
- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •9. Лінійно незалежні системи векторів. Базис,
- •11 Декартова система координат
- •12Скалярний добуток векторів
- •13Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •15. Векторне і нормальне рівняння площини
- •17. Кут між двома площинами.
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •29. Обернена матриця.
- •30. Блоковіматриці.
- •31.Розв’язуванняматричнихрівнянь.
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •39. Вимірн і базис вект пр. Перет коорд при пер до нового базису.
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43. Підпрос, утворений розв’язками однорідної с л р. Фундаментальна ср.
- •44 Неоднорідні сис-и лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лп. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
50.Ортогональні перетворення.
Лінійне
перетворення
наз ортогональним,
якщо матриця
є ортогональною. Властивість: для
будь-яких двох векторів їх скалярний
добуток дорівнює скалярному добутку
їх образів при цьому перетворенні.
Дійсно,
нехай
,
тоді
.
При
ортогонал перетворенні довжини векторів
та кути між ними не змінюються, бо
і
.
Види:Нехай
на площині
кожний радіус-вектор
замінюється радіус-вектором
,
який одержаний в результаті обертання
на кут
проти годинникової стрілки (рис. 2).
Рис. 2.
Визначимо
матрицю
перетворення
обертання
в натуральному базисі, який складається
з ортонормованих векторів
.
У результаті вказаного перетворення
базисний вектор
замінюється вектором
,
а базисний вектор
- вектором
.
Тоді матриця перетворення обертання
має вигляд:
.
(39)
Перетворенню відбиття відповідає матриця відбиття
,
(40)
де
- нормований вектор
.
Зауважимо, що матриця
є симетричною, бо
.
Покажемо, що матриця
є ортогональною. Дійсно, оскільки
,
то
.
З’ясуємо
геометричний зміст відбиття в просторі
.
Здійснимо відбиття відносно деякої
площини
,
що проходить через початок координат.
Нехай
- одиничний вектор, який ортогональний
до будь-якого вектора площини. Візьмемо
довільний вектор
і розкладемо його на дві складові:
паралельну до
,
тобто
;
перпендикулярну до
,
тобто проекцію на площину
,
яка визначається рівністю
.
(41)
При
відбитті вектора
відносно площини
його перпендикулярна складова
залишається незмінною, а паралельна
складова
змінює знак (рис. 3), тому відбитий вектор
визначається як
.
Рис. 3.
Отже, ми маємо справу з перетворенням відбиття.
Дві
множини
і
евклідова простору називаються
ортогональними
,
якщо кожний вектор з
ортогональний до кожного вектора з
.
51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
Квадратичною
формою
від змінних
називається многочлен відносно цих
змінних, який вміщує тільки їх другі
степені:
,
де
,
- симетрична матриця
,
яка наз матрицею
квадратичної форми.
Квадратична
форма називається додатно
(невід’ємно,
від’ємно,
недодатно) визначеною,
якщо для будь-якого ненульового вектора
виконується нерівність
.
Додатно (невід’ємно, від’ємно, недодатно) визначеною називається симетрична матриця, яка відповідає додатно () визначеній квадратичній формі.
Очевидно, що від’ємно (недодатно) визначені квадратичні форми отримуються з додатно визначених зміною знаку.
Найуживані ознаки додатної визначеності матриці.
Теорема.
Для того, щоб симетрична матриця
порядку
буда додатно визначеною, необхідно і
достатньо, щоб виконувалась одна з умов:
1.
для всіх ненульових векторів
;
2.всі власні значення матриці
додатні; 3.всі провідні (кутові) мінори
матриці
додатні (критерій Сільвестра); 4.всі
провідні елементи (без переставлень
рядків) додатні; 5.існує невироджена
матриця
така, що
.
Зауважимо, що ознаки невід’ємної визначеності матриці відрізняються від сформульованих заміною знаків додатності на невід’ємність та зняттям обмежень на переставлення рядків і невиродженість матриці .
Ознаку від’ємної визначеності матриці дає критерій Сільвестра: для того, щоб симетрична матриця порядку буда від’ємно визначеною, необхідно і достатньо, щоб знаки провідних мінорів чергувалися, починаючи з від’ємного.