Тема 3 регулювання міжнародних перевезень

3.1. Міжнародні транспортні організації

Питаннями розвитку міжнародних автоперевезень, удосконалення транспортних засобів, усунення перешкод у переміщенні вантажів і пасажирів займаються не тільки національні, а й міжнародні організації.

У свою чергу, вони поділяються на урядові і неурядові.

До урядових відносяться:

• Комітет по внутрішньому транспорту Європейської економічної комісії ООН (КВТ ЄЕК ООН);

• Комісія по транспорту Європейського економічного співтовариства (ЄЕС).

• До неурядових входять:

• Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ);

• Міжнародна федерація експедиційних асоціацій автомобільного транспорту (ФІАТА);

• Українська асоціація міжнародних автомобільних перевізників (АСМАП).

Комітет по внутрішньому транспорту Європейської економічної комісії ООН, створений 1947 року, є міжурядовим консультативним органом і вирішує загальноєвропейські проблеми щодо транспорту з таких напрямів:

1. Розробка рекомендацій, які сприяють усуненню дискримінаційних заходів і надлишкових обмежень у галузі європейського внутрішнього міжнародного транспорту.

2. Узагальнення існуючих документів і розробка уніфікованих щодо розвитку статистики та її вдосконалення.

3. Розробка рекомендацій щодо перегляду існуючих в Європі конвенцій і угод та укладення нових.

4. Розробка рекомендацій щодо координації роботи різних видів міжнародного внутрішньоєвропейського транспорту.

5. Вивчення проблем міжнародного внутрішнього європейського транспорту та розробка конкретних заходів, спрямованих на вирішення цих проблем.

6. Вивчення й доведення до відома ЄЕК ООН питань, пов'язаних з внутрішнім транспортом і які можуть мати безпосередній вплив на загальну економіку Європи.

7. Узагальнення досвіду міжнародних транспортних організацій і співробітництво з ними.

Нижче наведено неповний перелік прийнятих КВТ ЄЕК ООН конвенцій та угод, без вирішення яких не можна було б організувати міжнародний автомобільний рух, перевезення вантажів і пасажирів:

• Конвенція про дорожній рух (1949, 1968);

• Конвенція про дорожні знаки і сигнали (1968);

• Європейська угода про міжнародні магістралі (1975);

• Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів 11956);

• Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (1978);

• Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (1959, 1979);

• Європейська угода, що стосується роботи екіпажів транспортник засобів, зайнятих на міжнародних автомобільних перевезеннях (1970).

Комісія по транспорту Європейського економічного співтовариства (КТ ЄЕС), створена 1957 року, розробляє та здійснює заходи, що сприяють усуненню перешкод щодо творення єдиної транспортної політики.

За попередній період Комісія по транспорту розглядала питання щодо встановлення обмежень габаритних розмірів і вантажовмістимості транспортних засобів, проблеми єдиних тарифів на міжнародні автомобільні перевезення вантажів, визначення загальної кількості ліцензій на виконання міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом і розподілу їх між країнами —членами ЄЕС, умов автомобільних транзитних перевезень, встановлення на автотранспортних засобах тахографів та ін.

Комісія ЄЕС по транспорту розробила «Транзитну систему ЄЕС», яка визначає правила автомобільних перевезень вантажів між: країнами — членами співтовариства, що тягне за собою відмову від використання корнетів «ТІК.».

У зв'язку з тим, що «Транзитна система ЄЕС» не розповсюджується на країни, які не входять до ЄЕС, автоперевізники цих країн користуються книжками МДП при транзиті через країни ЄЕС.

Перевізники країн співдружності, які здійснюють транзитні перевезення вантажів у країни те з країн, що не входять до ЄЕС. також користуються книжками МДП.

Оцінка джерел інформації європейських країн свідчить про те, що відмова від Конвенції МДП у рамках ЄЕС і перехід до «Транзитної системи ЄЕС» значною мірою полегшило взаєморозуміння автомобільних перевізників у країнах співдружності, спростило проходження митних і контрольно-пропускних пунктів; сприяє розвитку змішаних перевезень із залученням інших видів транспорту [залізничного, морського).

Координацію роботи автомобільних перевезень країн — учасників ЄЕС за «Транзитною системою ЄЕС» здійснюють адміністративні органи ЄЕС.

Пропозиції та рекомендації комісії передаються на розгляд Ради Міністрів з питань транспорту, до якої входить один представник (міністр) від кожної країни — учасника ЄЕС.

Постанови та директиви, ухвалені Радою Міністрів, є обов'язковими для всіх країн — учасників ЄЕС.

Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ) — єдина міжнародна неурядова організація, яка займається питаннями організації та розвитку міжнародних перевезень вантажів і пасажирів, заснований у Женеві 1943 року з ініціативи автодорожніх і автотранспортних асоціацій Бельгії, Данії, Франції, Англії, Норвегії, Голландії, Швеції та Швейцарії.

Головне завдання МСАТ — «захист, розвиток і процвітання в усіх країнах національного і міжнародного автомобільного транспорту, захист інтересів професіональних транспортників і полегшення умов їхньої праці» (стаття 2 Статуту МСАТ).

Раз у два роки МСАТ проводить конгреси, на які, разом з делегаціями національних спілок — членів МСАТ, запрошують представників урядів, членів парламентів, представників інших міжнародних організацій і органів ЄЕС ООН, пов'язаних з роботою транспорту.

На конгресах, як правило, ухвалюються рішення загального програмного характеру — резолюції і звернення до урядів

Діяльність МСАТ у сфері нормування спрямована на вироблення угод і єдиних документів для спрощення митних процедур і прискорення таким чином часу доставки вантажів.

Одним з таких документів є розроблена при активній участі МСАТ схвалена Комітетом по внутрішньому транспорту Європейської економічної комісії ООН «Конвенція МДП».

Союз розробив програму міжнародної товарно-транспортної закладної (СМR), яку запроваджено в 60 країнах.

Активним учасником МСАТ є Україна, яка бере активну участь у роботі відповідної секції.