
- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •9. Лінійно незалежні системи векторів. Базис,
- •11 Декартова система координат
- •12Скалярний добуток векторів
- •13Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •15. Векторне і нормальне рівняння площини
- •17. Кут між двома площинами.
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •29. Обернена матриця.
- •30. Блоковіматриці.
- •31.Розв’язуванняматричнихрівнянь.
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •39. Вимірн і базис вект пр. Перет коорд при пер до нового базису.
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43. Підпрос, утворений розв’язками однорідної с л р. Фундаментальна ср.
- •44 Неоднорідні сис-и лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лп. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
Нехай в -вимірному векторному просторі задано ЛП . Ненульовий вектор наз власним вектором ЛП , якщо знайдеться таке число , що виконується рівність
;
(29)
-власне значенням ЛП , що відповідає власному.
Якщо лінійне перетворення задано своєю матрицею у деякому базисі , то умову (29) можна подати у вигляді:
.
(30)
Якщо
,
то система (30) має ненульові розв’язки
в тому випадку, коли матриця
є виродженою, тобто
.
(31)
Це рівняння називається характеристичним рівнянням матриці . Можна записати так:
.
(32)
Права частина рівності (32) називається характеристичним многочленом матриці , а його корені – характеристичними коренями.
Задача
про власні значення і власні вектори
розв’язується
за схемою: 1)знаходимо власні значення
матриці
як корені характеристичного рівняння
(31); 2)підставляємо кожне з власних значень
у систему рівнянь
.
Ранг матриці одержаної системи буде
деяким числом
.
Ця система лінійних рівнянь буде мати
лінійно незалежних розв’язків
- лінійно незалежних власних векторів.
основні властивості:
Слідом
матриці
-го
порядку називається сума діагональних
елементів матриці, тобто
.
В1. Добуток власних значень матриці = її визначнику,сума – сліду.
В2.
Нехай
і
- власний вектор і відповідне до нього
власне значення матриці
,
- деяке число. Тоді
є власним вектором матриці
,
відповідним до власного значення
.
В 3.
є власним вектором матри
,
відповідним до власного значення
,
причому
є цілим.
В4. Власні вектори, відповідні до різних власних значень матриці, є лінійно незалежними.
В 5. Подібні матриці мають однакові характеристичні многочлени.
Дійсно, в силу визначення подібності матриць маємо: , тоді
Наслідок. Характеристичний многочлен лінійного перетворення не залежить від вибору базису.
Теорема. Матриця має просту структуру тоді й тільки тоді, коли вона подібна до діагональної матриці.
Необхідність:Нехай
матриця
має лінійно незалежні власні вектори
,
відповідні до власних значень
.
(33)
Нехай
і
,
тоді рівність (33) можна записати у вигляді
матричної рівності
,
звідки
.
(34)
Отже,
матриці
і
подібні.
Достатність.
Припустимо, що для діагональної матриці
і невиродженої матриці
виконується рівність (34). Тоді
і
,
де через
і
позначені стовпці матриці
і діагональні елементи
.
Отже, стовпці можна вважати лінійно незалежними власними векторами матриці з власними значеннями , тобто матриця має просту структуру.
Представлення матриці у вигляді (34) називається діагоналізацією за допомогою перетворення подібності, а матрицю називають діагоналізуючою.