
- •1. Філософія, її предмет та науковий статус
- •2. Філософія. Світогляд. Культура
- •3. Стародавня філософія: становлення філософських традицій
- •4. Буття світу та людини в античній філософії
- •5. Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження
- •6. Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
- •7. Некласична онтологія та її проблематика
- •8. Філософські традиції в Україні
- •9. Проблеми гносеології в історії філософії
- •10. Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії
- •11. Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми
- •12. Методологія гуманітарного пізнання та знання
- •13. Субстанційні концепції людини в сучасній філософії
- •14. Функціональні концепції людини: духовний вимір
- •Соціальна філософія: історія та сучасність
- •16. Філософія національної ідеї в Україні (хіх–ххі ст.)
- •17. Культура і цивілізація
- •18. Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
1. Філософія, її предмет та науковий статус
Вчення про сутність, структуру та закономірності функціонування духовних цінностей – це (Аксіологія)
Вчення про сутність, структуру, шляхи і межі пізнання й знання – це (Гносеологія)
Вчення про сутність, функції, природу і походження моральних норм, вартостей та ідеалів – це (Етика)
Філософська (антропологія) ставить загальне питання про сенс людського існування взагалі.
(Світоглядна) функція філософії полягає у пошуку відповіді на смисложиттєві питання, що постають перед людиною
Мистецтво жити не на шкоду собі та іншим людям, користуючись власним розумом у розумінні західної культури – це (Мудрість)
Ділянка філософії, яка досліджує сутність, структуру, форми та фундаментальні принципи буття – це (-------------------)
(Методологічна) функція філософії визначає перспективи людини та людства в цілому, попереджає про можливі загрози і небезпеки
(Критична) функція філософії сприяє виробленню неупередженого ставлення до світу та культури людського мислення
(Комунікативна) функція філософії полягає у ролі посередника в обміні цінностями між науковими та культурними світами
Спільним об’єктом дослідження для науки і філософії є система (людина-світ)
(Реальність) – це наявне буття системи “людина-світ”, її можливості як у минулому, так і в майбутньому
Слово “філософія” дослівно означає (любов до мудрості)
Вперше увів поняття “філософія” для позначення певного типу знання давньогрецький філософ (Аристотель)
Світоглядне універсальне знання, спрямоване на тотальність і сутність буття – це (Філософія)
2. Філософія. Світогляд. Культура
(Містика) – це вчення про потойбічне, переживання потойбічного і прагнення злитися з ним
(Абсолют) – це вічне, нескінченне, творче, духовне начало, що є основою всього існуючого
(Світогляд) – це система поглядів людини на світ та її місце у світі, що постає разом з формуванням особи та її досвіду у процесі виховання та освіти
Погляд, що є взірцем досконалості поведінки і вчинків людини – це (Ідеал)
Погляд, що виражає позитивне чи негативне ставлення до людей і подій – це (Оцінка)
(Світовідчування) – це почуттєво-емоційне відображенні дійсності, переживання людиною свого ставлення до неї
(Міфологічний) світогляд є системою образного знання про світ, де світ постає у єдності з людиною, у взаємопереходах усього в усе
(Світобачення) – це цілісне образне конструювання дійсності
Раціонально-логічне пояснення світу і людини на основі світобачення та його рефлексивної інтерпретації – це (Світорозуміння)
Риса національного характеру українців, що полягає в переважанні почуттів над раціональними міркуваннями при вирішенні смисложиттєвих проблем – це (філософія серця)
Семен Франк стверджує, що предмет філософії і релігії збігається, бо єдиним предметом філософії є (Бог)
Філософія, доводить Семен Франк, за цільністю та універсальністю свого завдання є не теорія пізнання, а (Богопізнання)
Поняття “світогляд” запровадив у вжиток німецький філософ ХVІІІ ст. (------)
(Релігійний) світогляд є системою символічно-містичного знання про світ та місце людини в світі
Філософія – це (рефлексія) духовності в культурі