Столипінська аграрна реформа та її значення
- •38.Передумови виникнення української кооперації , види та найважливіші напрями її діяльності.
- •39. Українська економічна думка кінця 19-поч.20 ст.
- •40. Економічний розвиток Англії та Франції у кін.19-на поч. 20 ст. Перехід від вільної конкуренції до монополій.
- •42. Подолання економічних наслідків 1 Світової війни і стабілізація господарств країн Зах Європи та сша
- •43. Народне господарство України під час першої світової війни.
- •44. «Воєнний комунізм» та НеП
- •45. Індустріалізація та колективізація в Україні
- •46. Економічне становище західноукраїнських земель 20-х, 30-х р. 20 ст.
- •47. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: передумови та особливості.
- •48. Кейнсіанська революція в економічній теорії.
- •49. Економіка європейських країн в роки другої світової війни (Німеччина, Франція, Англія)
- •51.Господарство України у роки другої світової війни та післявоєнної відбудови.
- •52.Міжнародна економічна інтеграція у Європі у 50-90-ті роки XX ст.
- •54. Економічна політика у роки «перебудови»
- •55.Економічні концепції монетаристів. М. Фрідмен.
- •56. «Рейганоміка» і «тетчеризм»: сутність та результати втілення у життя
- •57. Розвиток теорій неоінституціоналізму. Теорія прав власності та трансакційних витрат
- •58.Неокласичний синтез : витоки та основні постулати.
- •59.Неолібералізм, його еволюція та основні теорії.
- •60. Еволюція кейнсіанства. Неокейнсіанство
- •61. Неокласичне відродження . Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •62.Економічний розвиток нових індустріальних країн
- •63. Економічні погляди представників сучасного монетаризму.
- •64.Соціально-інституціальний напрям у сучасній економічній думці.
- •65. Посткейнсіанство, його особливості та течії.
- •66. Економічний розвиток України у 90-х роках XX - на початку XXI ст.
- •67. Українська економічна думка у 90-х роках XX - на початку XXI ст.
- •69. Вплив глобалізації на розвиток національних економік у сучасний період.
- •70. Вплив екологічних проблем на розвиток світової економіки.
64.Соціально-інституціальний напрям у сучасній економічній думці.
За своїм складом, соціальними симпатіями сучасний інституціалізм далеко неоднорідний. У ньому досить чітко проявляється консервативне крило, яке представляють такі економісти, як А.Берлі, Д.Бернхем, А. Грачі, У.Ростоу. Але найбільш активним є ліберальне крило, представники якого відстоюють ліберальні позиції у вирішенні соціально-економічних питань. Його репрезентують Дж.Гелбрейт, Р.Хейлбронер, Л.Туроу. Сучасні аспекти методології загальної концепції інституціалізму, його цілей і завдань яскраво і широко подані у працях Дж.Гелбрейта. Учений характеризує капітал як лад, який постійно зазнає перетворень. Соціалізм інституціоналісти не визнають. Вони концентрують свою увагу на широкому спектрі соціально-економічних змін, які проявляються у суспільстві у процесі його еволюційного оновлення. У концепції інституціалістів чітко проявляється характерне для сучасних соціальних теорій намагання опиратися на реальні процеси. У числі найважливіших проблем, які розробляються інституціоналістами, слід насамперед назвати корпорацію – велике монополістичне обєднання, яке втілює у собі економічну могутність. Також одну із центральних проблем розвитку й оновлення економіки вони вбачають у створенні системи соціального контролю над економікою. Інституціалісти покладають на державу більше надій в організації і стимулюванні НТП.
Економічна теорія Гелбрейта досить реалістично відбиває сучасний стан і проблеми економіки і передбачає дійові міри для її часткового оздоровлення, але прихильники соціально-іституціального напряму не сприймають цю концепцію як досконалу. Таким чином, концепція соціально-інституціонального напряму не залишаються без змін. У сучасній західній теорії інституціалізм, напевно, є найбільш рухомою системою поглядів, еволюція яких відбувається дуже наочно.
65. Посткейнсіанство, його особливості та течії.
Кейнсіанська теорія полягає в тім, що за капіталізму не існує жодного механізму, який гарантував би повну зайнятість. Кейнс визнає, що безробіття — органічно притаманне капіталізму явище, яке «неминуче супроводжує сучасний капіталістичний індивідуалізм» та зумовлюється органічними вадами системи вільної конкуренції. Посткейнсіанство — напрям у політичній економії, що сформувався в 70-х роках ХХ століття внаслідок деякого оновлення кейнсіанства та інших течій, головним чином інституціоналізму. Історично посткейнсіанство сформувалося через злиття двох наукових течій: англійського лівого кейнсіанства з центром у Кембриджі, найяскравішими представниками якого були Дж. Робінсон , Н. Калдор, П. Сраффа, і американської групи економістів (Р. Клауер, П. Девідсон, А. Лейонхуфвуд, С. Вайнтрауб, Х. Мінскі та ін.). Представники посткейнсіанства, як американської, так і англійської течій, поставили за мету завершити "кейнсіанську революцію" з урахуванням нових історичних умов розвитку ринкової систем господарювання. Одночасно, виступаючи на противагу неоконсервативній хвилі неокласичного відродження, вони прагнули створити власний новий синтез макро- і мікроекономічної теорії. Посткейнсіанці виступили з нищівною критикою ортодоксального кейнсіанства, коли регулювання недостатнього ефективного попиту використовується для боротьби з безробіттям, а надлишкового попиту — навпаки, для боротьби з інфляцією. Теорія Кейнса розглядалася обома течіями посткейнсіанства як важливий виток власної теорії. Проте посткейнсіанці виступили за рішуче відмежування від того, що, на їхню думку, було спотворено ортодоксами кейнсіанства в теорії Дж.М. Кейнса, за відродження первинного, істиного змісту його вихідних ідей.