
- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •9. Лінійно незалежні системи векторів. Базис,
- •11 Декартова система координат
- •12Скалярний добуток векторів
- •13Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •15. Векторне і нормальне рівняння площини
- •17. Кут між двома площинами.
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •29. Обернена матриця.
- •30. Блоковіматриці.
- •31.Розв’язуванняматричнихрівнянь.
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •39. Вимірн і базис вект пр. Перет коорд при пер до нового базису.
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43. Підпрос, утворений розв’язками однорідної с л р. Фундаментальна ср.
- •44 Неоднорідні сис-и лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лп. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
11 Декартова система координат
Розглянемо
в-ри в просторі R3
,
ортоном базис
,
.
В-ри попарно ортогон
.
Зведемо ці в-ри до спіл поч 0 та розташ
їх так, щоб
утвор праву трійку.Візьмемо будь-як
вектор і відклад від т. О.Провед через
т.А площини ІІ до Ох, Оу, Оz.
Одержимо точки
при перет з осями
визнач
числ пр
на осі коорд.
.
=
,
=
,
=
.
X=
,
y=
,z=
Отже,
маємо розклад
за ортами дек прямок с-ми коорд.
=хі+yj+zk=(x,y,z)
Введ кути між і ос коор: , , З власт 2 пр маємо: cos = ; cosb= ; cosj= (за означ. cos) За теор. Піф з мал. маємо: . cos Ці cos кутів є коорд. орта: Переформ в коорд. формі означ та лін. опер над вект:1) =(0;0;0) 2) = , =(x1;y1;z1), (x2;y2;z2)=>x1=x2, y1=y2,z1=z2; 3) =( x; y; z). 4) +- =(x1+-x2;y1+-y2;z1+-z2)
4) = , A(x1,y1,z1), B(x2;y2;z2); =(x2-x1;y2-y1;z2-z1)
12Скалярний добуток векторів
скалярним добутком векторів а і b називається число аb, яке дорівнює добутку модулів цих векторів на косинус кута між ними.
Зауваження:1)Скал квадрат: а2=а*а=|а|2, 2)cosφ=ab/|a||b|
Властивості:
а*b = |a|пр.а* b = |b|пр.b * a
ai=прia=прoxa=x висн: координата вектора в декарт с-мі корд є скаляр добут вектора на відповід орт декарт с-ми корд.
а*b = b*а
(a)*b = * (ab)
a(b+c) = a*b + a*c
a*b = 0 <=> a = 0 b = 0 ab
Ознака ортогональності: два ненульові вектори ортогональні тоді і тільки тоді, коли їх скалярний добуток дорівнює 0.
Координатна форма скалярного добутку:
Нехай задано a і b в координатній формі.
a = x1*i + y1*j + z1*k
b = x2*i + y2*j + z2*k
ab=(x2*i + y2*j + z2*k)( x1*i + y1*j + z1*k) = x1*x2 + y1* y2 + z1* z2
Наслідок:a2=|a|2=x12+y12+z12
cos
=
13Векторний добуток векторів
Вект доб а і b наз вектор с=ахb=[a,b] такий, що 1)|c|=Snap-площа парал, побуд на векторах a i b. 2) c┴a, c┴b(c┴площ,в якій леж а і b) 3)a,b,c утвор праву трійку.
Властивості:
|axb|=|a|x|b|sinφ, φ=(a кут b)
axb=-bxa
(λa)xb=λ(axb)=ax(λb)
(a+b)xc=axc+bxc
axb=0↔(a=0)v(b=0)v(a||b)
Координатна форма:
Нехай a=x1i+y1j+z1k b=x2i+y2j+z2k
axb=(x1i+y1j+z1k)x(x2i+y2j+z2k)=x1x2ii+x1y2ij+x1z2ik+y1x2ji+y1y2jj+y1z2jk+z1x2ki+z1y2kj+z1z2kk=x1y2k-x1z2j-y1x2k+y1z2i+z1x2j-z1y2i=
=
= axb.
Площа парал і трик в R3 i R2:
Паралелогр утвор векторами а і b. Тоді Snap=|axb| - модуль вектора
Sтр=1/2|axb|
Якщо в-ри задані корд кінців a=AB, b=AC
A(x1,y1,z1); B(x2,y2,z2); C(x3,y3,z3)
Snap=
,
Sтр=1/2…
R2:
z1=z2=z3=0…..те саме без z
14. Мішаний добуток трьох векторів.
Мішаним
(векторноскалярним) добутком векторів
,
,
.назив.
число вигляду
=( )
Властивості мішаного добутку
1) ( ) = ( )= ( )= ( )
2) =0 =0 або =0 або =0 або , , - компланарні
3) Модуль мішаного добутку векторів дорівнює об'єму паралелепіпеда побудованого на цих векторах.
=Vпар.
= |( ) |=axb |npaxbc|=V
|
|=Sпар.
Звідси h=
Об'єм тетраедра побуд.на , ,
Vтетр.=
ознака компланарності 3 векторів
три ненульові вектори компланарні тоді і тільки тоді, коли їх добуток дорівнює нулю.
Координатна форма мішаного добутку
=(x1
+y1
+z1
)
=(x2 +y2 +z2 )
=(x3 +y3 +z3 )
x1 y1 z1
=( ) = x2 y2 z2
x3 y3 z3