2. Державне регулювання міжнародних автоперевезень

Державне регулювання в галузі міжнародних автомобільних перевезень в повинно забезпечувати:

• своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і народного господарства щодо перевезень;

• захист прав громадян України, іноземних пасажирів, вантажовідправників та вантажоодержувачів у процесі надання транспортних послуг;

• забезпечення умов безпеки руху при виконанні міжнародних автоперевезень;

• обмеження монополізму та розвиток конкуренції на ринку міжнародних автоперевезень;

• координацію роботи підприємств, що виконують міжнародні автоперевезення в системі автотранспорту всіх форм власності;

• ліцензування міжнародних автомобільних перевезень;

• проведення і реалізація економічної та соціальної політики (податкової, фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної);

• охорону навколишнього середовища від шкідливого впливу транспорту з дотриманням міжнародних вимог.

Відносини, пов'язані з діяльністю підприємств міжнародного автотранспорту, регулюються міжнародними договорами, Законом України «Про транспорт», кодексами (статутами), іншими актами законодавства.

У статті 42 Закону України «Про транспорт» зазначено: «якщо міжнародним договором, укладеним Україною, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про транспорт, то застосовуються правила, відповідного міжнародного договору».

Вищим законодавчим актом держави є Конституція, яка визначає форми державного устрою, права та обов'язки громадян тощо.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про транспорт» органи влади та самоврядування у межах своїх повноважень надають підприємствам і організаціям транспорту допомогу щодо поліпшення використання транспортних засобів, об'єднують кошти підприємств, організацій, а також бюджетні й позабюджетні кошти для вдосконалення транспортної мережі, будівництва вокзалів, шляхопроводів та інших об'єктів транспорту, організують взаємодію різних видів транспорту для більш ефективного їх використання, підвищення якості обслуговування.

Питання поліпшення координації роботи міжнародних автоперевезень у системі аналогічних перевезень різних видів транспорту (повітряного, залізничного) — важливе державне завдання.

Функції координації міжнародних автоперевезень на території України здійснюють Мінтранс України, ЗО «Укртранс», АТ «Трансекспедиція в України», а також центральні та місцеві органи державної виконавчої влади.

Видача ліцензій на надання транспортно-експедиційних послуг під час перевезень зовнішньоторговельних і транзитних вантажів проводить Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (постанова N5 316 Кабінету Міністрів України від 17 травня 1994 року «Про Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності»).

Міністерства і відомства, що видають ліцензії, у разі необхідності можуть делегувати право видавати ліцензії своїм місцевим органам (обласним бюро).

Кабінет Міністрів України постановою № 656 від 17 серпня 1995 року «Про вдосконалення системи ліцензування внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом» дозволив

Рішення про видачу ліцензії або відмова в її видачі ухвалюється в термін не пізніше 30 днів з дня одержання заяви та необхідних документів.

Термін дії ліцензії визначає орган, що її видає, але не може бути меншим трьох років.

Ліцензійні картки на кожен транспортний засіб поновлюються щороку.

У разі порушення підприємцем зазначених у ліцензії особливих умов і правил здійснення відповідного виду діяльності орган, що видав ліцензію, може дати розпорядження про усунення порушень чи зупинити її дію. Цим самим регулюється порядок дотримання всіма учасниками транспортного процесу існуючих норм та нормативів на ринку надання транспортних послуг.

Рішення про призупинення дії ліцензії чи її анулювання може оскаржити підприємець у суді або арбітражному суді.