- •Взаємодія електричних зарядів. Закон Кулона.
- •Напруженість електричного поля. Принцип суперпозиції.
- •Теорема Остроградського-Гаусса. Вектор електричної індукції.
- •Потенціал електричного поля.
- •Енергія і густина енергії електричного поля.
- •Ємність.Конденсатори.
- •Зв’язок між силовою і енергетичною характеристиками електричного поля.
- •Правила Кірхгофа.
- •14. Класифікація твердих тіл за їх електропровідністю.
- •15. Елементи зонної провідності твердих тіл. Власна і домішкова провідність напівпровідників.
- •Процеси переносу
- •18. Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Сила Ампера.
- •19. Магнітне поле. Магнітна індукція.
- •20. Напруженість магнітного поля. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •22. Сила Лоренца. Рух електрона у магнітному полі.
- •23. Дуалістична природа світла. Імпульс та енергія фотона.
- •24. Електромагнітна індукція. Основний закон електромагнітної індукції.
- •25. Намагніченість речовин. Діа-, пара- та феромагнетики.
- •26. Прилади для вимірювання сили струму і напруги. Шунтування.
- •27. Послідовне і паралельне з’єднання провідників.
- •28. Явище самоіндукції. Індуктивність.
- •29. Енергія магнітного поля.
Ємність.Конденсатори.
Електроємність провідників залежить від їхніх розмірів і форми. Для кожного із провідників відношення заряду q до потенціалу φ є величиною сталою і слугує важливою характеритикою провідника, яку називають електричною ємністю С: С=q/ φ=const
Електрична ємність провідника чисельно дорівнює зарядові ▲q, який необхідно надати провіднику для зміни його потенціалу ▲φ на одиницю:
▲φ=▲q/C
Одиниця вимірювання електроємності – фаради {Ф}.
Конденсатор – це система із двох металевих провідників (електродів), розміщених один поблизу одного і відокремлених тонким шаром діелектрика.
Різнойменні електроди конденсаторів називають обкладками.
Електороємність конденсатора: С=q/ φ1-φ2=q/U, де q – заряд однієї із об кладок, U – напруга між ними.
Ємність плоского конденсатора: С=εε0*S/d, де ε – діелектрична проникність середовища між його обкладками, d-відстань між обкладками.
Ємність сферичного конденсатора: С=4πεε0 R1 R2/ R2-R1, де R – радіуси його об кладок.
Ємність для циліндричного конденсатора: С=2πεε0l/ (ln R2/ R1), де l – довжина обкладок, R – їх радіус.
Зв’язок між силовою і енергетичною характеристиками електричного поля.
Енергетична характеристика електричного поля. Під час розгляду руху електричних зарядів під дією електростатичного поля, яке здійснює роботу з переміщення зарядів, виникає необхідність ввести енергетичну характеристику поля. Робота поля не може бути його характеристикою, оскільки вона залежить від величинизаряду, який переноситься, (А = Eqd).
Характеристикою поля є фізична величина, яка називається різницею потенціалів. Таким чином, у електростатичного поля є дві основні характеристики:
1) силова — напруженість;
2) енергетична — різниця потенціалів.
У кожні точці поля, а значить на всьому шляху переміщення заряду q з точки 1 у точку 2 на нього діє сила, пропорційна зарядові.
Тому і робота, виконувана силами поля під час переміщення заряду між будь якими точками 1 і 2, пропорційна цьому заряду. Однак відношення роботи до переміщеного заряду вже не залежить від значення заряду, а є характеристикою положення початкової і кінцевої точок переміщення:
де
і
-потенціальні
енергії заряду q в
точках 1 і 2 електричного поля.
Потенціальна енергія даного заряду в різних точках поля може бути різною. Вона залежить як від властивостей самого поля, так і від заряду.
Відношення
не
залежить від значення заряду і приймається
за енергитичну характеристику поля,
яку називають потенціалом
поля в
данній точці.
Величина
є
зміною потенціальної енергії одиничного
позитивного заряду. Цю величину
позначають
називають різницею
потенціалів між
точками 1 і 2 електричного поля.
Тоді робота, виконувана силами електричного поля на переміщення заряду q з точки 1 поля в точку 2, дорівнює добутку заряду на різницю потенціалів між цими точками:
,
тобто робота щодо переміщення заряду в електричному полі може бути визначена тільки тоді, коли зазначені початкова і кінцева точки шляху.
Тому фізичний зміст має тільки різниця потенціалів між двома точками поля, яка дістала назву - напруга.
Одиниця різниці потенціалів. У Міжнародній системі одиниць роботу виражають у джоулях, а заряд — у кулонах. Тому різниця потенціалів між двома точками поля дорівнює 1 В, якщо в разі переміщення заряду в 1 Кл із однієї точки в іншу електричне поле здійснює роботу в 1 Дж.
.
Постійний електричний струм. Сила струму.
Електричний струм – це упорядкований рух електрично заряджених частинок, які називають носіями заряду.
Сила струму – це фізична величина, яка дорівнює відношенню заряду dq, що переноситься за час dt під час проходження електричного струму через поперечний переріз провідника.
Якщо сила струму та його напрям не змінюються в часі, то такий струм називають постійним: I=q/t.
Закон Ома для ділянки кола.
Сила струму в однорідному провіднику за постійної температури прямо пропорційна до напруги на кінцях провідника і обернено пропорційна до його опору: I=U/R, R=U/I.
Одиниця опору – оми {Ом}. 1 Ом – це опір такого провідника, в якому за напруги 1 В проходить стум 1А.
Закон Ома свідчить про лінійну залежність сили струму від напруги.
Закон Ома у диференціальній формі.
Опір є характеристикою провідника, а не матеріалу, й залежить від довжини та поперечного перерізу провідника.
Сили стуму:
I=j*S; I=U/R; R=ρl/S, U/I= ρl/S, I=US/ ρl.
Прирівнявши: j*S =U/R=US/ ρl; j=U/ρl.
j=γ*E, j-густина струму, γ=1/ρ – питома електропровідність, E – напруженість електричного поля у провіднику (E=U/l).
Електрорушійна сила джерела. Закон Ома для повного кола.
Електрорушійна сила є головною характеристикою джерела електричного струму. ЕРС чисельно дорівнює роботі, виконаній сторонніми силами для переміщення носіїв струму із сумарним одиничним зарядом по замкнутому електричному колу: ЕРС=А/q. Одиниця вимірювання – вольт {В}.
Закон Ома для повного кола: I=E/R+r, де Е- алгебраїчна сума ЕРС кола(ЕРС джерела дорівнює сумі спадів напруг у зовнішньому і внутрішньому середовищі: IR+Ir=E), R- зовнішній опір(підсумковий опір споживачів струму), r- внутрішній опір (загальний опір джерел стуму).
