6.3. Оплата тарифів і штрафів у міжнародних залізничних перевезеннях вантажів

Тарифи на перевезення вантажів у міжнародному сполученні встановлюються відповідно до міжнародних договорів, таких як Єдиний транспортний тариф (ЄТТ), Міжнародний транзитний тариф (МТТ) та чинного законодавства. Укрзалізницею розроблені Правила розрахунків за перевезення вантажів з урахуванням ЄТТ та МТТ. Згідно з Правилами плата за перевезення вантажу нараховується по найкоротшій відстані в напрямку через станції, які вказані в накладній відправником.

Розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, проводяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Згідно з Правилами до провізних платежів включаються плата за перевезення вантажу та додаткові збори. Провізні платежі нараховуються тарифами, які діють в момент укладання договору і виплачуються відповідно до даних, наведених в табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Правила оплати провізних платежів в експортно-імпортних залізничних перевезеннях

Перевезення	Сплачуються
залізницями станції відправлення	відправником; на станції відправлення; в місцевій валюті
залізницями станції призначення	одержувачем; на станції призначення; в місцевій валюті
транзитними залізницями	В залежності від базисних умов постачання: відправником на станції відправлення або одержувачем на станції призначення; за внутрішніми тарифами країн або за транзитними тарифами; в валюті транзитного тарифу
залізницями сусідніх країн	за внутрішніми тарифами або за прямим тарифом

Відповідно до Правил в ситуації неправильного, неповного і неточного зазначення в накладній даних оплачується штраф. Штрафи нараховуються в п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення залізницею у випадку перевантаження вагону більше його максимальної вантажопідйомності.

За перевантаження вантажів у вагони іншої ширини колії на станціях додаткові збори нараховуються:

• якщо перевантаження вантажів на колісні пари іншої ширини колії здійснює залізниця станції призначення відповідно до внутрішніх тарифів, які діють на цій залізниці;

• в інших випадках - відповідно до транзитного тарифу, який за­стосовується в даному міжнародному сполученні.

Тема 7 організація міжнародних перевезень вантажів авіаційним транспортом

7.1. Тарифи, які застосовуються в авіаційних перевезеннях

Авіаційні перевезення активно використовуються в змішаних перевезеннях із застосуванням сучасних технологій, при перевезеннях вантажів у контейнерах. Авіаперевезення вантажів здійснюється частіше авіакомпаніями, основною діяльністю яких є перевезення пасажирів, але в міжнародній практиці зустрічаються авіапідприємства, які спеціалізуються на транспортуванні вантажів. В Європі діє 21 спеціалізована авіакомпанія, в Північній Америці -16, Південній Америці -17.

Перевезення вантажів повітряним транспортом можуть здійснюватись на регулярних та нерегулярних рейсах.

Лінійні (регулярні) перевезення - це рейси, які здійснюються відповідно до опублікованого розкладу на договірних авіалініях. В розкладі вказуються маршрут, проміжні пункти посадок, час вильоту та прибуття в кожен пункт маршруту, частота руху і тип літака.

Нерегулярні авіаперевезення виконуються на підставі ліцензій та спеціальних дозволів і поділяються на додаткові, спеціальні та чартерні.

Додаткові перевезення - це рейси, які виконуються по тих же авіалініях, що й регулярні, але за особливим розкладом.

Спеціальні перевезення - це рейси, які здійснюються для вико­нання спеціальних завдань як за маршрутом регулярних рейсів, так і за особливим маршрутом.

Чартерні перевезення - це рейси, які виконуються відповідно до спеціального контракту між перевізником і замовником.

Регулярні авіаперевезення оплачуються за міжнародними авіаційними тарифами, опублікованими і неопублікованими.

Опубліковані (наскрізні) тарифи - це тарифи і збори в аеропорту відправлення, які розміщені в тарифних довідниках. До таких опублікованих тарифів і зборів не входять:

1) оплата за навантаження, доставку і міське термінальне обслуговування до/від аеропорту, якщо ці послуги не надаються перевізником;

2) оплата за зберігання і складські послуги, а також надання засобів обслуговування;

3) оплата за послуги зі страхування;

4) здійснення авансових платежів;

5) оплата за митне оформлення товарів;

6) збори (у тому числі митні збори), податки, а також штрафи, накладені чи стягнуті відповідними державними органами чи адміністрацією аеропорту;

7) витрати перевізника для відновлення ушкодженого упакування;

8) оплата за перевезення у зворотному напрямку з пункту призначення до пункту відправлення чи до іншого пункту, ніж пункт призначення, якщо таке перевезення не здійснюється за рішенням перевізника.

Тарифи і збори за транспортування вантажу публікуються або роз­раховуються згідно з тарифними нормативами перевізника, які діють на день видачі авіавантажної накладної. Якщо тарифи чи збори не відповідають опублікованим рівням, то різниця між опублікованим рівнем і застосованим тарифом чи збором повертається вантажовідправнику вантажоодержувачу) або стягується з вантажовідправника (вантажо­одержувача).

Усі податки, мита й збори, що накладаються при перевезенні вантажу державними органами чи адміністрацією аеропорту будь-якої країни, на території, з території або через територію якої здійснюється перевезення, не включаються до опублікованих тарифів і зборів та підлягають сплаті вантажовідправником чи вантажоодержувачем.

Неопубліковані тарифи - це тарифи, які формуються двома способами:

• шляхом додавання до наскрізного тарифу додаткової суми, так званої суми «ед-он». Офіційні міжнародні ставки пропорційних тарифів «ед-он» публікуються на «жовтих сторінках» довідників APT (Air Pussenger Tariff) i ACT (Air Cargo Tariff);

• за відсутності пропорційного тарифу - шляхом складання тарифів на окремих ділянках перевезення із дотриманням відповідних правил добудови тарифів.

Більшість тарифів є неопублікованими. Крім того, кожна авіакомпанія розробляє свої неофіційні тарифи, які складають її комерційну таємницю.

Тарифи і збори за транспортування вантажу розраховуються в аеропорту відправлення, виходячи з більшої величини ваги чи об'єму, таким чином:

1) якщо застосовані тарифи і збори опубліковані за фунт ваги, то вони повинні розраховуватися, виходячи з ваги брутто вантажу з урахуванням того, що тарифи і збори за транспортування вантажу, геометричні виміри якого перевищують 6 000 кубічних сантиметрів на один кілограм, повинні розраховуватися, виходячи з одного кілограма на кожні 6 000 кубічних сантиметрів;

2) якщо застосовані тарифи і збори опубліковані за фунт ваги, то вони повинні розраховуватися, виходячи з ваги брутто вантажу з урахуванням того, що тарифи і збори за транспортування вантажу, геометричні виміри якого перевищують 166 кубічних дюймів на один фунт повинні розраховуватися, виходячи з одного фунта на кожні 166 кубічних дюймів.

Це правило нарахування тарифів застосовується завдяки використанню формули:

Вантажовідправник оголошує цінність вантажу незалежно від застосованих тарифів і зборів. Збір за транспортування вантажу з оголошеною цінністю розраховується згідно з правилами перевізника.

Перевізник має право встановити мінімальну плату за транспортування вантажу. Така мінімальна плата буде застосовуватися, якщо збір, розрахований згідно із застосованими тарифами (зборами) і фактичною вагою (об'ємом) вантажу, менше встановленої перевізником мінімальної плати.

В українському законодавстві особливості застосування тарифів і зборів регулюються Правилами повітряних перевезень вантажів, затвердженими наказом №186 Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 р.

Регулювання міжнародних авіаційних тарифів здійснює Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА). Відповідно до таких розробок на міжнародних повітряних лініях вантажні тарифи поділяються на три групи:

1) основні: нормальні (до 45 кг), кількісні (більше 45 кг), мінімальний збір;

2) класові;

3) спеціальні.

Основні тарифи - стандартні тарифи, встановлені для оплати за перевезення 1 кг вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.

Нормальні тарифи є базовими для визначення знижок або доплат у процесі формування класових, кількісних та спеціальних тарифів.

Кількісні тарифи в основному застосовуються авіакомпаніями, які експлуатують літаки великої місткості. Вони передбачають знижку по додаткових вагових категоріях. Наприклад, для вагової категорії 45 кг надається знижка від нормального тарифу в розмірі 25%. Кількість вагових категорій відрізняється в різних зонах перевезення. Для Європи встановлена тільки одна вагова категорія - 45 кг, а на маршрутах в напрямку Північної Америки допускаються вагові категорії 100,300,500 кг, для яких надаються знижки в розмірі 50, 60 і 70% відповідно від нормального тарифу.

Мінімальний збір являє собою мінімальну оплату за відправлення вантажу, який нараховується за одну відправку у випадку, коли плата за перевезення по нормальному вантажному тарифу виявиться нижче мінімального збору. Рівень мінімального збору на різних маршрутах відрізняється. В багатьох випадках він відповідає вартості перевезення до нормальному тарифу вантажу вагою 5 кг. Мінімальний збір вказується з тарифних довідниках з позначкою «М».

Класові тарифи застосовуються для перевезення вантажів визначеного класу. Вони виражаються як відсоток до нормального вантажного тарифу до 45 кг. Класові тарифи встановлюються на типи вантажів, які вимагають особливих умов для перевезення. Нараховуються на основі нормального наскрізного тарифу до 45 кг, який множиться на відповідну відсоткову надбавку, після чого результат множиться на вагу відправки.

Відсоткова надбавка залежить від класу вантажу та зони перевезення і складає від 150 до 300% від нормального вантажного тарифу до 45 кг. Наприклад, за перевезення цінних вантажів (золото, дорогоцінне каміння, банкноти, цінні папери тощо) нараховується плата в розмірі 200% від нормального вантажного тарифу до 45 кг для всіх зон.

Спеціальні тарифи (корейти) - пільгові вантажні тарифи зі знижкою. Вони застосовуються для перевезення визначених категорій вантажів від/до визначених пунктів тільки в одному напрямку. Корейти мають перевагу в порівнянні з усіма іншими тарифами. Вони публікуються разом з основними вантажними тарифами на «жовтих сторінках» довідника ACT і мають кодові цифрові позначення, які визначають характер вантажу. Кодовий номер корейта складається з чотиризначного числa з найменуванням вантажу.

Знижки, передбачені застосуванням корейта, розрізняються в за­лежності від зони застосування. Так, в Європі вони складають від 40 до 70% від нормального тарифу до 45 кг, а на маршрутах в напрямку Північної Америки - до 90%.