
- •Поняття цп як галузі права. Цп в с-мі права у.
- •Дуалізм приватного права: проблеми кодифікації.
- •Предмет цп. Зміст та риси врегульованих цп майнових та особистих немайнових відносин.
- •Вчення про предмет цп: наукові погляди на розмежування особистих немайнових та майнових відносин.
- •Метод цп: легальні та доктринальні риси.
- •Функції цп: поняття, сутність та види.
- •Загальні засади цивільного зак-ва. Зміст принципів цп.
- •8. Система цивільного права. Її елементи.
- •9. Джерела цивільного права. Співвідношення загаьного і спеціального цивільного законодавства.
- •10. Поняття та види актів цивільного законодавства.
- •11. Конституція України – основа цивільного законодавства
- •12. Цивільний кодекс України – основний акт цивільного законодавства: його структура й основні засади приватноправового регулювання особистих немайнових та майнових відносин.
- •13. Характеристика підзаконних-нормативно правових актів як категорії актів цивільного законодавства
- •14. Особливість нормативно-правових актів органів держаної влади та органів влади арк як складової актів цивільного законодавства.
- •15.Міжнародні договори і їх вплив на національне цивільне законодавсто України
- •16. Поняття звичаю і умови його застосування до цивільних відносин
- •17. Дія актів цивільного законодавства у часі просторі, за колом осіб
- •18.Прогалини у регулювання цивільно-правових відносин. Застосування актів цивільного законодавства за аналогією.
- •19.Прийоми та способи тлумачення правової норми .
- •20. Основні цивільно-правові систем світу. Романо – германська цивільно правова сімя :загальна характеристика та характерні ознаки.
- •21. Поняття і предмет науки цпу . Методи дослідження науки цпу.
- •22. Поняття навчальної дисципліни цивільного права
- •26. Класифікація юридичних фактів
- •27. Поняття фізичної особи. Ідивідуалізація фізичної особи.
- •28.Правоздатність фізичних осіб
- •29.Порівняльна характеристика цивільної правоздатності та суб’єктивного права. Випадки обмеження правоздатності фізичних осіб.
- •30.Поняття та види діїздатності фіз. Осіб
- •31.Обмеження діїздатності фіз. Осіб:підстави наслідки
- •32. Визнання фізичної особи недієздатною:підстави наслідки
- •33.Опіка та піклування:проблеми встановлення та наслідки
- •34.Місце проживання фізичнох особи та його цивільно правове значення.
- •35.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •37. Акти цивільного стану. Які ацс підлягають державній реєстрації?
- •38. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •39. Види та форми цивільно-правової відповідальності
- •40. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •41. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •42. Заходи цивільно-правової відповідальності
- •50. Юридична підстава діяльності ю.О. Співвідношення статусу зовнішнього договору та індивідуального установчого акту юридичної особи
- •51.Цивільна правоздатність і діїздатність ю.О
- •52. Правове становище філії, представництв, дочірніх підприємств.
- •53. Припинення ю.О шляхом правонаступництва : види та порядок
- •54. Припинення ю.О шляхом ліквідації: добровільний та примусови порядок.
- •55. Припинення ю. О шляхом ліквідації через процедуру банкроцтва
- •56. Черговість задоволення вимог крадиторів у разі ліквідації фізичної особи
- •57.Організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •58. Правове положення підприємств. Види підприємств. Казенне підприємство.
- •59. Правове становище ти види об’єднань підприємств.
- •60.Підприємницькі товариства та їх різновиди.
- •61.Акціонерне товариство: поняття, порядок та етапи створення.
- •62. Види акціонерних товариств. Порядок відчуження акцій.
- •63. Органи акціонерного товариства.
- •64. Припинення акціонерного товариства
- •65. Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •66. Товариство з додатковою відповідальністю.
- •67. Повне та командитне товариство.
- •68. Кооперативи як юридичні особи, їх види. Споживча кооперація.
- •69. Виробничий кооператив як вид підприємницьких товариств. Ознаки відмежування виробничого кооперативу від господарських товариств. (ознаки не знайшла)
- •70. Непідприємницькі товариства: поняття, види, характеристика.
- •72.Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •73. Підприємство як єдиний майновий комплекс, тварини та майно як особливі об*єкти цивільних прав.
- •74. Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей
- •75. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •76.Поняття цінних паперів як об’єктів цивільного права, іх особливості.
- •77.Передання прав та виконання за цінним папером
- •78. Загальна характеристика груп та видів цінних паперів за законодавством України
- •79.Боргові цінні папери їх різновиди.
- •Облігації місцевих позик.
- •Державні облігації України.
- •Казначейські зобов'язання України.
- •Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •Векселі.
- •80. Товаророзпорядчі цінні папери , їх різновиди.
- •81. Похідні цінні папери, їх різновиди
- •89 Межі здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •90.Зловживання правом як особолтве цивільне правопорушення.
- •91.Форми захисту цивільних прав.Самозахист.
- •92.Способи захисту цивільних прав.
- •93.Відшкодування збитків як спосіб захисту цивільних прав.
- •94.Захист особистих немайнових прав.
- •95. Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту цивільних прав. Особливості моральної шкоди.
11. Конституція України – основа цивільного законодавства
Основу цивільного законодавства становить Конституція України (ч. 1 ст. 4 ЦК). В її нормах закладені цивільно-правові засади регулювання відносин власності (ст.ст. 13, 14, 41), особистих немайнових прав (ст.ст. 3, 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31, 32), відносин інтелектуальної власності (ст.ст. 41, 54), підприємницької діяльності (ст. 42) тощо. Вона наділена вищою юридичною силою і може бути застосована безпосередньо до врегулювання цивільно-правових відносин, оскільки є нормативно-правовим актом прямої дії.
Норми Конституції мають пряму дію. КУ має бути безпосередньо застосована у разі: -коли зі змісту норми КУ не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом; -коли закон, який був чинним до введення в дію КУ чи прийнятий після цього суперечить їй; -коли правовідносини, що розглядаються судом, ЗУ не врегульовані, а підзаконні нпа суперечать їй; укази ПУ, які внаслідок їх норм-правового характеру підлягаюють застосуванню судами, суперечать КУ. Верховенство КУ – суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нпа з точки зору його відповідності КУ і у всіх необхідних випадках застосувати КУ як акт прямої дії.
Конституція України як основа цивільного законодавства України є Основним Законом, який має найвищу юридичну силу і втілює принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні їй відповідати. Таким чином, акт законодавства, що не відповідає нормам Конституції, недійсний. Норми Конституції є нормами прямої дії. Виключна юридична властивість Конституції полягає у тому, що вона є безпосереднім джерелом національного права, фундаментальною базою для кожної галузі права, включаючи й цивільне.
Конституція містить фундаментальні правові засади щодо юридичної рівності учасників цивільних відносин; економічного розмаїття суспільного життя; різноманітності майнового обороту; інші положення, що мають принципове значення для цивільно-правової сфери. Таким чином, норми Конституції - це фундаментальне методологічне підгрунтя для створення і розвитку приватноправових засад регулювання цивільних відносин, закріплення основних підвалин розвитку цивільного права як приватно-правової галузі. Згідно зі ст. З Конституції людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною; утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов’язком держави.
Виходячи з пріоритету загальнолюдських цінностей і принципів непорушності прав та свобод людини, для цивільно-правової сфери неперевершене значення мають конституційні положення, що стосуються особистих немайнових відносин. Не менш важливими положення Конституції є і для майнової сфери цивільних відносин і, у першу чергу, відносин власності фізичних осіб та юридичних осіб приватного права.
Конституція визначає рівні правового регулювання відносин, у тому числі тих, що стосуються приватно-правової сфери. Зокрема, у відповідності зі ст. 92 Конституції лише на рівні закону визначаються права і обов’язки людини та громадянина; правосуб’єктність громадян; правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; засади цивільно-правової відповідальності тощо. Для загальних засад цивільного законодавства принципове значення мають конституційні положення про судовий захист цивільних прав та інтересів.