26. Зародж.Сист.Нац. Політичної ек-ї в Нім. В перш.Пол.19 ст. Ф.Ліст.

Першим теоретиком протекціонізму як умови переходу до капіталістичної економічної системи був Фрідріх Ліст. Його теорія виникла на основі ідеї національної єдності Німеччини і була обумовлена історичними особливостями розвитку цієї країни. Л. поділяє ліберальні ідеї. Основна його робота це книга “Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика і німецький митний союз”. На думку Л., класична політична економія висунула космополітичну теорію, що розглядає суспільство як загальносвітову спільність людей. За основний метод дослідження він бере “повчання історії”. На його думку, народи в своєму розвитку проходять такі фази: первинне варварство, скотарський, аграрний, аграрно-мануфактурний, аграрно-мануфактурно-комерційний періоди. До продуктивних сил суспільства Ліст відносить стан розвитку різноманітних суспільних інститутів: уряду, преси, духовних закладів, моралі, мистецтв, суду- нематеріальних факторів. Капітал включає матеріальне багатство, природні та набуті здібності людей. Продукція с/г є конкурентоздатна і залежить від успіхів індустрії. Теорія Ліста- це меркантилізм 19 ст., зброя політики національної відособленності і перехідного періоду до вищої стадії розвитку.

27.Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії

Розвиток капіталістичних відносин спричинив занепад меркантилізму. Інереси буржуазії переміщуються із сфери обігу в сферу виробництва. За цих умов рекомендації меркантилістів не вирішували економічних проблем буржуазії. Промислова буржуазія вимагала обгрунтування капіталістичного виробництва, розробки нових категорій, таких, як заробітна плата, прибуток, рента. Відбувається бурхливий розвиток промисловості. Великих успіхів було досягнуто у розвитку фізики, математики, механіки, філософії та інших науках, внаслідок чого було покладено початок формуванню політичної економії як науки. За цих умов і виникла класична політична економія. Основні ознаки екон. школи: 1)ідея прир. порядку згідно, де все у світі підпорядков. законам в природі. 2)це концепція екон-ї людини, якою рухає єдине прагнення – особиста вигода та егоїзм. 3)це ідеологія ек-го лібералізму(дословно “лібер” дозволяє робити все, відповідно до якого держава не повинна втручатися у в-во). 4)радикальні зміни методології дослідження екон-ї науки від поверхневості та описовості меркантилізму до методів наук-ї абстракції аналізу та синтезу, індукції та дедукції. 5)розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як вартість, ціна, прибуток, рента тощо. 6)розгляд внутр. суттєвих взаємозв’язків екон-х явищ і формул-ння екон-х законів та їх реалізація у сфері екон. політики держави. 7)аналіз сфери безпосереднього виробн-ва як вирішальної фази сусп відтворення, що не перешкоджувала окремим предст-кам класичної школи дослідження також сферу розподілу Д.Рікардо, сферу споживання П.Буагільбер і сферу реалізації Мальтуса.Еволюція ідей класичної школи умовно поділяється на кілька етапів: 1)зародження ідей, пов’язаних з іменами У.Петті та П.Буагільбер, а також представниками фізіократами школи Франції; 2)розквит класичної школи – це економічна сис-а А.Сміта, яку він виклав у праці “Дослідження про причини і природу багатства народів”, яка була написана у 1776р.; 3)розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо; 4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.