11. Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми

1. (--------------) – це система об’єктивно-істинного, раціонально обґрунтованого знання

2. (Матеріалістична) діалектика – це методологія дослідження замкнених динамічних систем

3. (Гіпотеза) – це науково обґрунтоване припущення про закономірний зв’язок та причинову зумовленість певних явищ

4. (Парадигма) – сукупність ціннісних орієнтацій, переконань і технічних засобів, які забезпечують існування наукової традиції та визнаються науковою спільнотою

5. (Синергетика) – це методологія дослідження саморегулюючих динамічних систем

6. Універсальним методом класичної науки, за О. Контом, є (спостереження)

7. (Кун) – автор праці “Структура наукових революцій”

8. (Позитивізм) – філософська течія, що започатковує епістемологію як самостійну ділянку філософії

9. (Порівняння) – це практичне встановлення схожості об’єктів

10. (Вимірювання) – це практичне встановлення кількісних характеристик об’єкта

11. (Спостереження) – це метод цілеспрямованого, планомірного і систематичного сприйняття предметів і явищ

12. (Аналогія) – це мисленнєве встановлення схожості об’єктів

13. Метод пізнання, який передбачає ідеальне спрощення об’єкта шляхом виділення одних рис та нехтування іншими, – це (абстрагування)

14. (Синтез) – це метод пізнання, який передбачає ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених частин предмета

15. (Аналіз) – це метод пізнання, який передбачає ідеальне розкладання предмета на складові частини

12. Методологія гуманітарного пізнання та знання

1. (Мова) є середовищем порозуміння для філософів-герменевтів

2. Передрозуміння тексту, на думку М. Гайдеґера, задає (традиція)

3. Об’єктом дослідження лінгвістичної філософії стає (будення) мова

4. Буденна мова – це (-------------) лінгвістичними символами

5. (Структура) – це сукупність відношень між елементами цілого, що зберігають свою сталість при перетвореннях та змінах

6. Філософську герменевтику як теорію і мистецтво розуміння досвіду започаткував (Шляйєрмахер)

7. (-----------------) – це філософський напрямок, який репрезентує теорію інтерпретації гуманітарного пізнання та знання

8. (-------------), за Ф. Шляйєрмахером, – це теорія і мистецтво розуміння текстів

9. (Розуміння), за Ф. Шляйєрмахером, – це віднайдення смислу тексту в процесі його інтерпретації

10. (-----------------) означає: щоб зрозуміти цілий текст, необхідно зрозуміти його частини

11. (Інтерпретація) – це першопочаткове віднайдення смислу тексту

12. (Реінтерпретація) – це уточненя смислу тексту в процесі розуміння

13. (Конвергенція) – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених смислів у тексті

14. (Дивергенція) – це ідеальне розмежування смислів у тексті

13. Субстанційні концепції людини в сучасній філософії

1. (--------) несвідоме, за К. Юнгом, репрезентує архаїчні схеми сприйняття і ставлення людини до світу

2. (Структурний) голод, за Е. Берном, позначає відсутність суб’єкта для спілкування

3. Структура особи, за Е. Берном, включає: (Я-дитяче), Я-доросле, Я-батьківське

4. (Сенсорний) голод, за Е. Берном, позначає відсутність об’єкта для спілкування

5. (--------------) – це одиниця спілкування, за Е. Берном

6. (-------------) – це архетип колективного несвідомого, що містить соціальні ролі, які виконує особа

7. (---------------) – це архетип колективного несвідомого, що містить людську примітивність, непристосованість, незручність

8. (---------------) – це архетип центрованості, який втілює гармонію елементів психіки, їхню прогресуючу інтеграцію в окремій особі

9. Класичний психоаналіз започаткував (Фройд)

10. З. Фройд описав індивідуальне підсвідоме в людині (Воно)

11. У класичному психоаналізі Воно функціонує за принципом (Задоволення)

12. (Культура), за З. Фройдом, є “гамівною сорочкою” для індивіда, що функціонує в інтересах соціуму

13. Мимовільне забування конфліктних ситуацій, стресових ситуацій – це (Витіснення)

14. Структура особи, за З. Фройдом, включає: Воно, Я, (Над-Я)

15. Переключення енергії сексуальних потягів у русло творчої діяльності – це (Сублімація)