5.3. Організація експортної доставки вантажів морським транспортом

Вантажовідправники відвантажують вантажі на адресу портових операторів, приймання яких для зберігання здійснюється портом або портовим оператором на договірних засадах. Приймання, зберігання, видача вантажу здійснюються за правилами та у терміни, встановлені Міністерством транспорту України, якщо інше не передбачено договором зберігання.

Протягом перших 24 годин після прибуття вантажу в порт він зберігається без стягнення плати за зберігання. За всю решту часу зберігання вантажу в порту стягується плата. За додаткову плату порт або портовий оператор виконують роботи зі складської підготовки вантажу до перевезення, такі як переупаковка й ремонт тари для забезпечення повної збереженості вантажу при перевезенні, сортування, нанесення на вантаж повного та чіткого маркірування, передбаченого правилами перевезення вантажу, та інші.

Доставлений у порт призначення вантаж, відносно якого відсутнє звернення одержувача чи має місце відмова такого одержувача, вважається незапитаним вантажем і здається перевізником порту або портовому оператору на відповідальне платне зберігання.

Вантаж, щодо якого перевізник здійснює своє право на утримання як забезпечення платежів, що йому належать, вважається заставним вантажем і приймається портом або портовим оператором на зберігання на підставі договору з перевізником, що реалізовує свої права заставодержателя.

Умовами договору зберігання заставного вантажу передбачається порядок видачі вантажу одержувачеві, можлива його реалізація,порядок проведення розрахунків між портом (портовим оператором) і перевізником.

Вантаж, вивантажений без документів, що підтверджують його приналежність, приймається від перевізника на зберігання як бездокументний вантаж із видачею перевізнику комерційного акту. До бездокументного вантажу належить також вантаж, виявлений на складі порту або портового оператора без документів, що підтверджують його приналежність.

Вантаж, завезений відправником у порт у період відсутності судна, на яке вантаж має бути навантажений для наступного транспортуван­ня, приймається портом на зберігання на умовах договору, укладеного між портом і відправником вантажу.

Вантаж, що знаходиться на збереженні порту (портового оператора) понад встановлені терміни, може у визначеному порядку реалізуватися портом (портовим оператором) для відшкодування витрат, пов'язаних із його зберіганням.

За наявності відповідних документів на вантаж портові оператори разом з експедиторами або вантажовласниками перевіряють кількість і стан отриманого вантажу, тару, маркування, правильність оформлення документів, які супроводжують вантаж. У випадку нестачі, пошкодження вантажу або тари, невідповідності маркування, неправильності в документації та інших дефектів, виявлених під час огляду вантажу, складаються комерційні акти. За необхідності представником портових операторів запрошуються експерти (сюрвейери) або представники експортера для визначення стану вантажу.

Початком відвантаження товару на експорт вважається момент отримання портовим оператором від вантажовласника або експедитора доручення на навантаження. Цей документ за своєю суттю - вказівка порту про відправку вантажу на експорт. Він включає усі основні реквізити, які забезпечують можливість підготовки даної партії вантажу до відправлення, навантаження вантажу на судно, підготовку вантажних документів і виконання всіх необхідних процедур. Якщо в транспортних умовах контрактів передбачені особливі вимоги до перевезення даного товару, то вони повинні бути відображені в експортному дорученні.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення експортних товарів до початку навантаження товарів на судно вантажовласник подає митному органу доручення на навантаження. Підставою для оформлення доручення на навантаження є вантажна митна декларація. Після перевірки відповідності даних у дорученнях на навантаження інспектор проставляє відбиток особистої номерної печатки. Оформлене таким чином доручення є підставою для навантаження зазначених у ньому товарів на судно.

Доручення на навантаження подається митному органу в п'яти примірниках і повинно містити відомості про відправника, одержувача, назву судна, порт відправлення, порт перевантажування та порт призначення, назву й кількість товарів, маркування вантажних місць або транспортних одиниць, реквізити вантажних митних декларацій або інших документів, які відповідно до законодавства України є підставою для переміщення товарів через митний кордон України.

Після закінчення навантаження судна вантажовласник подає митному органу коносаменти й маніфести для пропуску товарів через митний кордон. Після звірення їх з дорученнями на навантаження (списками вантажів) і вантажними митними деклараціями інспектор проставляє на маніфестах відбитки штампа «Під митним контролем» та особистої і номерної печатки.

Два екземпляри доручення на навантаження з додатками всіх документів на кожну партію вантажу (специфікації, сертифікати ваги та якості, свідоцтва про походження товару тощо), який повинен бути відвантажений на судно, порт вручає судовій адміністрації. Вантажний помічник капітана повинен перевірити правильність заповнення доручення на навантаження і достатність даних про вантаж, які забезпечували б його нормальне завантаження і перевезення. Після цього він дає дозвіл на навантаження. Якщо на судно буде навантажено декілька партій по декількох експортних дорученнях, то в порту складається вантажний список для даного судна. У списку вказуються номери доручень на навантаження, найменування вантажів, кількість місць, вага, порти розвантаження.

Після навантаження вантажний помічник капітана розписується про прийняття вантажу на обох екземплярах доручень на навантаження. 3 цього моменту воно називається штурманською розпискою і вона являє собою документ, який підтверджує прийняття вантажу на борт і перехід відповідальності за вантаж на перевізника. Один екземпляр штурманської розписки передається порту, інший залишається на судні. Транспортна організація, що здійснювала навантаження судна, надає митному органу документ, який підтверджує кількість та асортимент навантажених товарів.

В іноземних портах існує інший спеціальний документ, що підтверджує приймання вантажу судном, який також називається штурманською розпискою (mate's receipt, dock receipt). В ній повинні бути вказані всі виявлені адміністрацією судна відмінності між даними, вказаними в дорученні, і фактичними даними стосовно вантажу (число місць, об'єм вага вантажу, його товарна якість, стан тари й упаковки). На основі штурманської розписки перевізником виписується основний серед документів в оформленні морського перевезення вантажів - коносамент.