
- •1.Предмет, мета, методи та завдання «Історії економіки та економічної думки».
- •2.Періодизація економічної історії.Наукова періодизація та виділення основних віх еволюції учень.
- •6.Економічна думка країн Стародавнього Сходу.
- •7.Розвиток господарства Стародавньої Греції.
- •9. Основні економічні ідеї мислителів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •10.Античні міста-держави Північного Причорноморя
- •11. Розвиток феодальної економіки в Західній Європі у період раннього середньовіччя. Франська держава.
- •12.Західноєвропейська економічна думка у Західній Європі 5-15ст.
- •14.Розвиток сільського господарства, ремесла та торгівлі в Західній Європі.
- •15.Господарство українських земель періоду роздробленості та монголо-татарського поневолення(12-середини14ст).
- •17. Великі географічні відкриття їх соціально-економічні наслідки:
- •19. Особливості мануфактурного періоду у розвитку промисловості у країнах Західної Європи:
- •21. Загальна характеристика школи фізіократів.
- •22. Економічні погляди Петті та Буагільбера.
- •23. Економічні погляди Смітта:
- •26. Зародж.Сист.Нац. Політичної ек-ї в Нім. В перш.Пол.19 ст. Ф.Ліст.
- •27.Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії
- •28. Марксистська політична економія
- •30. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •31. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •33.Два напрямки розвитку (революційний та еволюційний) сільського господарства сша, Японії та Європейських країн
- •34.Розвиток економіки сша наприкінці 19-на поч.20 ст.
- •35.Передумови, основні етапи та наслідки промислового перевороту в Україні.
- •36.Еволюція сільського господарства, економічні та соціальні наслідки аграрних реформ 1848-1861рр.
- •37. Столипінська аграрна реформа та її значення
- •38.Передумови виникнення української кооперації , види та найважливіші напрями її діяльності.
- •39. Українська економічна думка кінця 19-поч.20 ст.
- •40. Економічний розвиток Англії та Франції у кін.19-на поч. 20 ст. Перехід від вільної конкуренції до монополій.
- •42. Подолання економічних наслідків 1 Світової війни і стабілізація господарств країн Зах Європи та сша
- •43. Народне господарство України під час першої світової війни.
- •44. «Воєнний комунізм» та НеП
- •45. Індустріалізація та колективізація в Україні
- •46. Економічне становище західноукраїнських земель 20-х, 30-х р. 20 ст.
- •47. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: передумови та особливості.
- •48. Кейнсіанська революція в економічній теорії.
- •49. Економіка європейських країн в роки другої світової війни (Німеччина, Франція, Англія)
- •51.Господарство України у роки другої світової війни та післявоєнної відбудови.
- •52.Міжнародна економічна інтеграція у Європі у 50-90-ті роки XX ст.
- •54. Економічна політика у роки «перебудови»
- •55.Економічні концепції монетаристів. М. Фрідмен.
- •56. «Рейганоміка» і «тетчеризм»: сутність та результати втілення у життя
- •57. Розвиток теорій неоінституціоналізму. Теорія прав власності та трансакційних витрат
- •58.Неокласичний синтез : витоки та основні постулати.
- •59.Неолібералізм, його еволюція та основні теорії.
- •60. Еволюція кейнсіанства. Неокейнсіанство
- •61. Неокласичне відродження . Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •62.Економічний розвиток нових індустріальних країн
- •63. Економічні погляди представників сучасного монетаризму.
- •64.Соціально-інституціальний напрям у сучасній економічній думці.
- •65. Посткейнсіанство, його особливості та течії.
- •66. Економічний розвиток України у 90-х роках XX - на початку XXI ст.
- •67. Українська економічна думка у 90-х роках XX - на початку XXI ст.
- •69. Вплив глобалізації на розвиток національних економік у сучасний період.
- •70. Вплив екологічних проблем на розвиток світової економіки.
56. «Рейганоміка» і «тетчеризм»: сутність та результати втілення у життя
.Класичними неоконсервативними взірцями подолання наслідків серії економічних рецесій стали "тетчеризм" у Великій Британії та "рейґаноміка" у США. У цих країнах відбувся перехід до нової економічної політики, у центрі якої опинилася фінансова стабілізація і боротьба з інфляцією. М. Тетчер відмовилася від практики попередніх британських урядів й до мінімуму обмежила втручання держави в економіку ("Кращий уряд - це той, що менше керує!"). Грошову масу почали розглядати як визначальний фактор впливу на економіку та формування цін (політика монетаризму). Було закрито і продано у приватну власність тисячі нерентабельних підприємств (наприклад, "Брітіш Ейрспейс" (1981), "Брітіш Телеком" (1984), "Ролс-Ройс" (1987), "Брітіш-Стіл" (1988). Уряд ініціював реконструкцію базових галузей економіки, скорочення бюрократичного апарату, узгодження соціальних програм із економічними можливостями. Визнано, що надмірне державне втручання, навіть із найкращими намірами, стримує вільний розвиток конкуренції та ринку. На відміну від британського уряду, американська адміністрація звертала дещо меншу увагу на збалансування державного бюджету, що спричинило його хронічний дефіцит. Станом на 1983 р. видатки з держбюджету на чверть перевищували доходи. З вересня 1985 р. уряд США вдався до поступової девальвації долара, який за два роки подешевшав стосовно німецької марки на 50%. Це, закономірно, позитивно вплинуло на торгівлю, адже американські товари ставали дешевшими, ніж продукція європейських чи азійських конкурентів. Станом на 1985 -1987 рр. обсяг експорту Сполучених Штатів зріс на 22,2%. Головною складовою програми "Відродження Америки" Р. Рейґана, починаючи з 1981 р., було зниження податків, що дало можливість підприємцям скерувати зекономлені кошти на модернізацію і розширення виробництва. Послаблення податкового тягаря, так само як і політика стимулювання ринкової пропозиції, сприяли збільшенню споживання серед населення. Водночас, скерування значних коштів на оборонні замовлення мало не лише негативні наслідки, як-от скорочення соціальних програм, але й позитивні, бо вдалося здійснити технологічний прорив як у військовій, так і в мирній сфері. Скажімо, створення Інтернету (та й не тільки) було "побічним" результатом військових розробок. Урізання соціальних програм призвело до стрімкого падіння популярності Р. Рейґана: у січні 1983 р. лише 35% американців підтримували дії чинного президента (приблизно такий самий відсоток як Р. Ніксона під час Вотергейтського скандалу). Втім, про ефективність кроків республіканської адміністрації свідчать економічні показники: безробіття скоротилося з 10,8% у 1982 р. до 7,2% у 1984 р., інфляція - з 10,3% у 1981 р. до 3,2% у 1983 р. Проте, вже за декілька років США, так само як і Канада, Велика Британія та Австралія опинилися на порозі чергової рецесії. У жовтні 1987 р. індекс Доу Джонса на Нью-Йоркській фондовій біржі опустився на 22,6%, однак фондовий ринок швидко одужав. Майбутній кризі вдалося запобігти, передусім, завдяки відсутності надмірної паніки, стійкому споживацькому попиту та позитивним наслідкам реформ у дусі неоконсерватизму.