Виявлення ферментів у біологічних об’єктах. Вивчення впливу температури та рН середовища на активність ферментів

Завдання 1. Виявити у слині фермент α-амілазу, який гідролізує крохмаль до дисахариду мальтози та декстринів.

α-Амілаза слини (α-1,4-глюкан-4-глюканогідролаза; КФ 3.2.1.1.), маючи відносну групову специфічність, розщеплює α-1,4-глікозидні зв’язки у полісахаридах і не діє на дисахариди.

Принцип. Про активність ферменту судять за його дією на субстрат: за зникненням субстрату або за появою продуктів його розщеплення. Розщеплення крохмалю виявляють за негативною реакцією з реактивом Люголя.

Хід роботи. У пробірку вносять 0,5-1 мл слини, додають 3-5 мл 1% розчину крохмаля, перемішують і ставлять у термостат при 37⁰С на 15-20 хвилин. Після цього у пробірку вносять 3-4 краплі реактиву Люголя (розчин J₂ в КJ).

Завдання 2. Перевірити термолабільність амілази.

Принцип: той же.

Хід роботи. У пробірку вносять 0,5-1 мл слини і додають 1 мл дистильованої води. Кип’ятять у полум’ї горілки, охолоджують; потім додають – 3-5 мл 1% розчину крохмалю, перемішують і ставлять у термостат при 37°С на 15-20 хвилин. Після цього у пробірку вносять 3-4 краплі реактиву Люголя.

Завдання 3. Перевірити вплив рН середовища на активність амілази.

Принцип: той же.

Хід роботи. У дві пробірки вносять по 0,5-1 мл слини; в одну пробірку додають 1 мл 0,4% розчину NaOH, в другу - 1 мл 0,4% НС1; в дві пробірки додають по 3-5 мл 1% розчину крохмалю і ставлять у термостат при 37°С на 15-20 хвилин. Враховуючи, что NaOH реагує з J₂ (NaOH+J₂  NaJ+Н₂О), перед додаванням реактиву Люголя у пробірку з NaOH вносять 1 мл 0,4% HCI для нейтралізації лугу.

Оформлення роботи: заповнити таблицю.

№ про- бірки

Фермент

Субстрат

Умови досліду

Результати реакції

Висновки

Практичне значення роботи. Вивчення загальних властивостей є необхідним для підбору оптимальних умов дії ферментів при визначенні їх активності в наукових та клінічних дослідженнях. Невірно підібрані стандартні умови призводять до помилок при діагностиці захворювань та контролі за якістю ферментативних лікарських засобів.

Література

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 86-89, 106.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 115-128, 137-138.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 66-78.

4. Вороніна Л.М. та ін. Біологічна хімія. – Харків: Основа, 2000. – С. 109-117.

5. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 114-129, 139-143.

6. Биохимия: Учебник / Под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 75-83.

7. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: ООО Медицинское информационное агентство, 1998. – С. 53-73.

8. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – С. 34-36.

9. Практикум з біологічної хімії / Бойків Д.П., Іванків О.Л., Коби-лянська Л.І. та ін./ За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 51-59.

10. Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії: Навч. посібник для студентів вищих навч. закл. / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, А.Л. Загайко та ін. – Х.: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2004. – С. 82-84.