Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_IEED.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
148.28 Кб
Скачать

44. «Воєнний комунізм» та НеП

З початком громадянської війни літом 1918р та іноземної інтервенції 2 вересня Центральний Виконавчий комітет оголосив Республіку єдиним військовим табором. Влітку 1918р почали здійснюватися надзвичайні заходи, що отримали назву політики «воєнного комунізму». Воєнний комунізм-це державна політика надзвичайних заходів, запровадженим більшовицьким урядом радянської Росії з 1918 по 1921- це модель державного регулювання економіки. Основою воєнного комунізму була продрозкладка – примусове вилучення продовольства у селян за твердими цінами. Вона була запроваджена 11 січня 1919р. Наслідки воєн. Комунізму: було націоналізовано близько 60% землі, встановлено державний контроль за виробництвом, натуралізація виробництва, запроваджена карткова система, введена продовольча диктатура. НЕП – нова економічна політика заснована на ринкових відносинах, різних формах власності та економічних методах керування народним господарством. Причини прийняття НЕПу: голод 21-22 р, економічна криза, масові виступи та страйки. Продподаток- це податок розміри якого заздалегідь були встановлені, був в 2 рази менший ніж продрозкладка. Основний зміст Непу: відбулася денаціоналізація дрібних та середніх підприємств, держава здійснювала нові форми економічних відносин – орендні. На 1926р харчова промисловість перевищила довоєнний рівень, держава почала залучати іноземні капітали. В 22-24р була проведена грошова реформа – введена тверда конвертована грошова одиниця (червінець), створено кредитні товариства, розпочали роботу біржі, проведено податкову реформу, скасована трудова повинність, встановленні прямі й не прямі податки. Замість натуральних податків за землю почали платити грошима, створювалися кооперативи, збільшилися посівні площі, створювалися перші колгоспи. Причини згортання непу: небажання більшовицької влади ділитися владою, нестача капіталів для розвитку виробництва, Україна опинилася на межі економічної кризи. Безпосереднім приводом до демонтажу НЕПу стала хлібозаготівельна криза 1927-28 р.

45. Індустріалізація та колективізація в Україні

14 з’їзд ВКП(б) (грудень 1925р) проголосив курс на індустріалізацію. Курс було спрямовано на: забезпечення економічної самостійності, на зміцнення обороноздатності країни, для створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості. Джерела індустріалізації: перекачування коштів за допомогою держави, добровільні і примусові позики, податки з населення, випуск паперових грошей, форсоване розширення продажу горілки. Позитивні наслідки індустріалізації: урбанізація, з’явились нові галузі виробництва, будувалися великі підприємства, Україна вийшла на новий економічний рівень, прогресивні зміни в структурі господарства. Негативні наслідки індустріалізації: збільшення централізації, диспропорція, повернення до командних методів управління, посилення експлуатації населення. Колективізація – це політика Радянської влади що передбачала перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні господарства (колгоспи) для встановлення цілковитого контролю держави. Наслідки колективізації: проводилась політика розкуркулення, колективізація ода з причин голодомору, держава конфіскувала більшу частину харчів для власного вжитку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]