4. Транспорт

Територія району має добрі транспортні зв'язки із сусідніми районами Львівської області, із своїм обласним центром містом Львів, з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською областями та столицею України Києвом. Майже на середині території району з південного заходу на північний схід проходять два паралельно один до одного залізничний та шосейний шляхи Львів — Луцьк.

Довжина залізничного шляху 45 км, шосейного - 40 км в межах території району. Від цього основного залізничного шляху на станції Сапіжанка відгалужується залізниця в північному напрямку до волинського міста Ковель протяжністю 19 км по території району. На південній окраїні території району із заходу на схід проходить шосейна дорога Львів — Київ довжиною в межах району 20 км. Всього автомобільних шляхів у районі 483 км, з них з твердим покриттям 335 км.

Мал. 1.5 Діаграма транспорту Кам’янка-Бузького району

На території Кам’янка-Бузького району всього 7833 одиниць транспорту, з них 1054 вантажних автомобілів, 163 автобусів, 5921 легкових автомобілів, 695 спецтехніки.

Від роботи двигунів усіх видів транспорту та виробничої техніки в атмосферу Кам’янка-Бузького району потрапило 21,2 тис. тонн забруднюючих речовин. Основними забруднюючими речовинами є діоксин сірки, оксид азоту, важкі метали, сажа, метан.

Транспорт завдає великої шкоди біосфері, але найбільш небезпечний для неї - автомобільний транспорт. Автомобілі викидає в добу 3,5 - 4 кг чадних газів, значну кількість оксидів азоту, сірки, сажу.[4]

Мережа автомобільних доріг і залізниць займає великі площі землі, яку можна було б використати раціональніше, скажімо, для вирощування сільськогосподарських культур або лісу. Так, для прокладання навіть найпростішої дороги завширшки 4 м на кожні 2,5 км траси треба вирубати 1 га лісу. Дорожні насипи часто є причиною підтоплення ґрунтовими водами й заболочування прилеглих ділянок. На дорогах гине багато диких тварин, які потрапляють під колеса машин, птахів, що зіштовхуються з ними в польоті.

Транспорт щоденно викидає в атмосферу велику кількість діоксиду сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, пилу , важкі метали, сажа, метан формальдегід, .[5]

2. Оцінка екологічного стану довкілля

2.1.Атмосферного повітря

Забруднення атмосферного повітря Кам'янка-Бузького району відбувається від стаціонарних та пересувних джерел викидів. Найбільша кількість викидів забруднюючих речовин утворюється при спалюванні природних видів палива на підприємствах теплоенергетичного комплексу та від роботи двигунів усіх видів транспорту. Найголовнішим забруднювачем атмосферного повітря району є ВАТ Добротвірська ТЕС.

Протягом 2010 року в повітряний басейн Кам’янка – Бузького району надійшло 42,1 тис.т. забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення, що на 11,8% менше від попереднього року, але порівнявши 2000 і 2012 роки бачимо суттєву динаміку зменшення з 73,7 до 42,1 тис. т.

Таблиця 2.1

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферу, тис.тонн

Населені пункти	2012р.
	Всього		Стаціонарні джерела										Пересувні Джерела
			разом		в т.ч.
					Пил		діоксид сірки		діоксид азоту		Оксид вуглецю
Кам.–Буський	44,5		42,1		8,2		28,1		3,1		0,4			2,3
Львівська обл.		253,1		110,5		16,8		41,5		8,0		7,5			142,6

Кам’янка–Бузькому району належить найбільша частка викидів забрудню– ючих речовин стаціонарними джерелами (37,2%) , найменша частка припадає на Буський, Старосамбірський, Жовківський та інші райони.

Рівень забруднення від стаціонарних джерел в розрахунку на один квадрат- ний кілометер території району у середньому становить 48,5 т забруднюючих речовин, а з розрахунку на одного мешканця Кам’янка – Бузького району вики- нуто в атмосферу — 731,7 кг забруднюючих речовин.

Екологічний стан території району оцінюється як незадовільний. Він обумовлений недотриманням підприємствам технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, у тому числі внаслідок обмеження енергопостачання, яке не здатне працювати в межах екологічних і санітарних норм, не виконання в установленні терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня, відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок, низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів,відсутністю нормативних санітарно–захисних зон між промисловими та житловими районами.

У 2008 р. на ВАТ Добротвірська ТЕС викиди збільшились на 6,5 тис. тонн в зв'язку збільшенням виробництва електроенергії, а також фізично та морально зношеними установками пилогазоочистки.

Від роботи двигунів усіх видів транспорту та виробничої техніки в атмосферне повітря Кам'янка-Бузького району 2,71 тис.т. забруднюючих речовин. Основними токсичними речовинами, якими забруднювалось повітря, були діоксид сірки, діоксид азоту, сполуки азоту, неметанові леткі органічні сполуки, сажа, метан та інші речовини.

Від автотранспору що перебуває у приватній власності громадян, в атмосферу було викинуто—12,6тис.т забруднюючих речовин, від автотранспорту підприємств і організацій — 7,0 тис.т. забруднюючих речовин, від залізничного та авіаційного транспорту та виробничої техніки —1,2 тис.т.

З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинамиу 2011 році впроваджено такі повітроохоронні заходи — ремонт золовловлювачів та газоходів; моніторинг концентрацій NO, SO², CO і своєчасне виявлення негативних наслідків та запобігання їх впливу на навколишнє середовище; підтримання експлуатаційної справності і ефективності очищення димових газів.

2.2 Водних ресурсів

На екологічний стан поверхневих і підземних вод Кам'янка-Бузького району впливають різноманітні фактори, які тісно взаємопов'язані, а саме: забруднення грунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури та техногенне перевантаження території, не ефективна робота каналізаційно-очисних споруд, забруднення і засмічення річок побутовими і іншими відходами.

Поверхневі води продовжують належати до числа найбільш забруднених природних ресурсів. Поверхневі води виконують подвійну роль: з однієї сторони це джерело водопостачання, а з іншої – приймач стічних вод. Відповідно обидві ці ролі взаємопов’язані.

Незважаючи на спад виробництва та зупинку багатьох підприємств, не спостерігається суттєвого покращення якості стічних вод та зменшення скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод.

Неефективна робота каналізаційно-очисних споруд, не винесення в натуру прибережних захисних смуг і водоохоронних зон та недотримання природоохоронного режиму їх територій, насамперед в населених пунктах, забруднення і засмічення річок побутовими та іншими відходами, тралювання лісу по потоках у гірській місцевості обумовлюють значні екологічні навантаження на території басейнів річок і відповідно незадовільний стан вод.

За даними Львівського обласного виробничого управління водного господарства, у Кам’янка–Бузькому районі станом на 2010 рік із природних джерел використано 3,3 млн.м³ свіжої води, у тому числі на господарські потреби—1,3 млн.м³, на виробничі потреби—1,1 млн.м³,на сільськогосподарське водопостачання —0,9 млн.

Мал. 2.2 Споживання свіжої води у Кам’янка- Бузькому районі

З таблиці 2.2 можемо проаналізувати споживання свіжої води населенням району за 20 років і назвати його надзвичайно критичним, тому що з 13,6 млн.м³ рівень споживання свіжої води опустився до 3,3 млн.м³ , практично зменшилось в десять раз, чим негативно відбивається на здоров’ї населення району.

Таблиця 2.3

Екологічне навантаження на поверхневі води у 2010 році [4].

Район	Кількість відібраних проб	Кількість проб з перевищенням	% проб з перевищеням від кількості проб в районі
Кам’янка-Бузький	15	14	93,3

З таблиці 2.3 ми проаналізували екологічне навантаження на поверхневі води станом на 2010 рік, з якої ми бачимо що з 15 відібраних проб 14 з них перевищують гранично допустимі компоненти.

Основною проблемою стану водних ресурсів Кам'янка-Бузького району є забруднення поверхневих водотоків побутовими стоками населених пунктів та промислових підприємств.

Скиди неочищених і недоочищених стічних вод виробничих об’єктів у водойми району значно перевищують допустимі норми. Серед найбільших забруднювачів поверхневих вод – основні водокористувачі. [5]

В більшості населених пунктів не облаштований централізованою каналізацією приватний сектор, який скидає фекальні стоки у вигреби, а в окремих випадках у канави або на рельєф, що призводить до погіршення екологічної безпеки відповідної території та забруднених водних ресурсів. Складається парадоксальна ситуація: покращення водопостачання приватного сектору в містах та селах погіршує санітарний та екологічний стан річок через прихований скид стічних вод безпосередньо в річки. За останній рік такі факти виявлені майже в усіх районах області.

Через Кам'янка-Бузький район протікає велика річка Західний Буг. Якість води в Західному Бузі формується під впливом природних і антропогенних чинників. Якість води верхньої частини ріки характеризується як „добра” і „задовільна”, а з наближенням до м. Кам’янка-Бузької – „погана” і „дуже погана”. Це пов’язано із надходженням забруднюючих речовин у воду з таких приток як р. Золочівка і, особливо, р. Полтва, яка протікає через м. Львів. Негативний вплив забруднень, які надходять з р. Полтва до Західного Бугу, простежується до Добротвірського водосховища. У водосховищі якість води покращується внаслідок більш сприятливих умов для протікання процесів біологічного самоочищення води. [5]

Таблиця 2.4

Результати по пункту "р. Західний Буг, м.Кам'янка-Бузька" за 2012 рік

Назва речовини	Показники речовин				ГДК
	І	ІІ	ІІІ	IV
Прозорість	15.00	20.00	20.00	17.00
t°C	5.00	13.00	13.00	13.00
Зав. реч.	15.00	25.00	27.50	28.00
HCO3	366.00	402.60	402.60	390.40
Калій та натрій	13.53	46.50	69.50	44.00		170.00
Кальцій	116.20	124.30	104.20	120.20		180.00
Магній	14.60	14.60	14.60	17.00		40.00
Сульфати	8.50	85.70	85.70	66.70		100.00
Сух. залиш.	444.00	546.00	546.00	510.00		1000.00
Хлориди	55.60	44.30	44.30	57.90		300.00
pH	7.20	7.40	7.45	7.60		8.50
Амоній сольовий	5.81	5.29	5.29	5.93		0.50
БСК-5	5.40	3.60	3.60	2.10		2.26
Жорсткість	7.00	7.40	6.40	7.40
Лужність	6.00	6.60	6.60	6.40
Нітрати	7.50	8.10	8.10	9.30		40.00
Нітрити	0.38	0.10	0.10	0.60		0.08
Р/кисень	8.64	7.60	7.60	4.80
Фосфат-іони	2.13	2.20	2.20	0.47		0.17
ХСК	17.00	17.30	17.30	16.30		15.00
Fe	0.65	0.26	0.26	0.06		0.10

З таблиці 2.4 я розглянула результати поквартально мікробіологічні показники р. Західний Буг. Вміст амонія сольового, нітритів фосфат іонів,феруму і хімічного споживання кисню гранично допустима концентрація перевищується в два рази.

Водопостачання сільських населених пунктів з підземних водоносних горизонтів здійснюється як централізовано, так і з індивідуальних свердловин, які були пробурені в попередні роки. Значна частина свердловин, пробурених у господарствах колишніх колгоспів, на даний час не використовується, є безгосподарською та безконтрольною і тому стала джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів через відсутність ліквідаційного тампонажу. Мережа спостережних свердловин на підземні водоносні горизонти обслуговується нерегулярно, належної інформації з цього питання немає. Найбільш поширеним джерелом водопостачання в області є індивідуальні колодязі, які розкривають верхні водоносні горизонти, незахищені від забруднення поверхневими та дощовими стоками. Контроль за якістю води в таких колодязях носить нерегулярний, спорадичний характер і здійснюється лише в окремих районах службами райСЕС.

Основною проблемою є несприятливі умови захищеності підземних вод: грунтові води майже повністю належать до незахищених, перші від поверхні горизонти міжпластових вод переважно слабо захищені, а на окремих ділянках не захищені. При цьому переважна більшість водозаборів знаходиться в зоні впливу підприємств.

2.3 Земельних ресурсів

Земля – основне джерело існування суспільства. Як природний ресурс вона виконує чотири функції: 1) земля як засіб виробництва; 2) земля як місце розміщення об’єкта; 3) земля як резерв для майбутнього використання ; 4) земля як середовище формуючий ( екологічний ) компонент довкілля. Землі акумулюють в собі екологічні наслідки усіх видів природокористування , оскільки є територіальною базою, на якій здійснюється господарська діяльність людини, відбувається заміна природних екосистем на антропогенні. Тому вивчення проблем землекористування має важливе теоретичне та прикладне значення для оптимізації природокористування.

На початок 2011 року земельний фонд області складав 86,8 тис. га — сільськогосподарські землі. Площа сільськогосподарських угідь становила 59,6 тис. га, з них 40,0 тис. га займає рілля, 0,8 тис. га — сіножаті , 11,6 тис. га —пасовища.

Мал. 2.5 Структура с/г угідь

Як бачимо з мал. 2.5 найбільшу площу у структирі сільськогосподарських угідь займає рілля, а найменшу багаторічні насадження.

Ступінь розораності земель характеризує їхню екологічну стійкість . Найбільш екологічно нестійкими є ті райони , в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями , до яких належать сіножаті , пасовища , землі , вкриті лісом, чагарником, болота. Показник стійкості відповідає відношенню площі умовно стабільних угідь до площі ріллі[ 10] .

Для оцінки екологічної небезпеки використання земель запропоновано систему показників , яка включає відомості про природну складову екологічної небезпеки (відносно постійна група ) і відомості , що характеризують антропогенний вплив (найбільш динамічна група ) .

Характеристику екологічної стійкості (ЕС) земельних ресурсів можна провести за наявності таких показників ( табл. 3.3. ) .

1. грунтовий покрив, який характеризується переважаючим типом грунтів (ЕС1) , % до загальної площі сільськогосподарських угідь ;

2. ліси ( ЕС2 ) , % до загальної площі сільськогосподарських угідь ;

3. площі угідь , що стабілізують агроландшафт ( ЕС3 ) , % до загальної площі сільськогосподарських угідь[ 9] .

Таблиця 2.6.