Струнні

звучним тілом є натягнуті струни, що приводяться в коливання тим чи ін способом. Для отримання звуку відповідної висоти необхідно підібрати струну визначених мат, довжини і d та натягнути її з певною силою. Чим довша товстіша та важча струна, тим за ін різних умов, менша її частота коливання; чим більше натягнена струна тим більша частота коливань. У кожному струнному муз інструм застосовується певний підбір струн за відповідною мензурою. Мензура – це комплекс усіх параметрів струн у інструмента: довжина, діаметр, натягнення, матеріал, к-ть, та місце, приведення, у коливання струн.

У роялі і піаніно, а також у деяких щипкових муз інструм (арфа, гуслі) для відтворення кожної ноти є окрема струна з постійною довжиною.

У більшості щипкових і смичкових муз інструм є порівняно мале число струн і одержання більшості звуків з цих інструм досягається завдяки штучному скороченню струн. У цих інструм струни звичайно натягують над вузькою пластинкою, яку наз грифом, яка в деяких інструм забезпечена поперечними ребрами так званими ладами. Від правильного розміщення ладів на грифі залежить точність частоти коливань струн, точність ладу інструмента. У сучасних струнних муз інструм звук надходить не тільки від струн, а й від деки – частини інструмента що призначена для підсилення звукових коливань і являє собою велику пластину, закріплену по краям та з’єднану зі струнами в декількох точках. Коливаючи струна передає свою E деці, примушуючи її коливатися. Дека має порівняно зі струною набагато більшу поверхню і тому приводить в коливання значну масу повітря. Звук виходить сильним і швидко затухаючим. Чим більша маса струни, тобто її довжина і d і чим більше її натягнення тим сильніше струна може розгойдати деку, тим більшу силу звуку буде мати інструмент. Тому в тих муз інструментах, від яких хочуть отримати значну звукову потужність (як наприклад в роялі чи піаніно) застосовують довгі порівнянно товсті струни з великим натягненням. Дека не тільки підсилює звук, що утворюється струною але і надає йому особливого тембру.

ЯЗИЧКОВІ

звучним тілом є пружний язичок, що приводиться в періодичне коливання потоком пов. Язичок повинен мати стійку частоту коливань, низький поріг збудження і поріг зриву коливаня вище максимального повітряного тиску, який можна створити в інструменті.

ДУХОВІ

звучним тілом є стовп повітря в каналі інструмента. Періодичними поштовхами цей повітряний стовп то стискується, то розширюється, утворюючи звукові хвилі.

розташуванням у вхідного отвора порожка, об який розбивається, і внаслідок цього періодично переривається струмінь пов, що вдувається в канал; представником інструментів цього виду є флейта. Розташуванням у вхідного отвора пружного одинарного язичка(трості), який періодично закриває і відкриває вхідний отвір(кларнет, саксофон), або установкою подвійної трості з щілиною, яка періодично закривається і відкривається (гобой, фагот)

Застосуванням воронкоподібного мундштука, який щільно притискують до губ виконавця; таким мундштуком забезпечені всі мідні духові інс.

УДАРНІ

при ударі по звучному тілу останнє починає коливатися, створюючи звукові хвилі.

ЕЛЕКТРОМУЗИЧНІ

відрізняються принципово новим способом збудження вібратора – не механічним шляхом, а за доп електр коливань.