13. Поняття “світогляд” запровадив у вжиток німецький філософ хvііі ст. (------)

14. (Релігійний) світогляд є системою символічно-містичного знання про світ та місце людини в світі

15. Філософія – це (рефлексія) духовності в культурі

10тема

13Уявлення– це відтворення в свідомості людини образу предмета без його безпосередньої дії на чуттєвість

14Форма абстрактного мислення – це форма думки, що містить загальні, істотні риси не одного предмета, а цілого класу предметів

15Такий зміст наших знань, який відповідає буттю предметів – це марксистська істина

!11 Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми

1. (--------------) – це система об’єктивно-істинного, раціонально обґрунтованого знання

2. Матеріалістичної діалектика – це методологія дослідження замкнених динамічних систем

3. Гіпотеза– це науково обґрунтоване припущення про закономірний зв’язок та причинову зумовленість певних явищ

4. Паоадигма– сукупність ціннісних орієнтацій, переконань і технічних засобів, які забезпечують існування наукової традиції та визнаються науковою спільнотою

5. Синергетика– це методологія дослідження саморегулюючих динамічних систем

6. Універсальним методом класичної науки, за О. Контом, є спостереження

7. Кун – автор праці “Структура наукових революцій”

8. Позитивізм – філософська течія, що започатковує епістемологію як самостійну ділянку філософії

9. Порівняння – це практичне встановлення схожості об’єктів

10. Вимірювання– це практичне встановлення кількісних характеристик об’єкта

11. Метод – це метод цілеспрямованого, планомірного і систематичного сприйняття предметів і явищ

12. Порівняння– це мисленнєве встановлення схожості об’єктів

13. Метод пізнання, який передбачає ідеальне спрощення об’єкта шляхом виділення одних рис та нехтування іншими, – це абстрагування

14. Синтез– це метод пізнання, який передбачає ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених частин предмета

15. Аналіз – це метод пізнання, який передбачає ідеальне розкладання предмета на складові частини

!12 Методологія гуманітарного пізнання та знання

1. Мова є середовищем порозуміння для філософів-герменевтів

2. Передрозуміння тексту, на думку М. Гайдеґера, задає традиція

3. Об’єктом дослідження лінгвістичної філософії стає буденна мова

4. Буденна мова – це (-------------) лінгвістичними символами

5. Структура– це сукупність відношень між елементами цілого, що зберігають свою сталість при перетвореннях та змінах

6. Філософську герменевтику як теорію і мистецтво розуміння досвіду започаткував Шляйєрмахер ??

!3 Стародавня філософія: становлення філософських традицій

1. Метод філософування Сократа – (діалектика)

2. У світогляді індусів (брахман) є ірраціональною та неосяжною духовною першоосновою світу

3. Головною проблемою філософських вчень Давньої Індії було розуміння “життя як (страждання)

4. (Адаптація) до світу – головна світоглядна орієнтація давньокитайської філософії

5. Раціонально-теоретичну традицію філософування у Давній Греції започаткував (Сократ)

6. Основна проблематика досократівської античної філософії – це (Пошук першопричин світу)

7. За Сократом (маєвтика) є способом народження істини в дискусії

8. (Платон) – автор праці “Апологія Сократа”

9. (Діалектика) – це мистецтво вести бесіду

10. Сократ на афінських вулицях відкрив (поняття) як інтелектуальний інструментарій пізнання

11. (Втеча) від світу – головна світоглядна орієнтація давньоіндійської філософії

12. Стан згасання примарних пристрастей, який досягається лише через духовне самовдосконалення – це (Нірвана)

13. Давньоіндійський міфологічний світогляд викладений у збірниках, що мають назву (Веди)

14. (Даосизм) – школа давньокитайської філософії, яка заперечувала позитивний вплив освіти оскільки народом, що має багато знань, важко керувати

!4 Буття світу та людини в античній філософії

1. Ученим-енциклопедистом античності вважається (Аристотель)

2. Атомістичне розуміння світу в давньогрецькій філософії розвивав (Демокрит)

3. (Аристотель) – автор праць “Метафізика”, “Категорії”, “Органон”