4. Ініціювання перегляду незаконних судових рішень: апеляційне та касаційне оскарження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Пунктом 12. галузевого наказу № 6 гн від 29.11.2006 прокурорів усіх рівнів у межах своєї компетенції зобов’язано забезпечити своєчасне реагування на незаконні рішення суду у цивільних, господарських, адміністративних справах та якісну підготовку апеляційних, касаційних скарг. При направленні до суду зазначених документів надсилати їх копії до прокуратур вищого рівня та прокурору, який забезпечує участь у справі.

Апеляційні скарги на рішення у цивільних, господарських та адміністративних справах вносяться керівниками прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справ у суді першої інстанції. (п.12.1. наказу).

Касаційні скарги у цивільних, господарських та адміністративних справах вносяться прокурорами обласного рівня та їх заступниками, які забезпечували участь у суді апеляційної інстанції, господарському суді або за позовами, заявами яких чи підпорядкованих їм прокурорів розглянуто справу.

Звертаю увагу, що п.12.2. наказу прокурорам районного рівня та їх заступникам надано право вносити касаційні скарги лише на ухвали про повернення апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху, відмову у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, якщо справу розглянуто апеляційним судом по суті (наприклад, відмовлено в задоволенні апеляційної скарги прокурора або ж навпаки апеляційна скарга відповідача задоволена та скасовано рішення суду першої інстанції) право на касаційне оскарження має лише прокуратура області.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що процесуальними законами встановлені стислі строки на касаційне оскарження (20 днів) міськрайпрокурорам слід, не пізніше як за 5 днів до закінчення процесуального строку на оскарження надавати до прокуратури області проекти касаційних скарг, до яких додавати належним чином завірені копії рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Про направлення скарги, заяви та справи до апеляційного чи касаційного суду і дату призначення справи до розгляду необхідно негайно повідомляти прокурора, який забезпечує участь у суді, а при оскарженні рішення суду за позовом, заявою прокурора іншими особами - надсилати копію скарги, заперечення на неї та необхідні матеріали прокурору за місцем розташування зазначених судових інстанцій.

15 січня 2012 року набрав чинності Закон № 4176 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства». Даним Законом внесено зміни до Цивільного процесуального Кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України стосовно певних обмежень для суб’єктів владних повноважень, в т.ч. прокурора.

Зазначеним Законом встановлено присічний строк апеляційного та касаційного оскарження судових рішень прокурором, органами державної влади та місцевого самоврядування, який обмежується одним роком (незалежно від поважності причин його пропуску) з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення для апеляційного оскарження (ст. 297 ЦПК України, ст. 93 ГПК України, ст. 189 КАС України), а касаційного оскарження – одним роком з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили (ст. 328 ЦПК України, ст. 110 ГПК України, ст. 217 КАС України).

Таким чином, незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

А суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

У зв’язку з цим, з метою забезпечення реагування в межах річного строку на оскарження незаконних судових рішень, що зачіпають інтереси громадян і держави, які постановлені без участі прокурора, прокурорам усіх рівні слід запровадити здійснення постійного моніторингу судових рішень. Для цього необхідно аналізувати інформацію отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень, а також від органів державної влади та місцевого самоврядування. Обов’язки такого моніторингу потрібно закріпити за найбільш досвідченими працівниками, які мають належний кваліфікаційний рівень, для чого внести відповідні зміни до наказів про розподіл обов’язків між підпорядкованим працівниками.