1. Антропогенне навантаження на природне середовище
Одним з найважливіших чинників, які впливають на геоекологічну ситуацію Камянка-Бузького району є поселенське навантаження. Основою для його аналізу стали матеріали обласного управління статистики Львівської області.
За першими письмовими згадками, які орієнтовно вказують час виникнення поселення в межах Кам’янка- Бузького району, вони утворюють три групи :
1) найдавніші (XIII – XV ст.);
2) середнього віку (XVI- XVIII ст.);
3) порівняно молоді (XIX- XX ст.).
До першої категорії належать м. Кам’янка- Бузька, села Забужжя , Тадані, смт. Запитів, смт. Новий Яричів, Батятичі, Липники, Велике Колодно, Печихвости, Великосілки, Малі Нагірці, Вирів, Соколів, Якимів, Сапіжанка, Желдець, Жовтанці, граб овець, Колоденці, Зубів Міст, Неслухів, Прибужани, Ременів, Вислобоки, Стрептів, Спас, Убині.
До другої категорії належать села Банюнин, Новий Став, Честині, Нова Лодина, Дальнич, Товмач, Великі Підліски, Хренів, Воля Жовтанецька, Сокіл, вихопні, Ставники, Обидів, Ягідня, Незнанів, Гряда, Мазарня- Каранська, Полонична, Гайок, Руда, Руда-Сілецька, Сілець, Долини, Перекалки, Тичок , Старий Добротвір, Старий Яричів, Руданці, Кукезів, Цеперів, Деревляни, Ямне.
До третьої категорії належать села Дернів, Мазярка, Грушка, і смт. Добротвір.
Мал.1.1 Карта по давності населення.
Отже, з карти по давності населення ми бачимо, що села сформувалися в період XIVст. по XVII ст.. Найдавніше село в Кам’янка-Бузькому районі є село Неслухів засноване 1241 року, а найсучасніше смт. Добротвір, яке засноване 1925 року.
Територія Кам’янка-Бузького району становить 868 км² — це 3,9% території Львівської області . Станом на 1 січня 2012 року в районі проживало 57,4 тис. осіб (2,3 % від загальної кількості населення в Львівській області) серед них 22,1 тис. осіб (39,2%) міських і 36,3 тис. осіб (60,8%)— сільських мешканців і нараховувалось 75 населених пункти.
Мал. 1.2 Графік динаміки кількості населення Кам’янка-Бузького району
Середня густота населення в районі становить 70 громадян на 1 км². За чисельністю населення район займає одинадцяте місце після Яворівського, Пустомитівського, Жовківського, Сокальського, Старосамбірського, Дрогобицького, Жидачівського, Золочівського, Городоцького, Стрийського, Бродівського районів.
Тенденція до зниження чисельності населення району була започаткована у 1994 році і зберігається дотепер.
За період з 2002 до 2011 року чисельність населення району зменшилася на 4,4 тис. осіб, або на 7,1% (в Львівській області — на 132,2 тис. осіб ,або на 4,9%). Чинники зменшення населення району: природне скорочення та від’ємне сальдо міграції.
На міграційне скорочення у другій половині 90-х років припадало майже 80% загального зменшення чисельності населення , а у 2010 році — лише 18,0% (2009 —16,4%). Таке поступове зменшення міграційного відтоку населення спостерігається в районі з 2002 року.
При такі демографічній ситуації можна прогнозувати зменшення кількості населення району у 2015 році відносно 2011 року на 6 тис. осіб або на 1,2%.
Природне скорочення населення району розпочате з 1995 року. У 2011 році у районі народилось 722 дитини , померло 815 особи , природне скорочення становило 93 особи.
Загальний рівень смертності у міській місцевості був 1,5 раза вищий ніж у сільських поселеннях.
За період з 2002 — 2011рр. значно зменшилась кількість міського населення, яке обумовлене зменшенням природного приросту населення, міграцією жителів за межі району та областей, а також поверненням частини населення у села.
Аналіз зміни чисельності населення за період 2002 - 2012 роки, зокрема загальної, кількості сільських та міських жителів у межах адміністративно-територіальних районів досліджуваної території дозволив виявити три основні тенденції динаміки населення: 1) зниження частки міського населення та зростання частки сільського при загальній тенденції зменшення його чисельності; 2) незначне коливання частки сільського і міського населення протягом усього періоду, тобто тенденція „стабільності” жителів; 3) зниження загальної чисельності населення у районі за рахунок зниження кількості міського населення при відносно незмінній кількості сільського населення.
Всі населені пункти району в порівнянні з тими, що розміщені на рівнинній території України, належать до категорії мало- і середньонаселених, що характерно для Полісся.
Особливу тривогу в районі викликало зменшення людей працездатного віку в період між 2000 та 2007 роками на 890 чоловік, або на 2,7%. Станом на 1 січня 1989 року кількість людей працездатного віку становила 53,1% від загальної кількості населення району. Помітна тенденція росту трудових ресурсів у містах з одночасним їх зменшенням у сільській місцевості.[6]
Станом на 1 січня 2012 року питома вага жінок у районі становила 53,4%, чоловіків - 46,6%. Таке співвідношення склалось за рахунок старших вікових груп. Так, за даними перепису 2012 року в районі проживало 9884 жінки старше 55 років, а чоловіків даного віку лише 5595. Цей великий розрив пояснюється вищою смертністю чоловіків похилого віку.
Середній вік населення району становить 38,4 років, в тому числі в чоловіків 34,7, в жінок - 41,5 років.
Отже, українці є переважаючою національністю в усіх населених пунктах району і складають на 1 січня 2011 року 96,3% всього населення. З них у міській місцевості проживало 32,8 %, а в сільській - 67,2 % населення району. В сільській місцевості українці становлять 99,1%, а в міській - 90,8 % населення.
Серед причин смерті переважають серцево судинні хвороби, онкологічні захворювання, хвороби органів дихання і травлення, деякі інфекційні та паразитарні хвороби.