4.3 Порядок внесення апеляційних та касаційних скарг в порядку кас.

Кодексом адміністративного судочинства України досить детально регламентовано вимоги до форми та змісту апеляційної скарги (ст.187 цього кодексу).

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга. Слід мати на увазі, що скарга подається до апеляційного суду, але через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Тому судом, до якого подається скарга, завжди буде відповідний апеляційний суд;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) постанова (ухвала), що оскаржується. Зазначається, яким судом і коли прийнято судове рішення;

4) обґрунтування вимог, тобто в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість постанови або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення у справі, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин).

Обгрунтовуючи, в чому саме полягає незаконність рішення, прокурор повинен чітко зазначити, яку саме норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку прокурора) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору;

5) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

6) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції. Зазначається, що конкретно просить апелянт: скасувати судове рішення, змінити його тощо (слід відмітити, що апеляційний суд не може скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції);

7) у разі необхідності – клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

8) чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

При обґрунтуванні клопотання про поновлення строку необхідно вказувати, чи приймав працівник прокуратури участь у судовому засіданні, в якому постановлено оскаржуване судове рішення, якщо ні, то з яких об’єктивних підстав; чи направлено судом у визначений законом строк (ст.167 КАС України) повний текст судового рішення; довідкою секретаріату прокуратури підтверджувати ненадходження судового рішення до прокуратури; день ознайомлення працівником прокуратури з повним текстом оскаржуваного судового рішення.

Мотивувальна частина клопотання про поновлення строку підсумовується висновком щодо неможливості подати апеляційну, касаційну скаргу у визначений законом строк з причин незалежних від прокуратури, та за вказаних обставин вбачається поважність причини пропуску прокуратурою строку оскарження судового рішення.

Клопотання про поновлення строку може бути викладене як у самій скарзі, так і окремим документом, який направляється одночасно зі скаргою.

Статтею 192 КАС України передбачено можливість приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги осіб, які беруть участь у розгляді справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Можливість приєднання до апеляційної скарги зберігається до закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст.193 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, може її змінити чи відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, однак суд може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувались у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Також суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв’язку із неправильним застосуванням норм матеріального права. Разом з тим, не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Ухвали і постанови суду першої інстанції тільки після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги при прийнятті рішення, якщо порушення встановлені судом не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, може направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, якщо порушення допущені тільки цим судом, у всіх інших випадках до суду першої інстанції.

Список використаної літератури :

1. Конституція України від 28.06.1996 №254к/96-ВР

2. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII із змінами та доповненнями.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV зі змінами та доповненнями.

5. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями

6. Наказ Генерального прокурора України № 6гн від 29.11.2006 (із змінами, та доповненнями) „Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень”.

7. Наказ Генерального прокурора України № 1гн від 26.12.2011 “Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України”.

8. Вказівка Генерального прокурора України від 09.01.2007 № 1 “Щодо покращання організації участі прокурорів у судах”.

9. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747- IV.

10. Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. у справі № 3-рп/99.

11. Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“ (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)

12. Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 № 1619/10/13-09.

13. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2012 № 4-183/0/4-12 “Щодо деяких спірних питань застосування процесуальних норм у зв’язку зі змінами до Цивільного процесуального кодексу України”.

14. Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ“.

15. Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 “Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв»язку з нововиявленими обставинами”.

16. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2012 № 4-183/0/4-12 “Щодо деяких спірних питань застосування процесуальних норм у зв’язку зі змінами до Цивільного процесуального кодексу України”.

17. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”.

18. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 “Про деякі питання застосування заходів до забезпечення позову”.

19. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.

20. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 “Про судове рішення”.

21. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам”.