2.2. Спеціальні види зовнішньоторговельних транспортних операцій.

Перевезення окремими магістральними видами транспорту складає основу доставки зовнішньоторговельних вантажів і експорту транспортних послуг. Проте діяльність тільки якогось одного виду транспорту не може вирішити всіх проблем, які стоять як перед замовниками і споживачами транспортних послуг, так і перед транспортними фірмами і компаніями. Спеціальні види транспортних операцій, основними з яких у всьому світі визнані експедиторські, інтермодальні, транзитні і страхові, дозволяють органічно інтегрувати транспорт до структури міжнародної торгівлі, перетворюючи його на могутній важіль розвитку міжнародного поділу праці. Значущість спеціальних транспортних операцій визначається головним чином тим, що при їх відсутності утруднюються, а іноді стають неможливими або неефективними перевізні процеси.

При розгляді процесу транспортування зовнішньоторговельних вантажів завжди виділяють комплекс робіт і послуг, який на практиці не здійснюється ні вантажовласниками, ні перевізниками. Ці операції, як правило, безпосередньо не пов'язані з переміщенням товару, проте без них процеси транспортування вантажів реалізувати неможливо — перевізники працюють із вже «готовими» в технічному, комерційному і правовому відношенні вантажами. Проте вантажі необхідно знайти, товари і транспортні засоби слід підготувати для перевезення, юридичні відносини між сторонами треба оформити і т.д. Для того, щоб об’єднати в єдине ціле інтереси вантажовласників і перевізників, на транспортних ринках активно діють транспортні посередники, без присутності яких уявити процес руху товару сьогодні неможливо.

Іншими словами, в процесі транспортування товарів, переміщення їх від виробника до споживача виникає специфічний вид посередницьких послуг.

1. Форми посередництва в міжнародних транспортних операціях.

Ефективність процесів руху товару в міжнародній торгівлі багато в чому залежить від їх організації. Просування вантажів — процес складний, багатоступеневий і пов'язаний не тільки з транспортуванням товарів. Саме поняття «процес перевезення» багатозначне, воно багато в чому визначається тим, про який вид транспорту йдеться. Не дивлячись на об'єднуючий термін «транспорт», умови функціонування його окремих видів достатньо специфічні. Це зумовлює вузьку спеціалізацію в області знань і практичних навиків для кожного з перевізників.

Роль і значення транспортного посередництва. Багаточисельна група фірм — експортери та імпортери товарів у всіх країнах світу— також зацікавлені в швидкому фізичному просуванні своєї продукції. При цьому учасник зовнішньоторговельної операції, на якому лежать обов'язки по доставці товару, повинен володіти знаннями про комерційну експлуатацію окремих видів транспорту. Продавець або покупець повинні уміти оцінювати багато чинників: стан внутрішніх і міжнародних транспортних і інфраструктурних ринків, транспортну політику окремих держав і міжнародних союзів, міжнародне законодавство і національні норми окремих країн, характеристики транспортних засобів, умови і техніку транспортних операцій та ін. І, крім того, він повинен сам працювати з вантажем.

У таких умовах ефективність і якість процесу руху товару від вантажовідправника в одній країні до вантажоодержувача в іншій чим раз більшою мірою залежать не тільки від виробника і перевізника товару, але і від різних посередників, які сприяють у здійсненні міжнародних перевезень. Такими посередниками в міжнародних транспортних операціях можуть бути окремі особи, спеціалізовані підприємства, фірми, об'єднання, корпорації, що здійснюють різноманітні функції за дорученням власника вантажу при його переміщенні з моменту підготовки товару до перевезення до моменту здачі його конкретному споживачеві.

Класифікувати посередницьку діяльність на транспорті можна за трьома основними ознаками:

1. Кому надаються посередницькі послуги: транспортні посередники можуть діяти на користь вантажовласників і інших осіб зацікавлених у вантажі; перевізників; власників транспортних засобів і транспортного устаткування; підприємств транспортної інфраструктури; навантажувально-розвантажувальних і стивидорних компаній; складів і терміналів і ін.

2. Де надаються посередницькі послуги: транспортні посередники можуть працювати в країні або групі країн; у певному регіоні країни; у місті або в транспортному вузлі.

3. З якими видами транспорту пов'язане надання послуг: існує спеціалізація транспортних посередників за видами транспорту і підприємствами транспортної інфраструктури.

Варто окремо виділити форми посередництва в міжнародних транспортних операціях, основними з яких є:

1. Експедиція. Транспортний посередник — експедитор — діє на користь вантажовласника або осіб, що зацікавлені у вантажі. Об'єкт робіт і послуг експедитора — вантаж.

2. Агентство. Транспортний посередник — агент — діє на користь перевізника. Об'єкт робіт і послуг агента — транспортний засіб.

3. Фрахтове агентство. Транспортний посередник — фрахтовий агент — діє на користь перевізника. Основна функція фрахтового агента — продаж послуг перевізника і, головним чином, продаж перевезень.

4. Брокерська діяльність (на морському транспорті). Транспортний посередник — брокер — діє на відкритому фрахтовому ринку на користь судновласника. Основні функції брокера — укладення договорів із продажу морського фрахту, а також купівля і продаж судів.

5. Зберігання вантажів. Транспортний посередник — зберігач (склад, термінал) — діє на користь осіб (вантажовласників, перевізників, митних органів та ін.), що передали йому вантаж на тимчасове зберігання. Основна функція зберігача — операції з вантажем з метою збереження кількості і якості переданого йому вантажу.

6. Навантажувально-розвантажувальні і стивидорні роботи. Транспортні посередники — навантажувально-розвантажувальні і стивидорні компанії — діють на користь осіб (вантажовласників, перевізників), що доручили їм здійснити завантаження і вивантаження вантажів на (з) транспортні засоби і операції з вантажами на борту судна (стивидорні роботи).

7. Лізингові (орендні) операції. Лізингові компанії діють на користь виробників і користувачів транспортних засобів і транспортного устаткування (головним чином контейнерів). Лізингові компанії купують транспортні засоби і контейнери для використання їх орендарями.

Наведений перелік основних форм посередництва показує, що основні посередницькі операції виникають на стиках між вантажовласниками і перевізниками, вантажовласниками і підприємствами транспортної інфраструктури, між підприємствами транспортної інфраструктури і перевізниками.

Транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельного вантажообігу. Під транспортно-експедиторським забезпеченням в зовнішній торгівлі розуміють комерційну діяльність посередницьких фірм, що здійснюється при транспортуванні зовнішньоторговельних вантажів і доповнюючу до основної діяльність перевізників, вантажовласників і інших зацікавлених у вантажі осіб з правової точки зору транспортно-експедиторську діяльність може мати національно-правовий режим і міжнародний, коли в ній присутній міжнародний елемент: або клієнтами транспортних посередників є резиденти іноземного права, або роботи і послуги здійснюються за межами країни реєстрації посередницької фірми.

Транспортно-експедиторським обслуговуванням (ТЕО) в зовнішньоекономічній діяльності називається практична реалізація транспортно-експедиторського забезпечення, об'єктом якого є зовнішньоторговельний товарообіг (вантажообіг). Мета ТЕО— сприяння в перевезенні вантажів зовнішньої торгівлі і розвиток експорту транспортних послуг. Транспортно-експедиторське обслуговування починається з моменту ухвалення рішення про необхідність або можливість перевезення і закінчується в мить, коли вантаж доставлений його кінцевому споживачеві.

ТЕО включає декілька груп основних операцій:

1. Консалтингові послуги. Операції цієї групи передують не тільки договірним відносинам по перевезенню вантажів, але і договірним відносинам між учасниками зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу. Основні функції транспортно-експедиторських фірм:

• проведення маркетингових досліджень щодо кон'юнктури транспортних ринків;

• консультування сторони (або сторін) майбутньої зовнішньоторговельної операції з метою розробки транспортних умов договору купівлі-продажу, зокрема вибір базисної умови постачання;

• визначення маршруту перевезення вантажу, способів його доставки, видів транспорту, пунктів перевалки і перевантаження вантажу;

• вибір перевізників;

• визначення вартості доставки вантажу і транспортної складової в контрактній ціні товару;

• визначення термінів доставки вантажу.

2. Організація і оформлення перевезення. Неодмінною умовою операцій цієї групи є підбір, пошук і знаходження тих транспортних фірм, що відповідають вимогам клієнта, а також встановлення з ними ділового контакту. Якщо ця умова виконана, то основні функції транспортний-експедиторської фірми:

• укладення договорів з учасниками процесу перевезення;

• оперативне планування перевезень (подача заявок на залізничні перевезення, узгодження дат подачі автотранспортних засобів, бронювання місць на морських і повітряних судах, узгодження термінів надходження вантажів в порт та ін.);

• підготовка транспортних, товаросупровідних та інших необхідних для процесу перевезення документів;

• укладання зі страховою компанією договору транспортного страхування вантажу і отримання від неї необхідних страхових документів;

• ведення розрахунків зі всіма учасниками перевізного процесу і страховою компанією;

• укладення договорів лізингу щодо контейнерів та їх практичне отримання.

3. Підготовка вантажу до перевезення. Приведення вантажу в транспортабельний вигляд включає практичні роботи по упаковці товару, його затарюванню, маркуванню, а також по укладанню товару в контейнери, укрупненню (консолідації) і розукрупненню контейнерних партій і формуванню транспортних пакетів. Вимоги до вказаних операцій визначаються умовами договорів перевезення, перевалки і купівлі-продажу.

4. Митне оформлення. Воно пов'язане із проходженням зовнішньоторговельних вантажів через митні органи. Митна діяльність посередницьких фірм підлягає ліцензуванню з боку митних органів держави. Основна функція транспортно-експедиторської фірми — оформлення необхідних митних документів, якими є:

• вантажні митні декларації;

• експортні і імпортні ліцензії;

• сертифікати якості та походження товарів;

• консульські фактури (офіційне засвідчення консулом достовірності підписів місцевих властей на документах);

• санітарні, ветеринарні і карантинні свідоцтва.

У ряді країн світу транспортно-експедиторські фірми, що здійснюють операції по митному очищенню товарів для експорту і імпорту, проводять і оплату митних зборів, податків і зборів.

5. Прийом і видача вантажу. Транспортно-експедиторська фірма взаємодіє з перевізниками і підприємствами транспортної інфраструктури, приймаючи вантажі від одних і передаючи їх іншим. Турбота посередницької фірми — підтримка зовнішнього вигляду вантажу, а у разі потреби — виклик представників незалежної товарної експертизи і участь в ній з представленням інтересів вантажовласника.

6. Навантажувально-розвантажувальні і стивидорні роботи, складські операції. Транспортно-експедиторська фірма може сама проводити завантажувальні і перевантажувальні роботи або залучати для їх виконання будь-які інші професійно підготовлені компанії. Складське зберігання безпосередньо пов'язане з транспортуванням вантажу (в очікуванні вантажних, перевантажувальних робіт, а також для митних цілей).

7. Позовно-претензійна робота. Виконується у разі недоставляння вантажу в пункт призначення або його доставки в комерційно несправному стані або при порушенні термінів доставки.

8. Супровід вантажу та ін.

Приведений перелік функцій транспортно-експедиторських фірм не є вичерпним і може бути доповнений за бажанням сторін іншими роботами і послугами.

Джерела доходів транспортно-експедиторських фірм — отримання оплати за надання експедиторських послуг вантажовласникам і отримання агентської комісії від перевізників. З вантажовласником транспортний-експедиторська фірма зазвичай будує свої розрахункові відносини на основі узгоджених тарифів. Вони можуть бути фіксованими за кожну роботу або послугу (наприклад, ставка за оформлення перевізних документів або за супровід вантажу) або виражатися у відсотках вартості робіт і послуг, що виконуються іншими фірмами, з якими вантажовласник попросив встановити договірні відносини (наприклад, 2% величини тарифу зберігання вантажу на міському терміналі).

Проте основне джерело доходів транспортно-експедиторської фірми — знижка з тарифу, яку надає перевізник за залучення для нього певного об'єму вантажу (так звана об'ємна знижка експедиторові).

Операції транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньо-торговельного вантажопотоку можна класифікувати за такими ознаками:

1) за групами виконуваних операцій і відповідних їм функцій;

2 за видами транспорту і підприємствами транспортної інфраструктури, з якими взаємодіє транспортно-експедиторська фірма;

3) національна або міжнародна діяльність посередницької фірми;

4) за місцем виконання операцій (наприклад, ТЕО в портах Азовсько-чорноморського регіону або ТЕО на західних автомобільних кордонах країни і т.п.);

5) за видами (родами) вантажів, з якими працює фірма;

6) за фазами обслуговування транспортного процесу (наприклад, фірма працює тільки по відправленню або тільки по прибуттю вантажу);

7) за видами договірно-правових відносин з клієнтами (договори доручення, комісії, агентства, зберігання і ін.);

8) за суб'єктами надання посередницьких послуг (вантажовласникам, перевізникам, підприємствам транспортної інфраструктури, складам та ін.).

Транспортно-експедиторське забезпечення зовнішньоторговельного товарообігу — невід'ємна частина міжнародної торгівлі і тому з метою уніфікації є предметом пильної уваги з боку міжнародних організацій. 31 травня 1926 р. 16 національних асоціацій експедиторів заснували Міжнародну федерацію експедиторських асоціацій — FIATA (Federation of Freight Forwarders Association).

FIATA — неурядова некомерційна міжнародна організація. Головна мета FIATA — забезпечення інтересів експедиторів на міжнародному рівні. У зв'язку з цим основні завдання організації:

• об'єднання експедиції як галузі і доведення до громадськості експедиторських послуг за допомогою відповідних публікацій;

• поліпшення якості послуг членів FIATA шляхом впровадження стандартних експедиторських документів, уніфікованих торгових звичаїв, обміну інформацією;

• захист інтересів експедиторів;

• розвиток зв'язків з перевізниками і їх організаціями;

• професійна підготовка на міжнародному рівні та ін.

У складі FIATA працюють 9 комітетів. Чотири з них — по залізничному, автомобільному, повітряному транспорту, по морських і змішаних перевезеннях — сприяють спрощенню процедур руху, транзиту, перетину кордонів; займаються тарифною політикою, зокрема виробленням і узгодженням тарифів; погоджують умови перевезень та ін. Комітет з юридичних питань, документації і страхування встановлює умови експедиторської діяльності, удосконалює ті, що існують і виробляє нові документи FIATA, сприяє розвитку страхування діяльності експедиторів. Комітет з митних питань допомагає експедиторам у здійсненні їх діяльності як митні брокери. Крім того, активно діють комітети із спрощення торгових процедур, професійного навчання і зв'язків з громадськістю.

Результати практичної діяльності FIATA — це розробка і впровадження у практику експедиторських документів, що отримали офіційне визнання у всьому світі: експедиторська розписка, транспортний сертифікат експедитора, складська розписка, декларація вантажовідправника на перевезення небезпечних вантажів, товаророзпорядчий мультимодальный транспортний коносамент і ін.