Якісні реакції на жовчні кислоти

Завдання 1. Провести якісні реакції на жовчні кислоти.

А) Проба Гая.

Принцип. Жовчні кислоти мають властивість знижувати поверх-невий натяг сечі.

Хід роботи. У стаканчик прилити 20-30 мл сечі, потім на її поверх-ню просіяти через марлю тонко подрібнений порошок сірки. Якщо сеча містить жовчні кислоти, то сірка осідає на дно протягом 5 хвилин. При відсутності жовчних кислот в сечі сірка залишається на поверхні навіть при легкому зтрушуванні стаканчика. Проба становиться позитивною при концентрації жовчних кислот та їх солей в сечі вище, ніж 0,01%.

Б) Реакція Петенкофера.

Принцип. При взаємодії жовчних кислот з оксиметилфурфуролом утворюються продукти їх конденсації, які мають червоно-фіолетове забарвлення. Оксиметилфурфурол утворюється з фруктози (сахарози) при взаємодії з концентрованою сірчаною кислотою.

Хід роботи. На чашку Петрі або скло нанести 2-3 краплі сечі, 2 краплі розчину сахарози і ретельно перемішати скляною паличкою. Після цього додати 7 крапель концентрованої сірчаної кислоти і знов перемішати скляною паличкою. Якщо є жовчні кислоти, через декілька хвилин з’являється червоне забарвлення, яке поступово переходить у червоно-фіолетове.

В) Проба з пептоном та саліциловою кислотою.

Хід роботи. 5-10 мл сечі фільтрувати до повної прозорості; якщо необхідно, підкислити оцтовою кислотою і розвести до відносної щільності нижче 1,008. Відміряти 2 мл відфільтрованої та розведеної сечі і додати 5 мл реактиву, який містить пептон і саліцилову кислоту. За наявності у сечі жовчних кислот з’являється молочна муть.

Клініко-діагностичне значення роботи. Жовчні кислоти віді-грають важливу роль у перетравленні й всмоктуванні ліпідів, забезпе-чуючи емульгування жирів, активацію панкреатичної ліпа­зи, утворення змішаних міцел. У нормі жовчні кислоти піддаються ентеропечінковій циркуляції та виводяться з організму через кишечник. Нормальна сеча, як правило, їх не містить. При механічній жовтяниці жовчні кислоти з’являються у сечі та їх кількість збільшується, якщо закупорка жовчних протоків продовжується протягом тривалого часу. Жовчні кислоти в сечі можуть бути присутніми й при паренхіматозній жовтяниці.

Література

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 72-85, 396-398.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 94-109, 468-470, 478-480.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 348-363.

4. Вороніна Л.М. та ін. Біологічна хімія. – Харків: Основа, 2000. – С. 282-304.

5. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 188-203, 363-370.

6. Биохимия: Учебник / Под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 370-386.

7. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: ООО Медицинское информационное агентство, 1998. – С. 270-272, 279-281, 292-295.

8. Практикум з біологічної хімії / Бойків Д.П., Іванків О.Л., Кобилянська Л.І. /За ред. О.Я. Склярова. – К.:Здоров’я, 2002. – С. 119-145.