Тема 2 транспортні операції у зовнішньоекономічній діяльності

2.1. Поняття зовнішньоторговельних транспортних операцій.

В процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності виникає необхідність здійснення складного і специфічного комплексу транспортних операцій, пов'язаного з переміщенням величезних обсягів різноманітних товарів на значні відстані зі сфери виробництва у сферу споживання.

Транспортні операції в міжнародному товарообміні слід розглядати у їх взаємозв'язку і логічній послідовності в системі «виробництво — зовнішня торгівля — транспорт — споживання».

При цьому виготовлений продукт на певних стадіях перетворюється на товар, потім у вантаж, потім знову в товар, який реалізується замовником.

Транспортні операції — невід'ємна і складова частина зовнішньоторговельних операцій.

Під зовнішньоторговельними транспортними операціями слід розуміти комплекс економічних і фінансових дій, технічних і технологічних заходів і юридичних дій, пов'язаних з переміщенням товару з території країни продавця на територію країни покупця.

У свою чергу, сам процес переміщення вантажу у сфері міжнародного товарообміну, транспортні операції, що виникають при цьому, мають певний вплив на взаємини продавця і покупця в процесі реалізації зовнішньоторговельної операції. Вибір базисних умов постачання багато в чому визначається найбільш прийнятними видом транспорту і способом перевезення товару. Крім того, перехід ризиків від продавця на покупця товару у міжнародних договорах купівлі-продажу пов'язаний і фіксується якою-небудь певною транспортною операцією.

Зміст і об'єм транспортних операцій в зовнішній торгівлі визначаються умовами постачання товарів в договорах купівлі-продажу (базис постачання) і характером зовнішньоторговельних перевезень вантажів.

Характер зовнішньоторговельних транспортних операцій — це сукупність відмінних рис і особливостей транспортних операцій, що класифікуються за якою-небудь істотною ознакою.

Класифікація зовнішньоторговельних транспортних операцій.

1. Міжнародні і внутрішні. Зовнішньоторговельні перевезення бувають міжнародними і внутрішніми.

Правового поняття «зовнішньоторговельне перевезення» не існує. Залежно від того, на основі яких перевізних документів оформлений договір перевезення, воно може бути де-юре міжнародним або внутрішнім.

Під міжнародними перевезеннями розуміють перевезення вантажів між двома і більш країнами, особливістю яких є наявність «іноземного елементу», тобто вантаж відповідно до договору перевезення прямує закордон.

Поняття «міжнародне перевезення» відрізняється від поняття «зовнішньоторговельне перевезення».

Зовнішньоторговельне перевезення вказує на його характер (експортне або імпортне). Воно може співпадати за місцем і часом з міжнародним у випадку укладення міжнародного договору перевезення для транспортування товару з пункту відправлення товару в одній країні в пункт призначення в іншій. При цьому таке перевезення повинне бути оформлене міжнародними транспортними документами.

Зовнішньоторговельне перевезення може частково не співпадати за часом з міжнародним у випадку, якщо експортний або імпортний вантаж доставляється від постачальника до прикордонного або іншого пункту і навпаки по внутрішніх документах. Наприклад, експортний товар може бути завезений в морський або річковий порт автомобільним транспортом по внутрішній накладній; імпортний товар може прямувати від вхідної прикордонної станції країни до покупця залізничним транспортом по внутрішніх документах. Зовнішньоторговельне перевезення стає міжнародним в момент укладення міжнародного договору перевезення і оформлення його відповідними транспортними документами. Отже, зовнішньоторговельне перевезення може бути на певній частині маршруту в країні відправлення товару внутрішнім, якщо оформлене відповідно до національних правових норм.

Але міжнародні перевезення не завжди є зовнішньоторговельними. До міжнародних відносять також перевезення вантажів іноземних власників, здійснювані транзитом через територію країни (транзитні перевезення) або на морських і річкових судах між іноземними портами, повітряним транспортом через територію інших країн. Міжнародними, але не зовнішньоторговельними вважаються перевезення вантажів некомерційного характеру, наприклад виставкових і ярмаркових вантажів, устаткування для кінозйомок, спортивного інвентаря для участі в змаганнях та ін., а також гуманітарної допомоги. Офіційна статистика Російської Федерації веде облік будь-яких товарів, що перетинають державний кордон країни, тобто орієнтована на міжнародні перевезення. Митна статистика Росії враховує тільки перевезення зовнішньоторговельних товарів, які фактично були здійснені і зафіксовані на підставі вантажних митних декларацій, що оформляються підприємствами зовнішньоекономічного комплексу.

2. Вантажні та пасажирські. Залежно від предмету транспортних операцій перевезення можуть бути вантажними, пасажирськими, поштовими або багажними.

Такий поділ обумовлений істотними відмінностями в умовах перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу. Крім того, це зумовлено різними підходами в побудові норм транспортного права — як міжнародного, так і національного. Наприклад, практично всі міжнародні конвенції, що регламентують умови договорів перевезення магістральними видами транспорту, для вантажних і пасажирських перевезень різні. Виняток становить Варшавська конвенція 1929 р. із змінами і доповненнями Гаазького протоколу 1955 р. (міжнародні повітряні повідомлення).

3. За видами транспорту. Залежно від виду транспорту, яким здійснюють транспортування, перевезення можуть бути залізничними, водними (морськими або річковими), автомобільними, повітрями, трубопровідними або змішаними, в яких беруть участь два і більше видів транспорту.

4. Перевізні документи. Перевезення можуть бути класифіковані залежно від форми і функцій перевізних документів.

Форми перевізних документів визначаються видом транспорту а точніше, тими нормативними актами (внутрішніми або міжнародними), відповідно до яких укладаються договори перевезення вантажів (конвенції, угоди, правила, кодекси, статути і ін.). На залізничному, автомобільному і річковому транспорті основним перевізним документом є накладна. На морському транспорті перевезення може бути оформлене за коносаментом, чартером або, дуже рідко, за накладною. Документами повітряного перевезення є накладна і чартер. При змішаних перевезеннях нормативні форми перевізних документів не встановлені, проте найчастіше оформляється так званий наскрізний коносамент, що покриває весь маршрут транспортування вантажу.

Залежно від покладених на транспортний документ функцій він може бути оборотним і необоротним. До необоротних транспортних документів відносяться накладні і чартери. Оборотними найчастіше є коносаменти і наскрізні коносаменти.

Будь-який транспортний документ, як оборотний, так і необоротний, виконує дві основні функції: є підтвердженням наявності договору перевезення і служить розпискою перевізника в прийомі ним вантажу. Документи, яким властиві тільки дві ці функції, прийнято називати необоротними. За ними неможливо «обернути» вантаж, тобто видати його іншій особі, ніж та, яка, наприклад, вказана в накладній.

Коносаменти володіють третьою функцією, що має назву товаророзпорядчої. Якщо вони складені у вигляді оборотного документа, тобто містять вказівку, дану перевізникові відправником: «видати вантаж наказу____________________», з вказівкою в рядку на особу, за наказом якої перевізник повинен видати вантаж у пункті призначення, то за допомогою такого транспортного документа вантажоодержувач може передати права отримання вантажу будь-якій іншій особі по передавальному напису в коносаменті. Процедура переуступки (або «обороту») прав власності на товар іменується індосуванням, а сам передавальний напис на транспортному документі — індосаментом, або жирантом. Передача права розпоряджатися вантажем іншій особі, як правило, не означає передачу прав власності на товар цій особі.

5. Транспортна характеристика товарів. Зовнішньоторговельні вантажі прийнято розрізняти залежно від транспортної характеристики товару.

Всі вантажі можна віднести до двох категорій — сухі і наливні.

Сухі вантажі, у свою чергу, підрозділяють на:

• навалювальні, тобто що перевозяться навалом (вугілля, руда),

• насипні (зерно, цемент, фосфати)

• генеральні.

Термін «генеральні» (від англ. gеnеrаl — основні) є зовнішньоторговельним. Транспортники до таких вантажів відносять поштучні, тарний-поштучні, тарно-пакувальні, тобто за кількістю місць, що перевозяться з підрахунком (верстати, устаткування, товари народного споживання, автомобілі і ін.).

Товари, що перевозяться наливанням, — нафта і продукти її переробки, рідкі хімічні вантажі, рослинні олії, жири, вино та ін.

Навалювальні, насипні і наливні вантажі мають тільки одну незалежну метричну характеристику — або масу, або об'єм. По генеральних вантажах в перевізних документах, крім того, указується кількість місць.

Класифікація вантажів за транспортними характеристиками має значення не тільки з точки зору технології їх навантаження, вивантаження, перевезення, перевалки і зберігання, але і має істотний вплив на принципи формування транспортних тарифів і вибір умов транспортного страхування вантажів.

6. Регулярні та нерегулярні. Зовнішньоторговельні перевезення слід класифікувати залежно від їх періодичності на регулярні і нерегулярні.

На прикладі лінійного судноплавства нижче приведені відмінні особливості регулярної лінії:

• певний маршрут і напрям проходження (наприклад, регулярна морська лінія Санкт-Петербург — Кіль);

• порти входу — базові (основні), в які обов'язково заходять судна даної лінії; факультативні, в які можливе заходження суден; і порти, в які судна, що працюють на даній лінії, не заходять ніколи;

• графік проходження лінії, тобто часу заходу, часу стоянки і відходу судів по кожному порту регулярної лінії (наприклад, захід в порт Риги щочетверга до 10.00 по середньоєвропейському часу, відхід — не пізніше 8.00 п'ятниці);

• категорії вантажів, що перевозяться судами лінії, включаючи обмеження щодо маси відправок і габаритів вантажних місць;

• тарифи на перевезення вантажів між парами портів (наприклад, між Санкт-Петербургом і Калінінградом).

Лінійні перевезення прийнято називати публічними, тому що всі умови функціонування лінії опубліковані і будь-який вантажовласник може укласти договір перевезення на офіційно оголошених умовах.

7. Види тарифів. Зовнішньоторговельні перевезення поділяються залежно від виду використовуваних тарифів. Принципи формування тарифних і фрахтових ставок на різних видах транспорту різні.

При морських перевезеннях основний принцип формування тарифів і фрахтів — швидкість руху судна. Тому вони формуються на основі нормованої ставки тайм-чартерного еквівалента — витрат судновласника на використання судна протягом однієї доби.

При залізничних перевезеннях застосовуються покілометрові тарифи за регресійною шкалою, що обчислюються за тонну або вагонну партію вантажу, що перевозиться.

При автомобільних перевезеннях перевізні платежі формуються шляхом множення ставки за перевезення всього вантажу автомобілем за 1 км. шляху на фактичну відстань перевезення.

При повітряних перевезеннях застосовується зонний принцип формування тарифів. Для змішаних перевезень встановлюються наскрізні тарифи, що базуються на рівні тарифів і фрахтів, що діють на окремих видах транспорту.

8. Порядок проходження кордону. Зовнішньоторговельні перевезення класифікуються залежно від порядку проходження межі як перевантажувальні і неперевантажувальні.

Такий класифікатор застосований до специфіки здійснення міжнародних залізничних перевезень вантажів між країнами СНД та країнами далекого зарубіжжя. Відмінність в ширині колії залізниць колишнього СРСР (1520 мм) і залізниць країн Європи і Азії (1435 мм) призводить до того, що при перевезеннях між країнами цих регіонів виникає необхідність перевантаження товарів на прикордонних станціях.

З деякими країнами Україна має однакову колію, наприклад з країнами СНД і Балтії, з Фінляндією і Монголією. В цьому випадку зв’язок вважається неперевантажувальним, так само як і при зміні колісних візків на прикордонних пунктах країн, що мають різну колію.

9. Транспортно-технологічні системи. Зовнішньоторговельні перевезення поділяються за видами вживаних транспортно-технологічних систем. Розрізняють контейнерну, пакетну, поромну, ліхтерну, трейлерну, ролкерну, з використанням судів змішаного («річка — море») плавання і інші ТТС.

Контейнер — елемент транспортного устаткування уніфікованих розмірів, об'ємом більше 1 м³.

Пакет — укрупнене вантажне місце, сформоване з декількох менших, з використанням засобів пакетування (піддонів) або без таких.

Пором — спеціальний тип судна, призначений для перевезення транспортних засобів (автомобілів, вагонів).

Трейлер — вантажний майданчик на колісному ході, призначений для завантаження-вивантаження морських судів.

Ліхтер — несамохідна плоскодонна баржа уніфікованих розмірів вантажопідйомністю від 200 до 7000 т.

Ліхтери, що їх іноді називають плавучими контейнерами, перевозяться лінійними судами — ліхтеровозами. Ролкер— судно з горизонтальним способом завантаження-вивантаження, застосовується для перевезення контейнерів і самохідної техніки. Судна змішаного («річка — море») плавання — судна з осіданням до 3,5 м, використовуються для змішаних перевезень по річках і морях з максимальною віддаленістю плавання від берегів не більше 200 миль.

10. Місце завершення перевезення. Зовнішньоторговельні перевезення можуть бути класифіковані залежно від того, чи завершуються вони в сусідній країні чи ні, на сусідські, транзитні, кільцеві.

11. Прямі і непрямі зв’язки. Зовнішньоторговельні перевезення залежно від виду зв’язків підрозділяються на прямі і непрямі.

Під прямим розуміється перевезення однієї партії вантажу декількома видами транспорту від пункту відправлення до пункту призначення за одним договором перевезення, за одним перевізним документом, по одному наскрізному тарифу. При дотриманні деяких додаткових умов прямі перевезення іменують інтермодальними. Решта перевезень вважаються непрямими.

12. Особливі умови перевезень. Існують перевезення зовнішньоторговельних вантажів, здійснювані на особливих умовах.

До них відносяться швидкопсувні, небезпечні, важкі, довгомірні, негабаритні та інші вантажі.

13. Транспортні операції і зовнішньоторговельна операція. Транспортні операції в зовнішньоекономічних зв'язках можна класифікувати таким чином: операції, що передують реалізації зовнішньоторговельної операції, що виникають в процесі її реалізації і після реалізації операції.

До першої групи основних транспортних операцій відносять перш за все аналіз кон'юнктури транспортних ринків, тарифів і умов перевезення вантажів в тому або іншому міжнародному регіоні, опрацьовування транспортного чинника і транспортних умов і включення їх в договори купівлі-продажу, планування транспортних витрат на основі методів транспортної логістики, включаючи вибір виду транспорту, способу перевезення, маршруту проходження, експедитора, перевізника, оператора і т.д.

Під час реалізації зовнішньоторговельної операції транспортні операції включають планування зовнішньоторговельних перевезень, укладення договорів перевезення і транспортної експедиції і їх оформлення, Підготовку товару до транспортування — упаковку, затарювання, маркування, підготовку необхідної транспортної і товаросупровідної документації, укладення договору транспортного страхування вантажу, організацію контролю за просуванням вантажу, розрахунки продавця або покупця з перевізником, митні, прикордонні, санітарні, карантинні, ветеринарні операції та ін.

Після завершення зовнішньоторговельної операції повинні бути проведені остаточні розрахунки за транспортні і експедиторські послуги, можуть виникнути спори між покупцем і перевізником, покупцем і страховиком, можливі претензії і позови за вказаними вище договорами, що вирішуються в установленому порядку.

У певні відрізки часу (місяць, квартал, рік) на різних рівнях (державному, митному, відомчому, всередині фірми) проводяться облік і аналіз виконання зовнішньоторговельних і міжнародних перевезень вантажів.

14. Склад учасників. Транспортні операції можуть бути класифіковані за складом учасників.

Найчастіше транспортні операції виконуються перевізниками — фірмами, основним видом діяльності яких є транспортування вантажів; експедиторами — транспортними посередниками, основним видом діяльності яких є виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів; операторами змішаного перевезення — фірмами, що приймають на себе зобов'язання по доставці вантажу декількома видами транспорту через декілька пунктів перевалки і зберігання, але за одним договором на виконання всіх послуг. Рідше транспортні операції виконують транспортні посередники — агенти, брокерські фірми, лізингові компанії і ін. Бувають випадки, коли транспортні операції здійснюють самі учасники зовнішньоторговельної операції — продавці або покупці. Проте при цьому вони виступають і як перевізники, і як експедитори, і як оператори, обслуговуючи власний зовнішньоторговельний товарообіг.

15. Місце виконання. Транспортні операції можуть здійснюватися в різних пунктах: на складі виробника товару, у продавця, на митному терміналі, в пункті відправлення, в дорозі проходження вантажу, в пунктах перевалки вантажу з одного виду транспорту на інший, на прикордонних пунктах, в портах, аеропортах, у покупця і у фактичного одержувача товару.

16. Внутрішні і зовнішні операції. Для учасників міжнародного договору купівлі-продажу транспортні операції можуть поділятися на внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх транспортних операцій підприємств і організацій зовнішньоекономічного комплексу, що здійснюються на фірмі продавця або покупця, відносяться підготовка планів перевезень, їх облік, контроль і аналіз, опрацьовування транспортних умов в договорах купівлі-продажу, розрахунок транспортної складової в контрактній ціні товару виходячи з оптимального вибору виду транспорту, маршруту перевезення і т.д.

До зовнішніх відносяться операції, пов'язані з організацією взаємин між підприємствами і організаціями, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, і транспортними фірмами, тобто коли продавці або покупці вступають в певні взаємини з транспортними організаціями. До зовнішніх операцій відносяться: укладення договорів на транспортне обслуговування, узгодження тарифів і фрахтів, умов транспортування товару, розрахунки за перевезення вантажу, передача (прийом) товару перевізникові і ін. Вказані операції для перевізника складають так звану комерційну експлуатацію транспорту.

17. У своїй країні чи за кордоном. Залежно від місця проведення транспортні операції можуть бути поділені на операції, здійснювані в країні продавця, в країні покупця і на території транзитних країн.

До першої групи транспортних операцій відносяться: попередня підготовка вантажу, експедиторські операції, включаючи організацію доставки вантажів до магістральних видів транспорту, перевезення вантажу до прикордонних пунктів (станціям, портам, аеропортам), перевантаження, зберігання, комплектація, підробка товарів, передача вантажів, транспортних засобів і різного транспортного устаткування закордон.

Друга група операцій, здійснюваних в країні покупця товару, включає прийом і переадресацію вантажу, укладення нового договору перевезення, транспортно-експедиторське, агентське, лізингове, брокерське і інші види обслуговування зовнішньоторговельного вантажообігу і транспортних засобів.

До транзитних операцій відносять прийом вантажу на транспортну систему, його транспортування через територію країни і передача вантажу закордон.

18. Специфічні операції. Існують специфічні види транспортних операцій, такі, як прикордонні перевезення, послідовні перевезення декількома перевізниками, маятникові автомобільні та ін.