46. Економічне становище західноукраїнських земель 20-х, 30-х р. 20 ст.

Після 1 світової війни західноукраїнські землі опинилися під владою 3 держав: Польщі, Румунії, Чехословаччини.Після падіння Австро-Угорщии,18 жовтня 1918р. було створено Укр.Нац.Раду, 22січня 19-го року,було проголошено акт злуки ЗУНР та директорії. Особливості економ.потіт. ЗУНР: акт злуки був частинно детермінований історично і спирався на мрію про незалежну економічну державу,об’єднання ЗУНР із УНР стала моделлю об’єднаня території в одну суверенну державу. Економіка Зах.Укр. Буковини,Закарпаття пристосувалися до економіки Польщі,Румунії,Чехословаччини як ринок для збуту товарів,джерело дешевої сировини,робочої сили. Особливості розвитку промисловості Зах.Укр. земель: іноземні поневолювачі встановили тут напівколоніальний режим. Країни до яких тяжіли зах.землі значно відставали в своєму економ. розвитку від розвинених країн світу, низька конкурентоспроможність господарств. Особливості сільськогосподарського розвитку: понад 80% населення регіону займалися СГ. Важливу роль в економ. зах.земель відігравав аграрний сектор,хоча становище в СГ було важким,врожайність зернових культур знизилась,продуктивність праці була досить низькою.На полях застосовували в основному рогату худобу та фіз. силу селян. Селянські знаряддя праці мало чим відрізнялися від тих, що виготовлялися раніше.

47. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: передумови та особливості.

Циклічний спад виробництва на межі 20-30-х р 20 ст спричинив величезну за масштабами економічну кризу яка отримала назву «Велика депресія». Ця криза охопила всі капіталістичні країни та призвела до негативних наслідків. Причини кризи: надмірна монополізація економіки, неконтрольоване зростання виробництва 1929р, перевиробництво, зростання кількості вироблених товарів, що перенасичили ринок, завершення діяльності механізму «невидимої руки», надмірні інвестиції у виробництво, масове звільнення працівників у зв’язку з кризою перевиробництва. Криза в країнах світу: США – промислове виробництво скоротилося з 1926 р. на 46%, виробництво сталі на 76%, автомобілів на 81%, збанкрутіли десятки тисяч підприємств. Німеччина – до середини 1932 р промислове виробництво скоротилося більше ніж на 40%, без роботи залишилися майже половина найманих робітників, майже в 2 рази скоротилося ремісниче виробництво та дрібна торгівля. Англія – криза почалася дещо пізніше, рівень падіння обсягів виробництва був незначним, зник попит на британську продукцію, безробіття зросло на 20%, експорт зменшився на 50% у ціновому вимірі. Франція – постраждала менше ніж попередні країни, вплив депресії відчувся лише в 1931р, безробіття зростало з 1929-33р після чого пішло на спад, зросла кількість бунтів. Японія – економіка скоротилася на 8%, почалася кейнсіанська економічна політика, дефіцит фінансів призвів до транспортації економіки, протягом 30-х р промислове виробництво подвоїлось, 1929р-переважала легка текстильна промисловість, до 1940р-важка промисловість переважала. Наслідки світової екон кризи: спад промислового виробництва(світове капіталовкладення в середньому зменшилось на 45%, торгівля на 56%, випуск автомобілів виплавка чавуну і сталі скоротилося на 80%), розорення власників цінних паперів, падіння цін на аграрну продукцію( ціни на сг продукцію зменшились на 2,5 раз), зростання рівня безробіття.